Файний фест у “файному місті”

Завдяки пісні “Братів Гадюкіних” Тернопіль уже впродовж 20 років знають як “файне місто”. Тому назва музичного рок-фестивалю “open air”, який 3-5 липня проводився на території аеропорту “Тернопіль”, — цілком зрозуміла.

Квитки на “Файне місто” почали продавати ще задовго до його проведення, причому, у кілька етапів. Навесні потрапити на фестиваль можна було ще за 250 гривень, а вже напередодні — вартість квитків зросла до 450 гривень. Якщо ж не вистачало часу чи охоти залишатися на три фестивальні дні, за 300 гривень можна було побути тільки в один день. Словом, ціна прийнятна, якщо взяти до уваги кількість гуртів — а їх було близько 60, але віддати таку суму водночас — то не дуже й мало. Тим не менше, це не зупинило тисячі людей залишити свої буденні справи та поринути у світ музики — для багатьох саме так почалася відпустка.

Калушанка Наталя Кожура розповіла ”Вікнам”, що поїздку на фест планувала ще з весни:

— Саме тоді ми з друзями (вони “фестивалять” вже по чотири-п’ять років) купили квитки. Чекала подію з настороженням. Три дні в палатках — польові умови, гучна музика.... Спека! Боялась, що не витримаю. Але все виявилось дуже позитивним. Першим приємним сюрпризом була дорога туди й назад. Соцмережі таки полегшують нам життя. Саме там списались і знайшли компанію в дорогу — нас їхало шестеро із Калуша на авто. Просто скинулись на пальне. Мої ж друзі добирались складнішим шляхом — електричками: гітара, спека, море пересадок...

Загалом, враження у Наталії — чудові. Каже, що цьогоріч збирається ще на кілька фестивалів, але саме “Файне місто” відкрило сезон.

А от Владиславу Литвину пощастило ще більше: їхати на фестиваль він взагалі не думав, але виграв квиток у соцмережі:

— Спершу думалось про різні дрібниці: як доїхати, знайти компанію хороших людей, аби не бути самому. Але це все швидко з‘явилося: поїхав з калуськими хлопцями, які везли бусом на “Файне місто”. На фестивалі найбільше вразила атмосфера і люди — наскільки вони всі веселі, щедрі і дружні. Одразу знайшлась компанія. Це були найвеселіші і найкласніші люди, яких я коли-небудь зустрічав.

Тішить, що, попри складну ситуацію в країні, музичне свято таки не скасували. Адже фестиваль, насправді, як і футбол чи спорт, об’єднує всю Україну: з прапорами рідного міста на території фестивалю розгулювали і закарпатці, і черкащани, і навіть маріупольці. Та й самі виконавці — гурти не лише з України, але й з Росії, Австрії, Франції, Білорусі тощо. Тож, географія фестивалю — широка, а гості й учасники музичного свята — різні, проте єдині в своїй любові до музики.

На території “Файного міста” виступи гуртів відбувалися у трьох локаціях: MAIN STAGE (у перший день на місці головної сцени діяла TRIBUTE STAGE, де українські гурти переспівували хіти зарубіжних виконавців), DARK STAGE та LIGHT STAGE. Уже з назв зрозуміло, що це за сцени: на головній виступали більш популярні гурти, на DARK — більш хардрокові, а на LIGHT — більш атмосферні. Сцени розташовувалися недалеко один від одної і, попри різний градус музики, — крутість усіх виступів зашкалювала усюди.

У перший фестивальний день, 3 липня, родзинкою “Файного міста” стала триб’ют-сцена, де можна було почути кавер-версії відомих закордонних рок-гуртів: AC/DC, “Rammstein”, “Metallica”, “Scorpions”, “IronMaiden”. Примітно, що усі триб’юти перелічених гуртів, які співали кавери, мають офіційне право на виконання пісень легендарних зірок рок-музики. Також цього дня виступив перший вокаліст рок-групи AC/DC 61-річний австралієць Дейв Еванс. На LIGHT STAGE співали “Один в каное”, “Zapaska”, “Гапочка” тощо. Лише біля цієї сцени можна було посидіти під накриттям поряд з козами — така-от рекламна кампанія від тернопільського арт-бару “Коза”.

Другий день фестивалю свою музику дарували слухачам відомі українські гурти “Los Colorados”, “Фіолет”, “Карна”, російський гурт “Элизиум”, а хедлайнерами вечора стали The HARDKISS і “Скрябін та друзі”. Пісні Андрія Кузьменка співали всі разом, багато хто не стримував сліз...

У підсумковий день на головній сцені виступили популярні рок-гурти, яких, мабуть, чекали найбільше. Зокрема, “Файне місто” запалювали O.Torvald, “Тінь Сонця”, а фінальним акордом всього фестивалю стали виступи гуртів “Бумбокс” та “BRUTTO”. Опісля музичне свято продовжувалося у наметовому містечку, де сиділи біля вогнищ та співали під гітару.

Калушанка Тетяна Кудлаєнко розповідає, що найбільше часу вона з друзями проводила біля головної сцени, але інколи був настрій посидіти біля “світлої” сцени або ж відірватися на “темній”. Нудьгувати на фестивалі було ніколи:

— Я побувала на “Файному місті” вперше і найбільше, що мені сподобалось, — це дружня атмосфера, щирі люди. Тут я відчула себе частинкою великої сім’ї. Три фестивальні дні пролетіли дуже швидко, але запам’ятаються вони надовго. Тут можна зустріти людей з різних міст, країн, і всіх їх об’єднує хороша музика і бажання чудово провести час. Тут ніхто не нудьгував: вдень і вночі ми співали та веселилися.

Словом, музичне меню фестивалю було дуже різноманітним — посмакувати улюбленими композиціями могли поціновувачі як “попси”, так і хард-року. До слова, про меню. Їжа на території фестивального містечка також вражала багатоманіттям: тут можна було скуштувати страви як української, так східної та інших кухонь. А ще на фесті неможливо було не пропахнути наскрізь димом, бо повсюдно щось смажилося, коптилося та готувалося. Та й поїсти можна було смачно і доволі дешево. А купуючи кашу, юшку та борщ з польової кухні в Логістичному центрі, гості фесту долучилися до акції “У нас поїв — солдата вдів”. Таким чином, волонтери зібрали 57 624 гривень для тернопільських бійців з 44-ї бригади, які перебувають на передовій.

Мабуть, найбільшим недоліком “Файного міста” була спека: люди не просто засмагали, а “пеклися”. Тому, щоб зменшити температуру біля сцен, де не було жодної схованки від палючого сонця, рятувальники поливали глядачів із пожежного рукава, і всі стрибали та тішилися, наче діти.

Змити з себе пил, якого особливо багато було біля DARK STAGE, де траву геть витоптали, можна було у платному літньому душі — за 10 гривень в одній кабінці милися навіть по двоє. Скрізь розташовувалися безкоштовні біотуалети, а відносно комфортні умови були у платному наметовому містечку.

Приємно вразила також культура “файних містян”. Усюди посмішки, обіймашки, щира відповідь та взаємодопомога. Хлопці пропускали вперед дівчат, а тим, хто ненароком упав під час “слему”, завжди подавали руку.

Своєрідною родзинкою “Файного міста”-2015 стали зізнання у коханні, які тричі лунали зі сцени. Тож, сміливо можна сказати, що фестиваль об’єднує серця.