Цікаві мандри калушан. Місто польських королів Краків

У кожної країни є власні й неповторні звичаї, своя внутрішня природна краса і душевна краса народу, що її наповнює, певний притаманний запах… І надзвичайно приємно, коли ти в ці короткі миті свого перебування встигаєш вловити й розпізнати ці неповторні нотки. Розпочну, мабуть, з Польщі, тому що була там неодноразово, й це найближча нам, західнякам, гостинна сусідка.
Польща – країна, куди можна мандрувати самостійно, навіть не володіючи іншою мовою, каже калушанка Маріанна Удод-З

Дістатись до Польщі не важко і варіантів багато, як зручних, так і бюджетних, а можна поєднувати два в одному, ще й мати хорошу компанію — як у випадку зі мною. Я скористалася сайтом blablacar.com.ua – це сайт для координації водіїв, які їдуть в певному напрямку та шукають пасажирів, готових компенсувати частину витрат на паливо. Таким чином, нам випало цікаве й веселе товариство – молоді франківчани, що їхали до Кракова на вихідні (дівчатка, вам великий привіт! — Авт.) і компанія для прогулянок по цьому чудовому місту. Якщо ви недосвідчений мандрівник і потребуєте організації поїздки від А до Я, можна скористатися послугами тур агентств. Тури вихідного дня на два-три дні не так вже й дорого коштують, вас супроводжуватимуть гіди та досвідчені екскурсоводи, але пам’ятайте: ви йдете туди, куди організовані екскурсії, а не туди, куди хочеться, ходите табуном з групою і не можете затриматись довше, щоб помилуватися архітектурою, що вас вразила, чи послухати вуличних музик, чи насолодитися філіжанкою місцевої кави. На вашому фото буде ще з десяток позуючих, оскільки часу обмаль і треба поспішати за групою.

Польща – країна, куди можна мандрувати самостійно, навіть не володіючи іншою мовою.

СЕРЦЕ ПОЛЬЩІ

Краків – це не тільки серце Польші. У 2000 році Краків отримав звання культурної столиці Європи, а також це місто є частиною світової спадщини ЮНЕСКО.

Це місто польських королів. Адже тут розташований Вавельський замок, що був був резиденцією королів до ХVII століття. Походити доглянутою й цікавою територією замку можна цілком безкоштовно, а от щоб увійти всередину до королівських покоїв, доведеться вже придбати квиточок. Експозицій багато й за кожну доведеться платити.


Кафедральний собор святих Станіслава і Вацлава, де поховані і Качинські, — це коронаційний собор, що бачив не одну коронацію, а також усипальниця славетних польських королів. За легендою, щороку в ніч перед Різдвом всі поховані в цій похмурій крипті збираються на раду. На жаль, до сьогодні з часу будівництва собору в XI-XII ст збереглись тільки башта Срібних дзвонів і крипта святого Леонарда. Але на прикладі цієї будівлі можемо спостерігати, як кожне століття робило до неї свій внесок в різноманітних стилях.


До речі, над входом до собору висять... кістки! Це величезні кістки мамонта як оберіг миру і процвітання польської землі. А ще кажуть, коли ці кістки зітліють, настане кінець людству й страшний суд...


Діткам буде цікаво спуститися до печери дракона Смока, що й досі охороняє місто. За легендою, в часи середньовіччя в цій печері жив страшний кровожерливий дракон, який з’їв багато худоби і людей. І тільки князю Краку вдалося перемогти чудовисько. На його честь вдячні жителі і назвали місто — Краків.


Ми вирішили доторкнутися до невмирущих скарбів і пішли споглядати картину Леонардо да Вінчі «Дама з соболем». Зазвичай ця картина зберігається в музеї князів Чорторийських, але його зачинено на ремонт й картину розмістили в одній із кімнат Вавельського замку.

Хто хоче ознайомитись з побутом та особистими покоями королів з ручними гобеленами, позолоченими канделябрами й важкими різьбленими меблями, — є й такі експозиції. Але коли у вас обмаль часу – познайомтеся краще з живим, старовинним і, водночас, сучасним містом.

Центральна ринкова площа постійно вирує життям. Кого тут тільки не можна зустріти! Постійні потоки галасливих туристів, вуличних торговців з сувенірним крамом, середньовічні карети з усміхненими кучерами, місцевих музик та просто диваків...


