Юрій Садовий наголошує: місто втрачає єдине джерело питної води | Фото: Скрін з відео На останній сесії Калуської міської ради депутати утворили спеціальну робочу групу з вирішення екологічних проблем Калуша. До неї повним складом увійшла постійна депутатська комісія із власності, житлово-комунального господарства та екології: Ольга Єланіна, Ігор Свистун, Володимир Тимків,Сергій Воконоголь, Анатолій Боднарчук, Оксана Шутяк. Очолив робочу групу Андрій Найда.
Згідно із рішенням Калуської міської ради, до 1 лютого робоча група має розробити план-стратегію вирішення екологічних проблем Калуша. Зокрема, вказати шляхи вирішення, орієнтовні кошти та джерела їхнього надходження, відповідальних осіб чи установи за вирішення екологічних проблем Калуша. План-стратегію має затвердити міська рада.
— Гроші це є похідна від того, що ми хочемо зробити, — акцентував міський голова Ігор Матвійчук. — На жаль, у наших науковців за останніх п’ять років зовсім різні підходи до вирішення цієї проблеми. Треба розробити комплексну програму з вирішення екологічних проблем Калуша.
Цього тижня робоча група здійснила виїзд на всі потенційно небезпечні екологічні об’єкти Калущини. До роботи залучили також фахівців-екологів, науковців, посадовців з ОДА.
Обговорення побаченого відбулося на ТзОВ “Калуському трубному заводі”, директором якого є Андрій Найда. Він як голова робочої групи спільно із науковцями ДНДІ галургія підготував орієнтовний проект плану-стратегії вирішення екологічних проблем Калуша.
ПРОБЛЕМИ І ПРІОРИТЕТИ
Провалля на вул. Вітовського, Домбровський кар’єр, хвостосховище і полігон гексахлорбензолу — дехто із депутатів вперше на власні очі побачив калуські екологічні реалії з сумною славою.
Депутатська комісія з аналогічними функціями була створена й у міській раді минулого скликання, проте, наполягав еколог Михайло Довбенчук, так і не запрацювала.
Питання екології нинішні депутати піднімають ледь не з першого сесійного засідання. Чи багато у цьому випадку може міська рада? Звісно, фінансові можливості міського бюджету обмежені порівняно із тими сумами коштів, які необхідні на вирішення екологічних проблем Калуша. Проте не дати ні державним чиновникам, ні міжнародним інституціям забути про Калуш із його масштабними проблемами місту — під силу.
Екологічні проблеми Калуша нині обговорюють і в області. Там також створена робоча група, яка вже провела два засідання, — повідомив начальник відділу економіки природоохоронної діяльності, екологічного моніторингу, зв‘язків з громадськістю ОДА Петро Кульба. Він також ретранслював ідею від представників ООН: створити при Калуській міській раді спеціальний фонд, який акумулюватиме кошти від міжнародних організацій для вирішення екологічних проблем Калущини. Обласна робоча група розіслала потенційним донорам звернення. А Калушу Петро Кульба рекомендував визначитися із пріоритетами та визначити джерела фінансування.
— Екологію можна фінансувати з кількох джерел — не тільки із міського чи обласного бюджету. Є спецфонд Міністерства екології, є міжнародні донори. І Європа виділяє кошти, якщо вони бачать, що є співфінансування і місцевого, й обласного бюджетів. Ми можемо багато говорити, але без грошей ми нічого не зробимо, — впевнений голова екологічної депутатської комісії обласної ради Михайло Якимчук.
На його думку, найперше, що потрібно зробити, — це науково обгрунтувати шляхи вирішення екологічних проблем міста та району. Потім — “розбити” фінансування проектів і спробувати залучати до вирішення проблем міжнародні фонди.
Також Михайло Якимчук запропонував організувати у лютому спільне засідання екологічної і бюджетної комісій обласної ради, запросити керівництво ОДА, фінінспекцію, управління екології ОДА, інвесторів, представників ВАТ “Оріана”, керуючого санацією ВАТ “Оріана” і “провести плідний день по вирішенню проблем Калущини”.
МІСЬКИЙ ВОДОЗАБІР — ПІД ЗАГРОЗОЮ
Де гірша ситуація — на Домбровському кар’єрі, на полігоні гексахлорбензолу чи із просіданням земної поверхні (видимою частиною “айсбергу” процесів є провалля на вул. Вітовського. — Авт.), ніхто сказати не зміг.
