Хто отримає “золоту карту” у Калуській міській раді?

Найбільшим сюрпризом нових виборів стала, власне, нова виборча система, яка не стимулювала кандидатів працювати, адже навіть найвищий результат на окрузі не гарантував перемоги.

Стислі строки виборчої кампанії, нові правила гри та короткий період повноважень місцевих рад (не на п’ять, а на два роки. — Авт.) дезорієнтували політичних гравців. Відтак, виборча кампанія протікала досить в’яло. Пожвавішала хіба що за тиждень-два до виборів, коли буквально всі кандидати кинулися агітувати та переконувати, проводити зустрічі у дворах та “колядувати” по квартирах. Власне, така масова атака подекуди давала і зворотний ефект: перенасичений агітацією мозок виборців переставав реагувати на нову інформацію.

Самі калушани на виборах виявилися досить пасивними: явка склала 42,6%. На виборчі дільниці прийшло на 10% калушан менше, ніж на минулих місцевих виборах.  Нова виборча система дезорієнтувала виборців. Тому у виборчих бюлетенях часто шукали або “старі-знайомі”, або — широко розкручені політичні бренди.

ХТО Є ХТО?

Нова міська рада оновилася приблизно на дві треті. З восьми політичних партій, які зайшли у раду, половина — нових. Це — “Авто-Майдан”, “УКРОП”, “БПП “Солідарність” та “Самопоміч”.

Серед 36-ти депутатів міської ради лише четверо — жінки: це Руслана Овсеєнко від ВО “Батьківщина”, сестри — заступник міського голови Руслана Вайда та підприємець Оксана Шутяк від УП і пенсіонерка Ольга Єланіна від “УКРОПу”.

Власне, сестри Вайда і Шутяк — не єдині, хто прийшов у міську раду “сім’єю”: крім них, у раді двоє братів — Олег та Тарас Нижники, які пройшли від БПП, а також — батько і син — Роман та Анатолій Боднарчуки від ВО “Батьківщина”.
10 із 36-ти народних обранців є діючими депутатами міської ради.

У новій міській раді — троє бійців АТО: Данило Семчишин від “УКРОПу”, Віктор Павлів від “Авто-Майдану” та Андрій Кравчук від ВО “Свобода”.

У результаті виборів без депутатів залишились округи №№6, 9, 10, 12, 13, 16, 23, 28, 31, 32. А в округах №18 та №26 — по два депутати Калуської міської ради.

УП І “СВОБОДА”

Найбільше депутатів до міської ради провели Українська партія та ВО “Свобода”, хоча у відсотковому відношенні УП набрала трохи більше. Проте її результат суттєво менший, ніж на минулих виборах. Так, у міській раді зразка 2010 року УП мала 28 депутатів з 50-ти, або — переконливу більшість. У цій міській раді УП “нашкребла” шосту частину від загального депутатського складу. При цьому сподівання на те, що список партії вдруге “витягне” Максим Насалик, справдилися лише частково. Можна спрогнозувати, що без Насалика результат УП був би гіршим.

Скидалося на те, що впродовж усієї виборчої компанії більшість “упівців” чекали, склавши руки, коли народний депутат Ігор Насалик почне їм “робити” виборчу кампанію. Ігор Насалик, між тим, був зайнятий на виборах в Івано-Франківську, де балотувався на міського голову, і максимум, на що його вистачало, — “підсобити” на виборах Ігореві Матвійчукові.

Найвинахідливішим виявився голова фракції УП Ігор Хемич, який за тиждень до виборів “повісив” на “п’ятачку” (на своєму окрузі. — Авт.) біг-борд — аналог передвиборного біг-борда провладного кандидата Ігоря Матвійчука, де Ігор Насалик йому нібито висловлював підтримку.

Ігор Хемич — відома особистість. Його діяльність пов’язували із Ігорем Насаликом. Голова фракції УП відомий за справами про продаж 14 га (які, до речі, з 2013 року числяться вже у декларації сім’ї Насаликів. — Авт.) та — оренду басейну ЗОШ №3.