До речі, мало не забула! Центральною спорудою Ринкової площі є Суконні ряди (Сукенниця). Колись тут були торгові ряди, де торгували сукном купці з усієї Європи, а тепер — продають різноманітні сувеніри. Так от. Маленький секрет: під Сукенницею можна спуститись в підземелля і потрапити до справжнього середньовічного Кракова!. Адже тут розташований справжній інтерактивний історичний музей, який цікавий і дітям, і дорослим, де експонати можна взяти до рук, спробувати древні ремесла, посваритись з середньовічними селянами, а польські королі посміхнуться й підморгнуть вам у відповідь!


Хочете здійснення бажань? Тоді поспішайте до Маріацького костелу. Щогодини тут можна почути сумну мелодію (хейнал), що раптово обривається на високій ноті. Справа в тому, що кілька століть тому саме трубач побачив наближення ворогів до міста і хотів попередити мешканців про небезпеку, але дограти мелодію до кінця йому перешкодила ворожа стріла, що влучила й обірвала його життя. Сучасний трубач нагадує всім про цю подію. А ще, кажуть, коли трубач посміхнеться й привітає слухачів з вежі рукою – задумане бажання здійсниться!.

Існує цікава легенда й щодо будівництва самого храму. Коли уважно подивитись, стає помітно, що вежі костелу неоднакового розміру і різняться за формою. Згідно з легендою спорудження костелу було доручено двом братам, старший з яких швидше впорався з роботою. Молодший не поспішав, але його вежа виходила міцнішою й могла стати вищою за братову. Коли це побачив старший брат, його охопила заздрість та гнів і він вбив суперника. А потім, оговтавшись, зрозумів, що скоїв, і кинувся з недобудованої вежі вниз. Вежі накрили і так і залишили одну з них недобудовану, що нагадує про людську заздрість і гординю.

Познайомтеся і з найстарішою вуличкою Кракова — це вулиця Канонічна (Kanonicza). Тут є будинок з округлими заглибинками на фундаменті. Спробуйте відгадати, для чого це? Справа в тому, що вулиця настільки стара, до пережила ще часи, коли про електричне освітлення і не чули, а заглибини слугували для того, щоб тушити факели перед тим, як зайти до будинку.

Наполегливо раджу спробувати Польщу на смак. Адже тут надзвичайно проста й смачна кухня. Я би її назвала народною. Відомий традиційний польський суп журек готується на основі закваски з житньої муки, приправляється найрізноманітнішими смакотами з комори: додається нарізана дрібними скибочками ковбаса, копчена корейка, підсмажені шматочки грудинки, половинки звареного накруто яйця.

Бігос — страва з квашеної і свіжої капусти, тушкованої з цибулею, лавровим листом, грибами і декількома видами м’ясопродуктів: свининою, телятиною, яловичиною, сосисками, кусочками ковбаси, копченою грудинкою і т.д. – чим більше, тим краще.

Можу порадити одне надзвичайно колоритне й супер-бюджетне кафе в Кракові, де можна спробувати всі традиційні страви. Заклад називається «Gospoda Koko» і розташований неподалік від Ягелонського університету на вул. Golebia,8. Комплексний обід тут обійдеться вам у 14 злотих. А нам посмакували польські «пєрогі» — з капустою, м’ясом, шпинатом та сиром, засмажені шкварками і цибулькою.


Ну і куди ж без краківської вуличної їжі? На площах та в людних місцях тут всюди можна зустріти лоточки з смачнющими бубликами, посипаними тертим сиром, зернятками кунжуту або льону. Повноцінний обід вони не замінять, а от в якості перекусу — просто супер! А якщо пощастить, то можна спробувати смажений на вогні овечий сир – oscypki.


І ще хочу трішки похизуватися: цього року збулася моя мрія і я покаталася на справжній повітряній кулі! А зробити це можна неподалік від Вавельського пагорбу на березі Вісли – і коштує не так вже і захмарно (близько 30-40 польських злотих). Але воно того варте! Від краси старовинного міста, що простягається далеко внизу, стрічечки-ріки, що ділить Краків навпіл, похмурого Казимежу (старий єврейський квартал) перехоплює подих і, безумовно, даєш собі подумки обіцянку повернутися сюди ще раз!

Поради подорожуючим: плануючи мандрівку, вивчіть кілька найнеобхідніших слів мовою країни, в яку плануєте їхати – дякую, доброго дня, вибачте, чи можете ви допомогти і т.п. Це якщо і не врятує ситуацію, то позитивно налаштує до вас офіціантів, персонал в готелях і просто місцевих людей, які радо захочуть спробувати вам допомогти. Надзвичайно корисними є хоча б шкільні навики з англійської, а якщо і з цим скрутно – не хвилюйтесь, мовою жестів можна порозумітись завжди! До нових зустрічей!