Володимир Гаразд: В Долину вдалося залучити коштів на 10 бюджетів розвитку

За останніх п’ять років Долина взяла участь у майже 30 міжнародних проектах, що дозволило їй залучити коштів міжнародної технічної допомоги на суму близько 50 мільйонів гривень. За кількістю населення це місто втричі менше, наприклад, за Калуш, але сьогодні воно може похвалитися не лише унікальним умінням залучати позабюджетні кошти на розвиток міста, але і справді вдалою реформою комунального господарства, особливою співпрацею з громадськими організаціями, створенням ОСББ у кожному третьому будинку та цілою низкою реалізованих програм і проектів.
Переглядів: 210
Цьогоріч ми успішно провели переоцінку землі і змусили «Укрнафту» платити більше. Поки що вони платять 7%, а

При цьому міський голова Долини Володимир Гаразд стверджує, що вже не пам’ятає, хто з депутатського корпусу від якої партії прийшов у раду, бо під час засідань міської ради, насамперед, народні обранці думають про господарку, а не політику. Сам міський голова вже втретє на вибори піде самовисуванцем. Щоправда, цього разу — із сильною командою, яка, отримавши квоту довіри від мешканців міста, зможе продовжити розпочату роботу.

«Вікна» у розмові з міським головою Долини з’ясовували, як за короткий проміжок часу у Долину вдалося залучити мільйони гривень, отримати грант, який становить половину річного бюджету міста, провести переоцінку землі та змусити ПАТ «Укрнафта» додатково сплачувати близько 10 мільйонів гривень на рік, на крок випередити прогресивні міста та створити такі умови, що в умовах децентралізації до неї захотіли приєднатися низка сіл не лише Долинського, але і сусідніх районів.

— Володимире Степановичу, Долина послідовно демонструє тенденцію до зменшення енергоспоживання. Місто залучає гранти, є учасником програми, яка фінансується з фондів Європейського Союзу. Відтак, мешканці міста отримали нагоду утеплити свої будинки, сплативши лише п’яту частину вартості робіт і матеріалів. Який внесок міста у реалізацію цієї програми і скільки бюджетних коштів у неї вкладено?
— Якщо говорити про грант Європейського Союзу, то це — найбільший проект за останніх п’ять років, який ми втілюємо у місті. При цьому, бюджетних коштів під нього залучено порівняно мало. Можна навіть говорити, що на 75% — кошти ЄС і 25% — від міста та мешканців багатоквартирних житлових будинків. Загалом він передбачає 770 тис. євро безповоротної фінансової допомоги від ЄС, 150 тис. євро від міської ради та близько 80 тис. євро від мешканців . На цей грант претендувало майже 50 міст із усієї України. Долина — у числі 11-ти міст, які його виграли.

— Очевидно, була проведена чимала робота — і щоб отримати таке фінансування, і щоб його належно використати. Ці гроші будуть повністю зосереджені на утепленні будинків чи і на інших енергозберігаючих заходах?
— Ця програма була розроблена спеціально для малих міст з населенням до 200 тис. осіб, кожне з яких наперед обирало, на що хотіло би отримати гроші. Долина — єдина, де проект повністю націлений на утеплення будинків. Але це фінансування йде на конкурсних засадах і це принципова річ, тому ми провели між мешканцями будинків конкурс. Було дві ключові умови: не менше 75% підписів зі згодою на проведення робіт з утеплення і співфінансування, а також відсутність боргів по квартплаті. Це змусило людей мобілізуватися і включити колективне мислення.

Загалом на конкурсний відбір надійшло 20 заявок, із яких на цей рік вибрали 13 будинків. Далі провели конкурс з визначення виконавців робіт і приступили до утеплення. Наразі повністю термомодернізовано вже три будинки. До речі, Євросоюз поставив чітку вимогу щодо матеріалів: дозволено лише використання мінеральної вати та відповідних високоякісних супутніх матеріалів. Якість виконання робіт суворо контролюється власним технічним наглядом, самими мешканцями, а також представниками ЄС.

