Верхнянська громада: приклад чи компромат?

— Таких, як Верхнянська  (об’єднана територіальна громада. — Авт.), — 20%. Вони взагалі самі по собі компрометують ідею децентралізації, — зазначив Ігор Насалик. — Бо децентралізація, по великому рахунку, — не збільшення апарату (а у них скоро буде такий самий апарат, як у районі), а в тому, щоб людям надати послуги.

Проте у Верхнянській об’єднаній громаді, яка стала “першопрохідцем” у цьому процесі, впевнені: об’єднуватися — треба, бо це вигідно і матеріально, і морально. Найважчий період у Верхнянської громади — вже позаду. Там вдалося не тільки сформувати управлінські органи та запустити увесь механізм, але і вижити об’єднаною громадою попри відсутність чіткого законодавчого регулювання життєдіяльності таких громад.

— Якого за цей час на нас бруду було вилито! — каже Іван Кавчак, коментуючи заяви народного депутата.

І уточнює: штат об’єднаної громади ледь не вчетверо менший від штату райради й РДА. Наразі у громаді намагаються економити. Тому створили тільки одну юридичну особу — відділ освіти.

— На сьогодні ми ще навіть не набрали працівників у земельний відділ, бо економимо кошти, — стверджує Іван Кавчак.

На минулій сесії сільської ради було вирішено створити ЦНАП та відділ державного реєстру, у структурі яких працюватимуть троє людей.

Цього року Верхнянська ОТГ отримала 6,4 млн гривень медичної субвенції. З них 3,4 млн гривень залишила собі — на фінансування ФАПів, амбулаторій та придбання дороговартісного медичного обладнання. Ще 2 млн гривень передала місту на утримання Калуської ЦРЛ, та мільйон — району.

Освітянська субвенція — вдвічі більша. Її спрямують на утримання закладів освіти. Плюс із місцевого бюджету планують додати півмільйона гривень на безкоштовне харчування учнів початкових класів і енергоносії, і ще 1,2 млн гривень — на утримання дитячого садка та органів управління.

Торік, каже Іван Кавчак, згідно із розпорядженням Кабміну, Калущина отримала 3,2 млн гривень на придбання шкільних автобусів. З них трохи більше двох мільйонів мала передати Верхнянській громаді. Але, оскільки у тої на кінець року ще не були відкриті рахунки, гроші залишилися “на зберіганні” у районі. І їхня доля наразі невідома.

У Верхнянській громаді із нетерпінням очікують на розподіл інфраструктурної субвенції. На всі об’єднані громади України у Держбюджеті передбачено мільярд гривень. З них Верхнянська ОТГ мала би отримали 7,9 млн гривень, але відповідного рішення ще немає. У громаді до цього “плюсують” 1,5 млн гривень свого бюджету розвитку. І — “гострять зуби” на проблеми, які вирішуватимуть за ці кошти.

— Це — багато. У районному бюджеті на розвиток таких грошей не було ніколи, — каже Іван Кавчак. — Ми отримали доручення від депутатського корпусу розробити план розвитку території.

Проблем у громади — не бракує. Так, за інфраструктурну субвенцію планують вирішити проблему із водопостачанням двох вулиць у Верхні, де, нагадаємо, вже кілька років вода зовсім непридатна для споживання. У дуже поганому стані дорога у Гуменові. Це — два першочергові проекти. Проте є й інші: у Завадці та Негівцях йдеться про створення дитсадка чи садка-школи; у Довгому Войнилові потрібно замінити утеплення тепломереж школи у Болохові на порядку денному — ФАП, який не опалюється понад десятиліття…

— Ми собі постановили, що у кожній громаді має бути щось зроблено — щоб люди реально відчули переваги від об’єднання, зрозуміли, як добре бути самому собі господарем, — каже Іван Кавчак.

Проте і сільські громади не сидять, склавши руки: Завадка і Станькова здобули перемогу у конкурсі й отримають з обласного бюджету по 120 тис. гривень на перекриття шкіл. Крім того, колишній сільський голова Станькови Романна Романишин презентувала проект перед швейцарсько-українською організацією DESPRO, діяльність якої спрямована на підтримку процесу децентралізації в Україні. Відтак, у Верхнянській ОТГ сподіваються на мільйон гривень на вирішення проблеми водопостачання у Верхні.

Наразі у громаді не планують закриття жодного закладу освіти чи медицини — навіть попри норми законодавства про недоцільність функціонування малокомплектних шкіл. Тобто, йдеться про школи, у яких менше, ніж 25 учнів. У Верхнянській об’єднаній громаді така школа одна — у Стефанівці. Точніше — це навчально-виховний комплекс.

Однак, каже Іван Кавчак, наразі громада вивчатиме досвід втілення законодавчої ініціативи на рівні держави. Зрештою, доля таких шкіл в ОТГ залежить від рішення органів місцевого самоврядування. Тому — закрити і забезпечити підвезення учнів чи — залишити школу функціонувати, вирішуватимуть спільно.

Наразі у громади роботи — непочатий край. Зокрема — проведення інвентаризації платників податків, земельних користувачів, що, сподіваються, принесе додаткові надходження до місцевого бюджету. Головне, каже Іван Кавчак, щоб держава демонструвала стабільні правила гри. Тоді громада зможе планувати свій розвиток.

— Нині нас питають, чи варто об’єднуватися? Та, звісно, що так. Наприклад, об’єднані громади отримують 60% податку з доходів фізичних осіб, а нині до сільських рад такий податок не надходить взагалі. А це — немалі кошти: скажімо, якщо у нас власних доходів — 2,8 млн гривень, то половина цієї суми — надходження від ПДФО.

Нещодавно депутати Верхнянської ОТГ прийняли рішення про проведення виборів старост.

— Ми чекали такої законодавчої ініціативи чи хоча б якогось положення на рівні держави. А потім вирішили не чекати на них, а орієнтуватися на себе, — каже Іван Кавчак.

Вибори старост у Верхнянській ОТГ відбудуться у травні.