Один з тих провалів, які утворються прямо поряд з домівками мешканців сіл Кропивник та Сівка Калуська біля Калуша | Фото У Калуші побувала робоча група Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Верховної Ради України. Народні депутати, науковці та екологи проїхалися проблемними екологічними зонами Калущини та визначилися із пріоритетами.
Напередодні візиту до Калуської міської ради та народного депутата Ігоря Насалика звернулися громадські активісти. Вони просили організувати зустріч громадськості Калущини із членами делегації. Однак візит робочої групи до Калуша вийшов “зібганий” у часі. У програмі не була передбачена зустріч із громадськістю, лише — із ЗМІ. Та й на підсумкове засідання за результатами поїздки журналістів — не запрошували, постфактум повідомивши тільки скупу інформацію.
Виїзне засідання ризикує перетворитися на формальність, захід “для галочки”. На цьому акцентували екологи.
— Таким методом ми точно не досягнемо успіху. Це просто формальний підхід. Як можна 13 учасників у дві години “вмістити”? — дивувалася еколог Міжнародної благодійної організації “Екологія-Право-Людина” Алла Войціховська.
У коментарі “Вікнам” заступник голови екологічного комітету Верховної Ради України Олег Недава повідомив: найбільша проблема Калуша й України загалом — часта зміна влади.
Відео: ВікнаТВ
— 17-ий міністр екології за 24 роки незалежності України! Часто на посаду міністра приходить людина без відповідної освіти, яка навіть не уявляє, що потрібно робити, — підтримує і голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
— Не знаю, як вийде цього разу, але ми разом із міністерством зробимо усе, щоб максимально швидко розробити ті заходи, які потрібні для проведення робіт із ліквідації загрози. Найголовніше — це отримати гроші, — констатував Олег Недава.
КАР’ЄР — НАЙБІЛЬША ЗАГРОЗА
Зрештою, грошей цього року якраз і не обіцяють. Максимум, на що може сподіватися Калуш — це на кошти для виготовлення проектно-кошторисної документації.
Практично, усі науковці зійшлися на думці, що найбільша проблема Калуша — Домбровський кар’єр.
— Коли говорять про місто Калуш, згадують, переважно, про гексахлорбензол і пов’язані з цим проблеми та скандали. Але насправді вивезення ГХБ — це не єдина проблема регіону, — твердить заступник міністра екології Світлана Коломієць. — Домбровський кар’єр ще десяток років тому був порожнім, тут добувалися калійні солі, працювала система дренажу і відведення води. Підприємство занепало, а разом з ним занепали і інженерні споруди.
За її словами, зараз кар’єр наповнюється водою з шаленою швидкістю. Науковці стверджують, що вже за два роки рівень в кар’єрі може досягти критичного і розсоли будуть потрапляти у річку Сівку, а звідти — в Дністер.
— Це може перетворити екологічну проблему з національної в міжнародну. Є розуміння, що треба до експертизи долучати міжнародні установи, а до ліквідації наслідків — міжнародних донорів, які б могли не лише допомогти з сучасними технологіями, але й контролювати роботу на усіх етапах, — переконана Світлана Коломієць.
— Нас очікує велике лихо, якщо ми зараз нічого не зробимо із Домбровським кар’єром, — каже Тетяна Тимочко. — 10 років ми возимо сюди міністрів, голів екологічних комітетів. А Домбровський кар’єр наповнюється і наповнюється. Тому громадські організації будуть лобіювати виділення міжнародних коштів, щоб зупинити процес наповнення кар’єру. Бо інакше цей регіон може втратити назавжди джерело питного водопостачання. І, якщо будинок, ще можна відновити, то, якщо немає питної води, вона і не з’явиться.
Відео: ВікнаТВ
Також активісти ставитимуть перед урядом питання про прийняття Закону, який би визначив Калущину зоною інвестиційної привабливості. Це дасть змогу регіону розвиватися економічно.
ГХБ: ЗАСПОКОЮВАТИСЯ — РАНО?