— Скільки будинків загалом має потрапити під цю програму? І коли її буде завершено повністю?
— Контракт на реалізацію проекту був тільки на початку року підписаний, тому по суті ми втратили багато часу на організацію всього цього процесу. Фактично всю зиму і частину весни у нас зайняли підготовчі роботи: проведення енергетичного аудиту всього житлового фонду, інформаційні зустрічі з мешканцями, розробка нормативної бази конкурсного відбору тощо. Таким чином до виконання робіт з утеплення виконавці приступили лише в серпні місяці. Зараз ми вже готуємо наступний конкурс з відбору будинків на 2016 рік, який хочемо провести до кінця поточного року. Загалом кошти Євросоюзу поділили на три транші: 2015, 2016 та 2017 роки. Щодо кількості будинків, що отримають змогу утеплитись в рамках проекту за весь час його реалізації, то це приблизно третина від усіх, що є в місті.

— Кілька днів тому з’явилася інформація, що Долина стала учасником ще одного потужного міжнародного проекту — канадського. Відомо, що він розрахований на шість років і покликаний підтримувати малий і середній бізнес, процес децентралізації тощо. Як Вам вдається залучати такі серйозні проекти у місто? Адже це клопітка праця і, зазвичай, тривала документаційна робота.
— По-перше у мене є заступник, який займається питаннями енергоефективності. Це — Володимир Смолій, якого я сім років тому взяв на роботу простим волонтером  і який на моїх очах тут виріс. У нас багато молодих людей працює, які «горять» роботою. Середній вік працівників міської ради — 34 роки.

По-друге, у нас є кілька громадських організацій, які співпрацюють через соціальне замовлення з містом і через програми отримують від нас фінансування. Ми щорічно передбачаємо близько 200 000 гривень для громадських організацій, підтримуємо їх на початках, даємо безкоштовно приміщення. Тому зараз маємо такі ГО, які пишуть проекти і без нас, які потім спільно впроваджуємо.

У мене завжди була ідея налагодити співпрацю між владою, бізнесом і громадським сектором. Ідеально, щоб цей трикутник працював. Це був мій пріоритет у минулій і цій каденції. І ми таки досягнули хорошого результату.

Ну, і крім цього, ще у 2011 році ми створили відділ інвестицій, енергозбереження та муніципального розвитку. У ньому працює команда, яка займається відповідними проектами, їхнім виконанням і звітністю. Наші енергоаудитори, яких ми найняли в міське комунальне підприємство в рамках проекту ЄС, минулої зими за допомогою спеціального приладу – тепловізора, обстежили всі будинки і наразі ми, мабуть, єдине місто, яке має на всі будинки багатоповерхової забудови енергопаспорти.

— Долина, очевидно, ще і єдине місто, яке має справді велику кількість діючих ОСББ. Скільки їх у місті? І чи стимулювала міська влада співвласників квартир до об’єднання?
— Якщо наразі об’єднання співвласників багатоквартирних будинків — це добровільний крок, то вже незабаром людей просто змусять створювати ОСББ. Відповідні зміни у законодавстві вже прийняті. Але ми спрацювали на випередження, розробивши програму стимуляції. У 2007 році ми підписали угоду із Програмою розвитку ООН і створили муніципальний відділ, який допомагав людям і з документами, і з реєстрацією, і з фінансуванням. Ці люди ходили по будинках і розказували про переваги ОСББ і так ми розбудили мешканців міста і на сьогодні можемо похвалитися, що 30% будинків вдалося вивести на цей новий рівень обслуговування.

— Що при цьому відбулося з житлово-експлуатаційною компанією?
— Відбулася реформа. І треба сказати, що ЖЕК також запрацював. У нас по кожному будинку ведеться відокремлений облік доходів і видатків. Цю інформацію можна у будь-який момент взяти з Інтернету, хоча поки що вона у тестовому режимі працює. За деякий час кожен зможе подивитися, що по його будинку було зроблено. Колись це був один котел. І хоча одні люди платили добре, але через суб’єктивні причини інвестували у той будинок, який міг і не платити. Тепер ми можемо по кожному будинку говорити предметно – кількість сплаченої квартплати по будинку визначає обсяг робіт з поточного ремонту який на ньому планується і виконується.