Домбровський кар’єр становить серйозну потенційну загрозу водоносному горизонту. І не тільки він: нині діючими джерелами засолонення є відвали та хвостосховища.
— Увесь цей коктейль промивається у водоносний горизонт — єдиний у нашому регіоні, який дуже близький до поверхні, є єдиним джерелом водопостачання криниць і з’єднанний з річкою Лімниця, де у нас розташований міський водозабір, — розповів заступник директора ДНДІ галургії Юрій Садовий.
На сьогодні Калуш стикнувся із дуже серйозною проблемою: на міському водозаборі засолонені дві свердловини.
— Якщо вже соляна річка сформувалася і йде в бік водозабору, то з часом буде тільки гірше: насичуватися і розширюватися, — переконаний головний спеціаліст департаменту екології і природних ресурсів ОДА Роман Кравець.
— Часу вже немає, — наполягає він.
Науковці сходяться на тому, що ліквідовувати екологічні проблеми Калущини потрібно паралельно із відновленням виробництва із переробки розсолів. На сьогодні італійська компанія WOMM взяла кредит в італійському банку під 0,2% річних на 120 млн. євро, а калуська компанія ТзОВ “Калуська соляна компанія” отримала ліцензію на переробку небезпечних відходів. Проте фірми не можуть отримати дозвіл на переробку розсолів Домбровського кар’єру, — наполягав директор ТзОВ “Калуська соляна компанія” Василь Петрів.
Довідка “Вікон”. У 2013 році у Калуші було зареєстровано ТзОВ ”Калуська соляна компанія”. Фірма має дати старт потужному проекту, який у перспективі може вирішити кілька екологічних проблем у Калуші.
У 2013 році був підписаний Меморандум між ОДА та італійською фірмою WOMM, яка і вкладатиме кошти у проект. Досі таких Меморандумів було підписано кілька. Однак, досі інвесторам не дали дозвіл на переробку розсолів Домбровського кар’єру.
— Кредит в італійському банку стоїть, а в Україні італійці не можуть отримати дозвіл на переробку розсолів, — скаржиться Василь Петрів.
Справа, нагадаємо, загальмувала через те, що досі не розпочата санація ВАТ “Оріана”, у віданні якої перебуває і Домбровський кар’єр.
Велике занепокоєння викликає і просідання земної поверхні у Калуші. Нагадаємо, у листопаді минулого року на вул. Вітовського утворилося нове провалля, і досі вже об’єдналося із воронкою, яка утворилася поряд ще у 2008 році.
За словами Юрія Садового, “процес” об’єднання відбувався “бурхливо” — із високими хвилями, що навіть налякало людей, які на той момент перебували біля провалля.
Як повідомляли “Вікна”, із міського бюджету виділено 80 тисяч гривень на моніторинг провалля. Роботи виконують фахівці ДНДІ галургії та Карпатського відділення інституту геофізики НАН України.
— Зараз проводиться обробка геофізичних даних. За ними ми можемо судити, наскільки зруйнований масив на глибині і який розвиток процесів можна очікувати. Тут два негативні процеси для мешканців та довкілля: руйнування земної поверхні, що створює небезпеку нещасного випадку і забруднення водоносного горизонту внаслідок витіснення цієї високомінералізованої рідкої фази та забруднення водоносного горизонту, — розповів Юрій Садовий.
Приватні будинки, які розташовані далі від провалля, перебувають за межами шахтних камер. А от ті, що ближче, можуть зазнати руйнувань. Юрій Садовий зазначив, що коли у 1987 році неподалік цієї території утворилося завалля, одночасно було відселено мешканців понад 40-а будинків. Навіть зараз на території можна побачити фундаменти недобудованих будинків — люди просто не встигли завершити будівництво.
В. о. першого заступника міського голови Галина Романко зазначила: потрібно буде допомагати людям, які проживають у безпосередній близькості від провалля — або земельними ділянками, або — соціальним житлом.
Теоретично поза зоною ризику просідання знаходяться багатоповерхівки, які розташовані на відстані менше кілометра від провалля, що на вул. Вітовського.