Минулих років основною екологічною проблемою Калуша вважали полігон гексахлорбензолу. Тож, звідти вивезли десятки тисяч тонн отрути, витративши з Державного бюджету понад 1,3 млрд. гривень.
Цього року Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію для розслідування обставин розкрадання державних коштів при наданні послуг зі збирання небезпечних відходів ГХБ у 2011 -2014 роках. Її очолив народний депутат Ігор Насалик.
Вивезенням ГХБ займалося ТзОВ “С.І. Груп Консорт Лтд.”, яка стала переможцем тендеру, не маючи дозволів на поводження із небезпечними відходами. Після вивезення гексахлорбензолу на полігоні токсичних відходів провели рекультивацію та висадили дерева. Однак калушанам заспокоюватися рано. Адже досі екологи на полігоні виявляють захмарні концентрації токсину.
— На полігоні ГХБ були відібрані проби грунту і води та передані до Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Медведя МОЗ України. За результатами дослідження встановлені значні перевищення концентрації ГХБ. В одній із проб — у більш, як півмільйона разів, — каже “Вікнам” Алла Войціховська. — Виходить, що з полігону вивозили у рази чистіший грунт, ніж залишили.
Проби грунту відбирали й інші науковці. Член-кореспондент НАН України, заступник директора, завідувач відділу проблем екологічної безпеки ДУ “Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України” Геннадій Лисиченко повідомив: вже підготував широкий аналіз ситуації на полігоні. У коментарі “Вікнам” зауважив: на Калущині ліквідоване джерело загрози — і це плюс. Однак, токсин на полігоні — ще є.
— За моїми підрахунками, на полігоні у розсіяному вигляді залишилося ще 20-25% від завезеної туди речовини. Щоб її вилучити, потрібно або вийняти увесь грунт, або зробити стабілізаційні заходи для мінімізації витоку із полігону. На це потрібно не надто багато — у межах 3-4 млн. гривень, — упевнений науковець.
Водночас, Алла Войціховська вважає, що проводити зараз рекультивацію полігону не можна категорично.
— Треба визначити ореол забруднення, вилучити грунт і вивезти на переробку. Але це не має оплачуватися за кошти платників податків, тобто, з наших із вами кишень. Мають відповідати ті, хто неналежно використовував бюджетні кошти.
За словами Ігоря Насалика, щодо вивезення ГХБ з Калуша відкрито п’ять кримінальних справ, які об’єднані в одну. Крім того, вивезення гексахлорбензолу із Домбровського кар’єру, яке відбувалося наприкінці 2013 року, народний депутат вважає даремним витрачанням коштів.
— На кар’єрі не було гексахлорбензолу. Це — міф, — переконує Ігор Насалик.
За безпечне довкілля не тільки можна, але й потрібно боротися, вважають екологи.
— Ми зверталися до сільських рад Сівки Калуської та Кропивника й інформували їх про результати досліджень на полігоні ГХБ. Однак, реакції не отримали, — каже Алла Войціховська.
Еколог упевнена: справа про нанесення шкоди здоров’ю мешканцям Калущини має судову перспективу.
ВІДСЕЛЕННЯ ЛИШЕ СНИТЬСЯ?
На початку року народний депутат Ігор Наслаик говорив про впровадження масштабної програми на території Калущини — відселення людей із зони просідань земної поверхні. За словами народного депутата, із резервного фонду Державного бюджету на це мало бути виділено сотні мільйонів гривень.
— Питання відселення є дуже проблематичним, — вважає Тетяна Тимочко. — І говорити зараз про виділення під це коштів буде недобросовісно. Спочатку потрібно провести серйозне соціологічне дослідження з людьми, які проживають на цій території. А також — моніторинг, щоб зрозуміти, де відбуваються процеси просідань і в якому напрямку.
Нагадаємо, у 2010 році Калуш, села Сівка Калуська та Кропивник оголосили зоною надзвичайного екологічного лиха. Тоді ж ішлося про відселення мешканців із зони просідань над шахтними виробітками. Були навіть складені списки, кого потрібно відселяти у першу чергу, а хто може зачекати. На тому — зупинилося.