Узагалі ЖЕК в одній особі був замовником, виконавцем і контролером. Це те саме, що поставити лиса курей сторожити. Ми це розділили, зробивши КП «Управління комунального майна». Воно є балансоутримувачем цих будинків, планує роботу і замовляє послуги. Крім того, ми вивели на ринок приватну структуру, яка виграла відповідний конкурс. У результаті за два роки вдалося зробили небачений об’єм роботи просто за рахунок квартплати. Це підприємство абсолютно не є дотаційним.

— Яким є бюджет міста?
— Бюджет у нас — 42 мільйони гривень на рік. Але з 2010 року ми залучили 50 мільйонів гривень грантових коштів, частину з яких уже отримали, а частина — у процесі виконання.  До прикладу, той же проект ЄС з утеплення будинків, поякому контракт на фінансування підписаний до 2018 року. Тобто залучено коштів на 10 бюджетів розвитку, який у нас становив 4-5 мільйонів гривень щорічно.

— Бюджет розвитку дав Вам змогу провести чималий об’єм робіт щодо ремонту доріг і дворів у місті. На що ще будуть спрямовані ці кошти?
— За останні два роки, відколи з’явився бюджет розвитку, ми cправді взялися за дороги. Половину центральних доріг вже капітально відремонтовано, зокрема у найбільш проблемному до останнього часу мікрорайоні «стара» Долина. Плюс 65% було заасфальтовано 65% прибудинкових територій міста в секторі багатоквартирної забудови. Навіть розмітки поробили.

Дорожньо-транспортне питання — ключове. Але далі також працюватимемо над відновленням прибудинкових територій, благоустроєм. Це те, чого люди очікують від влади чи не найбільше. Тому спільно з мешканцями міста ми вирішуватимемо, де мають бути спортивні, дитячі майданчики, футбольне поле тощо.

— У Долині багато років була проблема із підняттям рівня паводкової води у історичній старій частині міста, де немає каналізаційної системи і де часто виникали підтоплення. Що зроблено для того, щоб усунути цю проблему?
— Відновлення «старої» Долини — це тривалий масштабний проект. Ми поробили мости, водовідведення, тому навіть при сильних дощах підняття рівнів води в останні роки уже не було. Там наразі залишився ще шмат незаасфальтованої дороги на вул. Шептицького. Гроші на ці роботи є, але чекаємо на встановлення каналізаційного колектора. Я обіцяв його проведення, коли вперше балотувався на міського голову і, коли вдруге — теж. Але це дуже тривалий процес. Лише зараз ми дійшли до фінішу. Завершуємо всю проектну документацію, уже знайшли фінансування на перший етап з міського бюджету і буквально за кілька днів там вже почнуться роботи по будівництві каналізаційного колектора.

— Цього року завершився термін десятирічної угоди міста з ПАТ «Укрнафта» щодо орендної плати за землю. Громадськість закликала встановити максимальну ставку — 12% і депутати міської ради проголосували за відповідне рішення. Це, очевидно, також принесло у бюджет додаткові кошти.
— Це насамперед стало приводом до конструктивних перемовин із нафтовиками щодо питань про функціонування і стан закладів та споруд підвідомчої їм соціально-культурної сфери. Справа у тому, що вони мають на балансі гуртожиток, дитсадок, стадіон, будинок культури, інші об’єкти, які ми вже чимало років просимо передати нам на баланс. Але керівництво компанії тривалий час нам відмовляло у цьому.

Цьогоріч ми успішно провели переоцінку землі і змусили «Укрнафту» платити більше. Поки що вони платять 7%, але по новій нормативній оцінці, яка зросла у два з половиною рази. Це дало нам понад 9 мільйонів гривень на рік додаткових. З 2016 року вони мають платити 12%. Не виключено, що в обмін на об’єкти ми трохи знизимо цей відсоток.

