Калушанки одягали фату за європейською модою

Зовнішній вигляд весільної фати впродовж багатьох століть залишався незмінним. У давні часи у нареченої не було вибору, яку фату одягнути. У багатьох народів обов’язковим елементом весільного вбрання була хустка, яка захищала наречену від злих очей, від порчі і служила оберегом. В Україні існував звичай вбирати молоду квітками і стрічками, а наприкінці весілля — розплітати їй коси. Фата в українське весілля прийшла значно пізніше, а в народне весілля — тільки у ХХ столітті. До цього вельон був прерогативою тільки дворянства та міщанства.
Переглядів: 762
Тереза Кватемберг і Любомир Гуд. 1950-ті роки | Фото: Архів Любомира Гуда

За останнє століття вигляд вельону зазнав чимало змін. Зокрема, трансформувалася довжина фати й оздоблення, спосіб кріплення на косах. Адже у дворянських весіллях довжина фати традиційно була до п’ят. Пізніше з’явилося безліч варіантів: коротенькі вуалі, багатошарові хмари фати.

Коли саме калушанки вперше одягли фату, встановити не вдалося, однак відомо, що калуські наречені одягали вельон як обов’язковий аксесуар на весілля, починаючи від початку ХХ століття, що зафіксовано на фотографіях, які зібрав калушанин Любомир Гуд. Його родички — прабабуся і бабуся, калуські міщанки із заможного середовища.

— У мене збереглися фотографії бабусі Стефанії, мами Терези і сестри Галини. Ці три весілля відбулися відповідно у 1920-ті, 1960-ті і 1970-ті роки, — розповів «Вікнам» Любомир Гуд.

Як видно із фотографій, у 1920-ті роки калушанки одягалися за європейською модою. В цей час «у тренді» були маленькі капелюшки і вуалі. Весільну фату шили із дорогої тканини. Саме такі весільні аксесуари вибрала собі Стефанія Пелехан , коли виходила заміж за Миколу Сербіна. До речі, саме вона потім, як писали «Вікна», стала першою головою колгоспу у Калуші. Як видно із фото, Стефанія була видатною модницею, сукню і букет  підібрала собі також сучасні: сукня була доволі короткою, трохи вище колін, а букет — округлий і невеликий, із декоративних квітів. Такі весільні аксесуари у 1927 році могли собі дозволити тільки дівчата із заможних міщанських родин.


Стефанія Пелехан виходить заміж за Миколу Сербіна. 27 лютого 1926 рjre


У 1950-ті роки весільна мода змінилася. Весільна фата виглядає дещо простішою, очевидно, дешевшою була і тканина. Зате акцент наречена зробила на великому вінку. Судячи з усього, у радянські часи у моді був російський етнічний костюм: вінок Терези Сербін нагадує російський кокошник. Сукня — довга і закрита. У моді були скромність і підкреслювалася гендерна рівність чоловіка і жінки у житті і праці, тож, і весільні сукні у цей час не були надто пишними.

У 1970-ті роки модниці стали більш вибагливими. Історики моди пишуть, що легендарні сімдесяті подарували модницям усього світу одразу кілька стилів. В цей час радикально змінилися силуети весільних суконь, в які прийшла розкутість і свобода самовираження. Індивідуальну модель підібрала собі і калушанка Галина Гуд – сестра Любомира Гуда. 

— На весільній фотографії зібралася вся наша родина, — розповів Любомир Гуд. — Тут є і двоюрідні брати, які грали у «Юності» на танцях, в ансамблі «Барви». Так сестра і познайомилася із своїм майбутнім чоловіком — через брата Євгена. Він на весіллі — дружба. Стоїть у другому ряду.


Cестра Любомира Гуда виходить заміж. 1970-ті роки


У ХХІ столітті весільна мода продовжує відбивати віяння часу. Нинішня мода не диктує певних параметрів — весільна фата може бути дуже короткою, середньої довжини або довшою за весільне плаття, багатошарова чи одношарова, розшита або обклеєна бісером, стразами, паєтками. Наречені, котрі цінують зручність, вибирають пишну багатоярусну фату середньої довжини.

— Фата може бути оформлена мереживом по краю, вишивкою або атласом. У нас у день – по 5-6 наречених. Кожна підбирає такий фасон, який подобається їй. Одне ми радимо, — це щоб обробка гармонійно поєднувалася з усім весільним вбранням, — розповіли «Вікнам» в одному з салонів весільної моди Калуша.

Вартість весільної фати сьогодні варіюється від 350 гривень і вище. Вартість залежить від довжини фати, матеріалу, з якого вона пошита і від складності її виконання.

Існує декілька легенд та вірувань пов’язаних з фатою:

— Вважається, що після весілля наречена повинна зберігати фату усе життя, як оберіг шлюбу.

— Не можна користуватися чужою фатою, брати напрокат, оскільки вона несе в собі велику енергетику.

— За жодних умов не можна продавати, дарувати і викидати фату.

— Фатою можна вкривати колиску з немовлям, щоб не наврочили. До того ж, кажуть, дитина швидко заспокоюється і перестає плакати, якщо її вкрити весільною фатою.

— Існує звичай одягати фату матері, якщо у неї був вдалий шлюб.