Велике занепокоєння у міської влади викликає те, чи немає загрози просідання земної поверхні у районі перехрестя вулиць На сесії міської ради депутат Андрій Найда повернувся до проблеми провалля, яке утворилося на перехресті вулиць Вітовського-Мостиська-Глібова
Нагадаємо, 16 листопада тут утворилася воронка діаметром близько 15 метрів. Земля просіла десь на півтора метри вниз. Востаннє тут просідала земля у липні 2008 року.
Нова воронка утворилася практично за кілька метрів поруч зі старою. Як пояснили науковці науково-дослідного інституту галургії, утворення провальних карстових ям у районі північного каїнітового поля колишнього рудника “Калуш” є результатом нерозумного втручання у земні надра. Ще за часів Австро-Угорщини, Польщі і навіть під час німецької окупації замість видобутої калійної руди шахти закладали твердими фракціями, бо тоді розробники калійних покладів були свідомі того, що у майбутньому може виникати просідання землі. За часів Союзу шахтні виробки, замість твердої фракції, заповнювали розсолами, що і спричинило до руйнівних процесів.
— Ця ситуація у майбутньому може призвести до непередбачуваних наслідків, — апелював Андрій Найда.
Відтак, депутат запропонував на найближчій сесії міської ради заслухати звіт керівництва підприємства ДНДІ галургії, ВАТ “Оріана” й управління з питань надзвичайних ситуацій Калуської міськради. На його думку, депутатам варто знати про причини виникнення провалля та заходи, необхідні для того, щоб попередити ризики для міста загалом та його мешканців зокрема. А також — скільки коштів на це потрібно.
За словами міського голови Ігоря Матвійчука, наразі із міського бюджету виділено 80 тисяч гривень на моніторинг провалля. Роботи виконують фахівці ДНДІ галургії та Карпатського відділення інституту геофізики НАН України.
Хоча угода укладена лише цього тижня, стан навколо провалля фахівці моніторять уже близько місяця.
— Почали працювати ще місяць тому, — зазначив у коменарі “Вікнам” заступник директора ДНДІ галургії Юрій Садовий. — На наступний день після утворення провалля на місце події виїхали співробітники Карпатського відділення інституту геофізики.
На даний час, каже Юрій Садовий, дві воронки з’єдналися й утворили єдине велике провалля. Нова воронка розширилася ще й за рахунок сповзання землі, і досі ці процеси не стабілізувалися: через тріщини на земній поверхні можливий подальший зсув грунту.
— Заміри за допомогою спеціальних приладів дадуть зрозумілу картину того, що відбувається на глибині воронки, — каже Юрій Садовий.
Велике занепокоєння у міської влади викликає те, чи немає загрози просідання земної поверхні у районі перехрестя вулиць Вітовського-Мостиська-Глібова, яке на відстані менше ста метрів від утворених проваль і розташоване над тими ж шахтними виробками.
Говорити про загрозу для людей, які живуть неподалік, науковці наразі не беруться.
— Там — серія камер, шириною 8-11 метрів, протяжність яких сягає сотень метрів. Між ними — ціляки. Тому, яка ситуація по будинках, стане зрозуміло після результатів досліджень.
Попередні результати науковці обіцяють вже до кінця року. А остаточні — на початку наступного року.
Проте Юрій Садовий зауважує: Північне каїнітове поле (де і утворилася воронка. — Авт.) є найбільш вразливим для просідань. Воно охоплює перехрестя Вітовського-Мостиська-Глібова, тягнеться вздовж вулиці Вітовського до вулиці Банянська.
Над виробітками Центрального поля розташована центральна частина міста, зокрема, ПК “Мінерал”, вулиця Європейська. Виробітки є навіть під міською радою.
Ще одне поле — Північне сильвінітове — у районі вулиці Молодіжна. Там — наймасштабніше у Калуші просідання, яке відбулося ще наприкінці 1950-х років. У результаті просідання утворилося озеро площею 30 гектарів. Причина — та ж, що і на вулиці Вітовського: технологія “мокрої закладки” видобувних камер.
— На південно-східній околиці міста розташоване шахтне поле “Хотінь”, де також на даний час відбуваються складні процеси деформування земної поверхні. Для того щоб прогнозувати розвиток небезпечних явищ, вчасно їх виявляти та запобігати виникненню надзвичайних ситуацій, потрібно здійснювати системний моніторинг, — каже Юрій Садовий.
ЕКОЛОГІЯ У КОМПЛЕКСІ
Провалля у районі вулиць Вітовського-Мостиська-Глібова — не єдина екологічна проблема Калуша. На цьому на сесії міської ради наполягав депутат Володимир Павлів. Він, зокрема, озвучив перелік екологічних загроз для Калуша: остаточне затоплення Домбровського кар’єру; забруднення грунтів та втрата джерела водопостачання для міста через хвостосховища та солевідвали; загрози, пов’язані із просіданнями земної поверхні над шахтними виробітками; не повна рекультивація полігону гексахлорбензолу; імовірність активації зсувних процесів на Височанці.
На думку Володимира Павліва, потрібно забезпечити мешканців вулиць Глібова-Вітовського, які проживають у місцях просідання земної поверхні та утворення провальних воронок, системним якісним водопостачанням. А міська рада має утворити тимчасову робочу групу, яка вивчить усі проблемні питання.
Щоправда, чи буде робоча група утворена і наскільки прицільно міська рада візьметься за з’ясування екологічної ситуації, — на сесії не прозвучало.