— На якому етапі у Долині реформа щодо об’єднання громад? На початку літа Ваше місто ставили за приклад для інших громад Івано-Франківщини. Чи не пригальмував цей процес зараз і чи не плануєте до Долини приєднувати усі села району?
— Адмінреформа проведена десь на 50%. Я особисто проїхав багато населених пунктів, десь з половину сіл переконав до об’єднання. Приєднувати всіх ми не плануємо. У нас по критеріях віддаленості є багато населених пунктів, які не можуть бути об’єднані з Долиною лише тому, що знаходяться на відстані понад 25 км. Тому район поділений на три майбутні громади з центрами у Долині, Витвиці і Вигоді. Але до Долини також готові приєднатися село Підбереж із Болехова та три громади з Рожнятівщини — села Грабів, Крива і Лоп’янка. Ці громади звернулись  до нас з пропозицією і ми тільки зраділи такому сусідству і таким можливостям. Адже географічно, історично і ментально ці громади дуже близькі нам. Проект такого об’єднання вже затверджений в області.

— Як Ви оцінюєте цю реформу і чого від неї чекати мешканцям Долини і відповідно сіл, які увійдуть до цієї громади?
— Це все дуже серйозно. Видатки, звичайно, будуть великі. Місто у короткій перспективі дещо, мабуть, втратить, бо буде багато витрачати. Але у далекій перспективі це все відкриває чимало можливостей для залучення інвестицій у розвиток туризму, сільського господарства, підприємництва та інших сфер. У нас є що розвивати, тому від реформи загалом я чекаю позитивних змін.

— Ви маєте досвід, маєте стратегію щодо розвитку Долини і нової громади, яка буде утворена, маєте команду, яка Вас підтримує, тому Ваше висунення у кандидати на міського голову є логічним та закономірним. Але чому Ви вирішили йти самовисуванцем, не заручившись підтримкою якоїсь партії?
— Я і на перших виборах йшов самовисуванцем. Мене обирають люди і я хотів би мати добрі контакти з усіма партіями, які будуть представлені у міській раді. Мій досвід показує, що співпрацювати треба з усіма політичними силами, кандидатами і депутатами.

Я підтримую Українську республіканську партію Левка Лук’яненка. Партія порядна і незаплямована, у неї авторитетний керівник. Разом з цією партією іде вся моя команда, яка працює зі мною вже багато років і якою я пишаюся. Очолює її у Долині секретар міської ради Віктр Гошилик, із яким я працюю вже майже 10 років. Тому хочу звернутися до мешканців міста: якщо ви підтримуєте курс міського голови, то у такому разі підтримайте і цю партію.

— На Вашу думку, що найперше треба буде зробити міському голові Долини, який переможе на виборах 25 жовтня?
— При такій системі виборів я би мріяв, щоб наступний міський голова мав конструктивну більшість в майбутній раді. Бо перед нами зараз стоять колосальні виклики в контексті подальшого кардинального відновлення і будівництва мереж та дорожньої інфраструктури міста, навчальних закладів, ремонту і утеплення будинків,  складна і відповідальна робота із залучення інвесторів в новий індустріальний парк, до нового бальнеологічного проекту,  непрості завдання з підготовки адмінреформи,  і це буде дуже важливим у наступні роки.

У 2006 році я прийшов один у раду, без команди і було дуже важко працювати. Другу каденцію, завдяки тому, що вже була команда, вдалося зробити дуже багато. Зараз я вже навіть не пам’ятаю, скільки у нас партій у міській раді представлено і хто від якої партії балотувався. Тому хотілося би, щоб у наступних кілька років у міського голови також була конструктивна більшість і підтримка для реалізації програм у місті та його розвитку.

— Дякую за цікаву і змістовну розмову, Володимире Степановичу.

На правах реклами