Верховна Рада України у вівторок, 14 липня, прийняла нову редакцію закону “Про місцеві вибори”. Над текстом законопроекту члени коаліції дискутували майже місяць. У першому читанні за документ проголосували ще 18 червня. З того часу депутати встигли подати більше півтори тисячі правок, але марно — в результаті Рада підтримала процедуру ad hoc. Тобто, без розгляду депутатських поправок, а лише з поправками профільного комітету.
Остаточний текст документу на сайті Ради поки що не оприлюднений, утім основні зміни закону вже активно обговорюють та критикують.
Ключові норми — відсутність виборчих блоків, обмеження на політичну рекламу за допомогою окремого закону, закріплення в документі механізму відкликання депутатів місцевих рад, а також закріплення за територіальними округами не більше одного кандидата в депутати від партії.
Законом також передбачається гендерна квота серед учасників виборів. За словами Юрія Луценка, має бути 30% жінок, висунутих кандидатами у депутати. Нардеп Ірина Геращенко уточнила, що йдеться про не менше, як 30% представників однієї статі. Тож, якщо серед тих, хто бере участь у місцевих виборах, буде 30% чоловіків, — це теж нормально.
Депутати також виключили норму, що “била” по малих партіях — право на висування мають партії, що зареєстровані не пізніше, ніж за 365 днів до дня виборів і змінили назву не пізніше, ніж за 180 днів до виборів.
Ще одна новація — двотурові вибори мерів у великих містах. Критерієм проведення таких виборів вказана наявність понад 90 тисяч виборців у місті. Відтак, у Калуші вибори відбудуться, як звично, — в один тур.
У зв’язку зі здійсненням Російською Федерацією тимчасової окупації та збройною агресією проти України, а відтак, неможливості забезпечення дотримання стандартів проведення виборів, чергові місцеві вибори 25 жовтня не проводитимуться в Автономній Республіці Крим і Севастополі, а також в окремих районах Донецької та Луганської областей. Їх точний перелік буде визначено в постанові парламенту про призначення дати місцевих виборів.
ПАРТІЯМ ЗАБОРОНИЛИ “БЛОКУВАТИСЬ”
Верховна Рада заборонила брати участь у виборах політичним блокам.
Нагадаємо, ця норма фактично була скасована ще напередодні виборів до Верховної Ради 2012 року. Тоді, наприклад, Арсеній Яценюк був змушений ліквідувати свою партію “Фронт змін”, зливши її з “Батьківщиною”, з якою тоді йшов на вибори.
Норму не стали повертати і під час дострокових парламентських виборів 2014 року, але партії пішли на певні маніпуляції з назвами. Тож, зараз є партії “Блок Петра Порошенка” та “Опозиційний блок”.
”Вікна” повідомляли, що Українська партія на виборах планувала боротися за голоси виборців блоком, і, за словами нардепа Ігоря Насалика, нібито навіть вела перемовини з БПП, партіями “Воля” та “УДАР”. Яку стратегію зараз обере впізнавана тільки завдяки нардепу партія?
РОСІЙСЬКИЙ ЗАКОН НА УКРАЇНСЬКИЙ ЛАД
Ввечері вівторка 14 липня, після ухвалення закону, заступник голови ЦВК Андрій Магера зазначив, що народні депутати проголосували за закон, який фактично застосовувався на виборах у Санкт-Петербурзі 2011 року. Мова, насамперед, йде про імперативний мандат.
“Російські експерти уже писали про масовий підкуп виборців на територіальних округах в Пітері. Хоча ні. Навіть той російський закон кращий; там, принаймні, нема імперативного мандату, що є неприйнятним для сучасного конституціоналізму. Для наших депутатів нема прогресивного досвіду Польщі, Латвії чи Фінляндії. Їм миліший досвід Росії. Невже наш народ після Революції Гідності заслужив отримати від Верховної Ради “подарунок” у вигляді секондхендового імпортованого з Росії закону про вибори?! Стидоба та й годі...”, — зазначив Андрій Магера.
Також нардепи заклали в законопроект механізм відкликання депутата. Причому за законом про місцеві вибори, якщо депутат був висунутий партією, то відкликати його зможе керівний орган партії, який повинен буде делегувати до ради замість нього іншу людину. Якщо ж він висувався в одномандатному окрузі, то може бути відкликаний за народною ініціативою шляхом збору підписів у кількості не менше кількості виборців, які брали участь у виборах у відповідному окрузі.
ОДИН ОКРУГ — ОДИН КАНДИДАТ ВІД ПАРТІЇ
Загалом, закон обмежує поле для мажоритарної системи. Чиста “мажоритарка” має зберегтися тільки на виборах до сільських та селищних рад. А все, що вище, — за специфічною пропорційною системою.
Так, за пропорційною системою виборів від партії в окрузі можуть змагатися мінімум 7-8 кандидатів, а може і більше. Натомість, ухвалений закон передбачає лише одного кандидата від партії, закріпленого в окрузі. Фактично, це позбавляє кандидатів від партії конкуренції між собою, а виборців — вибору.
У районні, міські та обласні ради партія буде висувати свій виборчий список. На виборах у кожну раду територію поділять на окремі округи, в кожен з яких партія виставлятиме свого одного кандидата із затвердженого списку. У день виборів людина отримуватиме звичний бюлетень із переліком кандидатів із вказуванням, яку партію той представляє. При підрахунку у межах області, міста чи району порахують голоси, подані за всіх кандидатів від партій, сумуючи загальний результат кожної з них. Аби отримати право на розподіл депутатських місць, партія має після сумування голосів її кандидатів подолати 5%-вий бар’єр. Депутатські мандати отримуватимуть ті кандидати зі списків, які показали найкращий результати на округах.
Якщо партія, від якої висунутий кандидат не подолає 5%-ий бар’єр, який також підвищили порівняно з минулим законом на 2%, то її кандидат не стане депутатом. Ця норма дуже невигідна для нових партій — пройти такий бар’єр зможуть лише старі політичні сили, вважають аналітики.
Між тим, дещо схожа система виборів доволі успішно випробували у Калуші. Ще у 2010 році. Нагадаємо, п’ять років тому міський голова Ігор Насалик завів у шосте демократичне скликання Калуської міської ради 32 із 50-ти депутатів від Української партії. Таку беззаперечну перемогу партії забезпечив, безумовно, високий рейтинг самого лідера та ідея відкритих списків, яку на практиці вперше у нашому місті застосувала саме УП.
“Прийнятий закон про місцеві вибори — це дзеркальне відображення виборів Української партії по партійних списках в місті Калуші у 2010 році , при відсутності цього закону”, — прокоментував Ігор Насалик.
Нагадаємо, на вибори від УП йшло 25 “мажоритарників” і 25 “списковиків”. Якщо успіх “мажоритарника” мав забезпечити його безпосередній контакт із виборцем, упізнаваність особи, то перемогу “списковикам”, не зважаючи на отримане у результаті жеребкування місце, міг гарантувати тільки високий відсоток голосів на закріпленому за ним окрузі. Таким чином, Насалик змусив працювати на партію не тільки “мажоритарників”, але і кандидатів за партійним списком. Хоча, за інформацією “Вікон”, траплялося й інше: деякі “мажоритарники” взагалі не з’являлися на своєму окрузі, а перемогу їм забезпечили “списковики”, які йшли до виборця за принципом “хата у хату”.