Як мінімум, з 2010 року Калуська міська рада не надала жодної земельної ділянки для ведення особистого селянського госпо Восьмеро учасників АТО звернулися до міської ради із заявами про виділення 16 га землі (по два га на кожного. — Авт.) для ведення особистого селянського господарства. Земельна ділянка — у Хотіні. Двоє учасників АТО — з Калуша, один — з Києва, один — із Маріуполя, інші — з Івано-Франківська.
На сесії міської ради питання викликало жваве обговорення. Адже, проти прийняття такого рішення виступили хотінчани та місцевий парох о. Дмитро Кишенюк. Напередодні сесії люди спрямували до міської ради колективне звернення, у якому прохали депутатів зберегти їхнє пасовище.
— Сьогодні в особистих підсобних господарствах Хотіня утримується понад 110 голів великої рогатої худоби. Єдиною можливістю утримання такого господарства є наявність пасовища, — йдеться у зверненні.
Люди запевнили: вони із шаною ставляться до військових АТО та посильно їх підтримують. Проте, водночас, хотінчани просили депутатів офіційно закріпити за земельною ділянкою статус пасовища.
— У кожному населеному пункті свої проблеми, — звернувся до депутатів член Спілки добровольців АТО Прикарпаття Любомир Андріїв. — Люди нібито вдячні хлопцям, що їх захищають, але, водночас, нічого їм не дають. Там мова не йде про пасовище. Якщо законом людині дозволено виділити земельну ділянку і група учасників АТО, які стояли на передових позиціях, просять у держави реалізувати своє право, не розумію, чому їм відмовляють. Треба визначити межі земельних ділянок: яку — виділити для ведення особистого селянського господарства учасникам АТО, а яку — залишити під пасовище. У мене таке враження, що окремі депутати підбурюють громаду і відтягують прийняття рішення.
— Робити зараз депутату собі “славу” на конфлікті із учасниками АТО — остання справа, — заперечив депутат Ігор Соколовський. — Однак, було би зрозуміло, якби хтось один взяв земельну ділянку на Височанці, інший — у районі Залісся або у Підгірках. Чому саме 16 га у Хотіні?
Більшість депутатів міської ради при прийнятті рішення — утрималися. Один був проти, і тільки один — за.
ЗАБОРОНИТИ НЕ МОЖНА ДОЗВОЛИТИ
Відповідно до положень Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в отриманні вільної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, звертається із клопотанням про надання дозволу на його розробку до органу місцевого самоврядування. У клопотанні заявник зазначає приблизний розмір та місце розташування земельної ділянки.
Орган місцевого самоврядування не вправі безпідставно відмовити громадянину у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки. Підставою для такої відмови може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно із Генпланом Калуша, земельна ділянка, за якою звернулися бійці АТО, належить до земель сільськогосподарського призначення. Крім того, землі перебувають в охоронній зоні газопроводу, тому не можуть бути призначені для будівництва чи якихось інших цілей, повідомив ”Вікнам” начальник відділу архітектури та містобудівного кадастру — головний архітектор міста Роман Кузик. Тобто, із цільовим призначенням землі — усе гаразд.
Однак, є колективне звернення від мешканців Хотіня, які використання цієї земельної ділянки бачать по-іншому.
Загалом, земель сільськогосподарського призначення у Калуші — обмаль. Як мінімум, з 2010 року міська рада не надала жодної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Калушани, зазвичай, звертаються за землею у житлових масивах, де, згідно із Генпланом, земель для ведення сільського господарства не передбачено. Розмір земельних наділів, які отримували калушани ще п’ять років тому для ведення особистого селянського господарства, — максимум 30 “сотих”.
“ЗЕМЕЛЬНЕ” ПОЛОЖЕННЯ
Водночас, у Калуші вирішують іншу проблему — виділення земель для учасників АТО під індивідуальне житлове будівництво. Нині, за словами Романа Кузика, до міської ради надійшло 169 заяв від учасників АТО на виділення земельної ділянки (загалом — близько 260 заяв. — Авт.). Лише приблизно третина з них мають посвідчення учасників бойових дій. Саме статус учасника бойових дій дає право на отримання земельної ділянки під будівництво на пільгових умовах (згідно із Законом України “Про статус учасника бойових дій”. — Авт.).
У липні депутати міської ради створили робочу групу, яка розробляє Положення про порядок розподілу земельних ділянок між учасниками АТО. До складу групи, крім посадовців та депутатів, увійшли і громадські активісти та самі учасники АТО.
Досі група вже збиралася кілька разів. За основу взяли положення, яке запропонував на сесії міської ради громадський активіст Ігор Очкур. Положення — регуляторний акт, тож, після того, як робоча група завершить свою роботу, його винесуть на обговорення громадськості.
Паралельно міська рада також створила громадську комісію, яка безпосередньо займатиметься розподілом земельних ділянок. До складу комісії увійшли учасники бойових дій та “чорнобильці”. За задумом, комісія отримуватиме від міської ради перелік вільних земельних ділянок та список заявників. Відтак, прийматиме рішення, хто зі списку має отримати земельну ділянку першочергово, а хто — може зачекати. Протокол громадської комісії має затвердити міська рада. Яка саме земельна ділянка кому із пільговиків дістанеться — вирішуватимуть методом жеребкування.
— Створити громадську комісію для розподілу земельних ділянок — це, мабуть, найбільш правильне рішення, — вважає керуюча справами Калуської міської ради Наталія Табачук. — Адже, міська рада при розподілі земельних ділянок може керуватися лише терміном звернення заявників: хто швидше подав заяву, той швидше й отримав. Самі бійці АТО володіють ширшою інформацією, можуть об’єктивно оцінити заслуги претендентів на земельні ділянки.
На сесії міської ради депутати затвердили зміну цільового призначення земельної ділянки площею 8,8 га на вулиці ДобрівлянськА. Цю землю планують поділити на 122-ї частини та розподілити між пільговиками. Ще один масив, який готує міська влада, — на вулиці ЛьвівськА. Її можна “розбити” на 127 земельних ділянок. Однак, нині під питанням, у якій мірі можна буде задіяти цей масив.
Проект Положення про розподіл земельних ділянок передбачає, що заяви на отримання землі можуть подавати мешканці Калуша, які були зареєстровані у місті до того, як отримали повістку із військкомату про мобілізацію. При цьому законодавство України територіально не обмежує учасників бойових дій в отриманні земельної ділянки. Зі 169-ти учасників АТО, які звернулися до міської ради за землею під індивідуальне житлове будівництво, лише один — мешканець Калуського району. Інші заявники — калушани.