Від УП до міської ради пройшли діючі депутати — Оксана Шутяк та Василь Вагілевич. Заступник міського голови Руслана Вайда, швидше за все, знову піде у виконавчу владу, звільнивши місце для іншого депутата Української партії — начальника управління освіти Калуської міськради Любові Максимович.

“Нове-старе” обличчя списку — Максим Насалик. На минулих виборах він так і не став депутатом, склавши повноваження. На цих — виборцям обіцяли сюрприз. Чи стане Максим Насалик депутатом, чи — заступником, а чи знову складе повноваження — стане зрозуміло вже найближчим часом. Швидше за все, це залежатиме і від результатів другого туру виборів міського голови в Івано-Франківську.

ВО “Свобода” своє представництво у міській раді наростила вдвічі. Зі “старих” облич — лише голова міської організації Андрій Кравчук. У списку “Свободи” — і директор ТзОВ “Калуський трубний завод” Андрій Найда.

ВО “БАТЬКІВЩИНА” ТА БПП 

ВО “Батьківщина” на цих виборах повторила результат минулих. Серед “сердечних” є і “перебіжчики”: до міської ради за списками партії пройшов діючий депутат від Української партії, головний лікар міської поліклініки Михайло Гаврилишин. 

Разом із Романом Боднарчуком — головою міської організації, діючим депутатом міської ради та головою Фонду майна комунальної власності до міської ради “зайшов” його син, безробітний Анатолій Боднарчук.

Упродовж п’яти років фракція “Батьківщини” у міській раді дрейфувала у бік владної команди. Тому, швидше за все, і зараз Українська партія шукатиме у “Батьківщині” союзника.

Виборчу кампанію БПП “позначили” тривалі баталії за перше місце у списку. В останній момент воно дісталося “ударівцю” Олегові Нижнику, який написав заяву про вступ у “Солідарність”. Олег Нижник на виборах не зміг реалізувати свої мерські амбіції, оскільки “УДАР” об’єднався із БПП.

Зараз Нижник отримав карт-бланш: маючи у фракції “ударівську” більшість, очевидно, гратиме першу скрипку у внутріфракційних політичних процесах. І — не ділитиме своїх позицій із головою міської організації БПП Ігорем Очкуром.

Навряд чи БПП стане у міській раді “опозиційним острівцем”, адже троє депутатів фракції — працівники бюджетної сфери.

“УКРОП” І “САМОПОМІЧ”

Обидві політичні сили — нові у міській раді. Проте, якщо “УКРОПу” на виборах довелося добряче попітніти, то “Самопоміч” виїхала, практично, на самому бренді.

Формат “УКРОПу” у Калуші різниться від того, який використовували інші політичні сили. Частина громадських активістів заявиле, що йде до міської ради “на платформі “УКРОПу”, тобто, залишила собі “щілинку” у разі, якщо партія, яку пов’язують із олігархом Ігорем Коломойським, на всеукраїнському рівні “наламає дров”.

Перший номер списку, за домовленістю із “Правим сектором”, віддали волонтеру Олегові Руску. На перший погляд, стратегічно непродумане рішення, адже, скажімо, волонтер і громадський активіст Володимир Іваницький, який йшов від “УКРОПу” до обласної ради, міг би більше “ідентифікувати” список. Проте Олег Руско — компромісна фігура, волонтер і виходець із бізнес-середовища, який може у міській раді об’єднати підприємців. Для початку — хоча б для створення більшості.

В Олега Руска — досить “різношерста” команда: працівник ТзОВ “Карпатнафтохім” й громадський активіст Юрій Луцак (переміг на своєму окрузі секретаря міської ради Олександра Челядина. — Авт.), пенсіонер і активістка Ольга Єланіна та боєць АТО Данило Семчишин.

“АВТО-МАЙДАН” І НРУ

Перезавантаження Народного руху України на цих виборах почалося із формування списку. Рух — суттєво помолодшав, а до списку не потрапили “старі” партійці. Молодь взяла на себе відповідальність за вибори, навіть трохи “побивши горшки” зі старшим поколінням. Список очолив відомий у Калуші громадський активіст Олег Савка. Він — “молодорухівець” зі стажем, проте — представник політичної партії “Сила людей”. На виборах призупинив своє членство у партії.

