Ностальгія  за “посьолком”

25 років тому у Калуші перестала існувати одна із основних на той час частин міста — вулиця 40-річчя Жовтня. До цього вулиця під такою назвою з’єднувала центральну частину міста, а саме площу Героїв і теперішній майдан Шептицького із “посьолком”, де жила більшість населення Калуша. Зараз мало хто із молодого покоління знає чи пам’ятає, що у місті була і така сторінка історії.
Переглядів: 896
В Калуші “хрущовки” — основа архітектурного обличчя спальних районів міста

У 1990 році на сесії Калуської міської ради було прийнято рішення утворити Калуську гімназію. А крім того — перейменувати низку калуських вулиць, в тому числі і 40-річчя Жовтня. Таке рішення прийняла шоста сесія міської ради першого демократичного скликання.

Хоча, за словами жителів вулиці, коли прийняли на сесії рішення перейменувати вулицю на Січових стрільців, їхньої думки щодо назви вулиці не питала: людей — поставили до відома. А тим часом тут жили і будували цю вулицю і видатні люди, в тому числі художники і музиканти, репресовані та колишні політв’язні.

— 25 років тому ухвалили рішення поділити вулицю на дві частини. Одна — від майдану Андрея Шептицького і до пожежної частини, що на вулиці Пушкіна, була названа вулицею Миколи Євшана. Друга частина — від вулиці Пушкіна і до спорткомплексу “Сокіл”, що біля кільця, від якого починається вулиця Литвина, названо вулицею Січових стрільців. Зліва від кільця вулиця Січових стрільців межує з вулицею Стуса, де знаходиться центр “посьолка” — “п’ятачок”, — розповіла “Вікнам” Розалія Іванівна, жителька будинку №19, колишня працівниця сульфатної фабрики та магнієвого заводу.

Вулиця Січових Стрільців займає значну ділянку у північно-західній частині Калуша і межує з вулицями Стуса, Хмельницького, Будівельників, Євшана, Пушкіна, з боку “нового” міста. Збоку “старого” міста через трасу до вулиці прилягає вулиця Вітовського та вулиця Лемківська. Саме ці приватні садиби ще залишилися від старого Калуша. Колись тут жили калуські “родаки”. А після колективізації у 1948 році, коли багато сімей депортували до Сибіру, у Воркуту та Магадан, будинки спорожніли. Після операції “Вісла” у 1950-их роках тут частково поселилися переселенці із Польщі.

Вулиця 40-річчя Жовтня — це типові серії житлових будинків, переважно середньоповерхові, так звані хрущовки. Зараз на вулиці Січових стрільців — більше десятка будинків. Більшість їх було здано в експлуатацію на початку 1970-их років. Такі “хрущовки” будували в містах СРСР і в деяких країнах Варшавського договору, а також навіть у капіталістичних країнах, таких, як Франція, Німеччина і Південна Корея. В Калуші “хрущовки” — основа архітектурного обличчя спальних районів міста.

Ці серії житлових будинків були розроблені ще у 1960-ті роки. Будівлі більшості серій мало відрізняються між собою, хіба що кількістю балконів та розміщенням квартир на поверсі. Більшість будинків складають із рядових і торцевих секцій з одно- та трьохкімнатними квартирами. Вони п’ятиповерхові, без ліфтів і сміттєпроводів, мають висоту стель 2,48 до 2,70 м. В ранніх варіантах типових серій висота стель була 2,70, однак потім її зробили меншою.

Вулиця Січових Стрільців — мікрорайон із високою щільністю забудови. Старожили пам’ятають, що тут під час будівництва “великої” хімії селилися робітники із усього СРСР. Саме тому вулиця досі зберігає деяку мультикультурність та, зокрема, двомовність. Багато її жителів розмовляють російською мовою.

Цікаво, що тільки 3 вересня 2015 року у Києві перейменували проспект 40-річчя Жовтня. Рішенням сесії Київської міської ради проспект отримав назву Голосіївського.