Міський голова Галича зауважив: «Якщо так працювати, як Верховна Рада, то, може, краще й не розпочинати» | Ф Такі ж вимоги на часі і до членів виконавчого комітету міськради. Його склад, відповідно до закону, формує міський голова, попередньо вивчаючи кандидатури, при цьому враховуючи і моральні якості претендентів на плідну співпрацю у виконавчому органі. Виходячи саме з цього, міський голова Орест Трачик, який вже втретє отримав довіру галичан на виборах, запропонував утворити міськвиконком у складі 9 чоловік, завчасно передбачивши їхніх персональний склад. Але зал вніс пропозицію: оскільки активно налаштованих і бажаючих галичан значно більше, то є рація збільшити чисельність виконкому хоча б-ти до 11 осіб,та ввести до його складу, наприклад, Олега Кантора.
Як відомо, на виборах міського голови Олег Михайлович набрав лише на 4% голосів менше, ніж Орест Трачик. Але Орест Антонович, віддаючи належне своєму недавньому опоненту, навіть наголосивши на добрих життєвих стосунках з його батьком, дещо зніяковіло відхилив кандидатуру Кантора до складу виконкому. Очільник міста твердо відповів, що «у владі мають бути люди достойні, які ні в чому себе не скомпрометували». І не зовсім зрозуміло, на чию адресу зауважив, що його дуже стурбували негативи минулих виборчих перегонів – як то багато неправди, підкуп і таке подібне.
В результаті Олег Кантор, здається, не дуже й засмутився, хоч і не став членом виконкому. В принципі, якщо хотіти і вміти, то працювати на благо міста можна й без владних регалій.
Щодо чисельного складу виконавчого органу, то міський голова пішов на компроміс і таким чином сесія затвердила виконком із 11-ти осіб. Ще один компроміс з боку голови стосувався персонального складу постійних депутатських комісій. Він погодився, що необхідно максимально врахувати професійні здібності депутатів працювати в тій чи іншій комісії, покрити дільниці своїми «лобістами» в комісіях. Крім того, незважаючи на тезу голови про те, що в міськраді нема політичних партій, а лише депутати, котрі покликані працювати для людей, а не для парторганізацій, все ж таки встановлено у складі комісій відносне парі між партіями.
Нагадаємо, що в Галичі 5-відсотковий бар’єр на виборах подолали і вибороли місця в міськраді п’ять політичних сил. А це партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність» ( за неї віддали свої голоси 744 виборців), партія «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» (495голосів), партія «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» (380 голосів), Всеукраїнське об’єднання «Свобода» (273 голоси) та партія «Воля» (268 голосів).
Для того, щоб все утрясти зі складом комісій і не відкладати прийняття рішення до наступної сесії, яка відбудеться 17 листопада, було оголошено навіть нетривалу перерву. Хоча хтось із обранців до цього зауважив: «Нічого страшного не сталося б, якщо б дочекалися 17 числа. Ось Верховна Рада деякі питання виносить на голосування і 15 разів». Та міський голова раптово відреагував таким чином: «Якщо так працювати, як Верховна Рада, то, може, краще й не розпочинати».
Відверто кажучи, враховуючи ситуацію в країні та нагальні проблеми міста, сьогоднішній депутатський корпус Галича не має жодного права перетворювати сесійну залу в цирк та арену з’ясування стосунків, бо галичани вже все самі з’ясували: вони обрали депутатів для того, щоб ті напружено працювали задля більш достойного життя у рідному місті.
Благословляючи обранців саме на таку місію, отець Ігор сказав більше: «Бажаю, щоб Галич був містом дійсно європейського рівня та значення. Дякую попередньому складу депутатів, що багато робили у цьому напрямку. Для нинішніх наголошую: пам’ятайте, все, що ми робимо, бачить Бог. І як би ми свої сумнівні справи не маскували чи приховували, та совість і майбутній суд перед Господом все відкриють. Ще одне. Людина у земному житті має дві речі: власність та кредит. Вам його не доведеться повертати. Вам навіть залишаться відсотки – людська подяка. Але для цього треба працювати багато і чесно, щоб завжди відкрито дивитися людям у вічі».
Ця коротенька промова отця Ігоря може слугувати дороговказом для кожного галицького депутата?! Тим паче, що до 25 жовтня всі божилися, як то кажуть, не жаліти живота своєго заради людей, заради міста. Час пішов…
Володимир ТЕСЛЮК та Марія ПАЛЮГА, газета «Галицьке слово»