НРУ — політичний “довгожитель”. У списку Руху, практично, не було підприємців, які б фінансували виборчу кампанію. У результаті, це, мабуть, єдина політична сила у місті, яка за виборчу кампанію не “надрукувала” жодного біг-борда і не оплатила жодного агітаційного телевізійного ефіру. “Рухівці” обмежилися виготовленням агітаційних листівок та газет. І — вдалися до вже перевіреного виборчими кампаніями методу “від хати до хати”.

Тож, усе, що здобули “рухівці” на виборах, — результат методичної тривалої роботи, а не ефект від застосування партійного бренду. Проте на цих виборах НРУ зменшив своє представництво у міській раді з восьми до трьох.

“Авто-Майдан” — молода партія, яка на виборах стартувала вперше. Щоправда, очільник “Авто-Майдану” у Калуші Володимир Павлів уже пробував свої сили на виборах до Верховної Ради у 2014 році і в Калуші навіть отримав третій результат. На місцевих виборах не очолив список, а поступився першим номером бійцеві АТО Віктору Павліву.

Жодна із політичних сил не набрала більшості у міській раді. Тому нині політичним гравцям доведеться домовлятися і шукати компроміси. Завдання — не з легких, оскільки для створення більшості у міській раді потрібно, як мінімум, чотири політичні сили. Нині можна стверджувати, що міська рада якісно оновилася. Новому міському голові доведеться маневрувати між політичними об’єднаннями. Звісно, це не та ситуація, в якій опинився міський голова Ігор Насалик, який у міській раді зразка 2006-го року не мав жодного “свого” “штика”. Але й не така, коли можна розслабитися під суцільний “одобрямс” коаліції.

Наразі тривають домовленості щодо формування коаліції та — торги за посади. Найперше — це посада секретаря Калуської міської ради, на яку, за інформацією “Вікон”, претендують представники ВО “Батьківщина”, ВО “Свобода”, БПП та “Самопомочі”.

Перший варіант коаліції — опозиційний, коли у більшість об’єднаються фракції “Автомайдану”, “Свободи”, “УКРОПу”, НРУ та “Самомпомочі”. Найбільше резону при такому форматі претендувати на посаду секретаря має “Свобода”, адже провела у раду найбільше депутатів. Однак, чи коаліція задовольнить амбіції “Самопомочі”?

Другий варіант — провладний. УП у відсотковому співвідношенні отримала найбільшу підтримку виборців, тому може цим апелювати, висуваючи кандидатуру секретаря. Це не обов’язково має бути представник від УП. Зрештою, і діючого секретаря Олександра Челядина, який до міської ради не пройшов, політична сила мусить прилаштувати. До коаліції із УП можуть долучитися БПП, “Батьківщина” та, знову ж таки, “Самопоміч”. Однак у такій коаліції — критична маса бажаючих “мати” секретаря. Імовірно, і поведінка БПП при формуванні коаліції залежатиме від того, що у розподілі посад отримає ця політична сила.

У будь-якому випадку, “Самопоміч” при формуванні коаліції має “золоту карту”. Як поведеться ця поки що “темна конячка” — невідомо.

Крім посади секретаря, предметом торгів стануть і посади заступників. Адже перший заступник міського голови Ігор Матвійчук став міським головою, а в.о. заступника міського голови Василь Турчин пройшов до районної ради. Василь Турчин може стати одним із претендентів на посаду голови районної ради — зрештою, мати “свого” очільника району УП не відмовиться. Особливо, враховуючи, що Калуську РДА очолює “людина Насалика” Наталія Бабій. Невідомо, чи затвердить міська рада знову заступником і Галину Романко, яка — вже пенсіонер. Тож, попри те, що ці місцеві вибори “консервують” існуючу владу, вони таки дають шанс на часткове її перезавантаження. Наскільки воно буде якісним — залежить від того, як домовляться політичні гравці. І — чим керуватимуться під час домовленостей.