Калушанин побував у горах Польщі, Словаччини, Іспанії, Франції, Австрії, Італії, Португалії, Угорщини. Та українські Кар Василь Фіцак працює охоронцем в одній з приватних фірм Калуша. Свій вільний час калушанин присвячує громадським справам.
Любов до природи й мандрівок у Василя зі шкільних років. Учнем він відвідував гурток юного натураліста та туристичний гурток, а з усіх предметів його найбільше цікавили природничі науки. Потяг до природи прищепили калушанину і його батьки.
— Пригадую, як батьки взяли мене восени в ліс. Ми збирали для бабусі опале листя, а я не міг намилуватися тим лісом. У школі все було якось механічно, але природничі предмети мені подобалися найбільше. Викладач туристичного гуртка був надзвичайно цікавий.
Свій перший справжній похід в гори Василь здійснив у 13 років. Йти довелося весь день.
— Коли прийшли до будиночка в горах, я був настільки втомлений, що навіть не вечеряв, а просто заснув. Проте, коли піднялись на вершину і я побачив гори у всій красі — мене це захопило. Відтоді почав регулярно в супроводі старших брати участь в походах, крім того — відпочивав на річці, любив рибалити і гуляти лісом.
Ще одним хобі калушанина є збирання гербарію. Багато зразків з плином часу розгубилися чи зіпсувалися. Та наразі в його колекції близько 300 різновидів рослин. Також Василь Фіцак захоплюється краєзнавством. Зокрема, вивчає історію Бойківського краю.
З-поміж усіх захоплень — улюбленим залишаються походи в гори. Калушанин побував у горах Польщі, Словаччини, Іспанії, Франції, Австрії, Італії, Португалії, Угорщини. Та українські Карпати полюбилися найбільше.
— Побував в словацьких Татрах, польських Карпатах, Альпах, горах Сьєрла Газорла. Для людини, яка цікавиться природою, відвідати інші куточки Європи надзвичайно цікаво, адже можна побачити багато нового. Звичайно, Альпи за своєю будовою трішки відрізняються від українських Карпат, здаються більш недоступними і суворими. Зате Карпати — ближчі до серця, бо тут все рідне та знайоме.
Підкорити вершину – завдання непросте. Багато чого залежить від складності гори, пори року, погоди. Часом потрібно більших зусиль, часом — надзусиль.
— Найтяжчим був похід в Карпати. Я з товаришем взимку підіймався на Говерлу. Почали сходження пізно, вже пополудні. На вершину зійшли уже в темноті. До того ж, було 22 градуси морозу, тому нам довелося заночувати просто на схилі.
Спіймати “холодну” (ночівлю) в горах — неприємно. Тому в наплічнику треба мати все необхідне. Василь чітко розраховує, що йому знадобиться.
— У похід беремо все необхідне: намет, спальник, продукти відповідно до кількості днів мандрівки.
Під час походів калушанин вишукує рідкісні рослини. Траплявся йому едельвейс, який зростає тільки в п’яти місцях Карпат, тирличі, арніка гірська, декілька видів орхідей, які належать до Червоної книги України.
Грибів Василь Фіцак також не оминає. І хоча калушанин не вважає себе запеклим грибарем, за один день йому вдавалося зібрати близько 20 кг “білих”.
Натомість, останнім часом дедалі рідше в горах доводиться зустрічати тварин.
— Часто подорожую з напарниками, тож, ми створюємо шум, який відлякує тварин і змушує їх уникати зустрічі з людиною. Проте, коли йду в похід сам, завжди трапляються зустрічі з тваринами, оленями, дикими козами, зайцями, лисицями, одного разу зустрів дику свиню та вовка. А от побачити таких рідкісних тварин, як рись чи лісовий кіт, — не доводилось жодного разу. Тільки один раз зустрічав ведмедя.
Василь Фіцак не лише користується благами природи, але й — допомагає їй. У 2001 році активні туристи заснували Івано-Франківську регіональну фундацію “Карпатські Стежки”, яку очолив Василь Гутиряк. Мета організації — розвиток активних видів туризму, створення мережі пішохідних туристичних маршрутів. За цей період було промарковано близько 2500 км маршрутів в Івано-Франківській, Закарпатській та Чернівецькій областях, облаштовано близько 10 старих мисливських будиночків для потреб туристів. Деякі з них було капітально відремонтовано. Окрім того, “Карпатські стежки” регулярно проводять екологічні акції.
— У 2013 році відбулась реорганізація, і було створено не регіональну організацію, а організацію загальнокарпатського типу, яка отримала назву “Туристичне товариство “Карпатські Стежки”. Нашою метою і надалі залишається сталий розвиток активних видів туризму, а також утримання існуючої мережі туристичних маршрутів. Ми — неприбуткова ГО і діємо на волонтерських засадах.
У “Стежках…” Василь Фіцак з Калуша не сам. Серед 150 офіційних членів є чимало калушан.
— Полем нашої діяльності є Карпатський регіон, проте ми проводили екологічну акцію з прибирання річки Лімниці. У перспективі плануємо створення велосипедних маршрутів на Калущині.
Тиждень тому Василь брав участь в облаштуванні хатини в заказнику. Також активісти встановили новий пішохідний місток через річку, який зламався внаслідок падіння дерева.
— У будинку ми облаштували пічку, бо стара повністю прогоріла. У кожній хатині ми також встановлюємо аптечки, залишаємо віники і потрібний інвентар, щоб самі туристи дбали про чистоту.
Необхідні матеріали “Стежки...” купують самі завдяки членським внескам. Допомагають друзі та просто небайдужі люди. Деревоматеріали і транспорт часто надають лісництва.
Найближчим часом за сприятливих погодних умов активісти планують встановити дерев’яний туалет біля будиночка на хребті Матагів та доробити пічку.
Витрачати свій вільний час та гроші на екологічні акції Василя Фіцака мотивує любов і повага до природи. Своїми справами він хоче подати приклад іншим, адже дбайливе ставлення до природи — обов’язок кожного перед нащадками.
— Як правило, калушани відпочивають на річці Лімниця або в сусідніх лісах. І після такого відпочинку залишають купи сміття. Головною причиною такого ставлення до природи є брак екологічної освіти та виховання, тому, насамперед, потрібно про це говорити в ЗМІ, можна навіть акцентувати на патріотичній складовій, адже патріот любить свою батьківщину, місто, річку і турбується про стан довкілля. Треба регулярно проводити екологічні акції, залучаючи студентів, різні організації, установи.
