Без перевірки документів на пункт тестування не пропустять | Фото: "Вікна" Днями у Калуші та Україні загалом розпочалася основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання. Стартувала — із тестування з української мови та літератури, традиційно — найбільш масового. Адже українська мова та література є обов’язковим предметом для здачі тими, хто планує вступати цьогоріч до вищих навчальних закладів. Окрім цього, результати тестування з цього предмета зараховуються як оцінка за державну підсумкову атестацію.
На відміну від минулих років, тестування у Калуші проходили тільки учасники із Калуського району та Калуша. На тестування у ЗОШ №2 із 242-х зареєстрованих абітурієнтів не з’явилися 16. І це — досить низький показник, запевнили на пункті тестування.
На подвір’ї школи збираються абітурієнти
Форс-мажор стався ще напередодні ЗНО: не витримав навантаження офіційний сайт Українського центру оцінювання якості освіти, тому роздрукувати запрошення-перепустки за день до початку ЗНО було неможливо. Абітурієнтам дозволили не мати запрошень-перепусток, головне — пред’явити сертифікат та документ, який посвідчує особу.
Перевірка документів минула гладко. Невелика заминка сталася, коли дійшло до абітурієнтки, яка вийшла заміж і не встигла отримати новий паспорт. Зате надала інші документи, на підставі яких її допустили до складання ЗНО.
Перевірка документів на пункті тестування
Ті, хто пройшов перевірку документів, шукав своє прізвище у списках, де одразу була зазначена й аудиторія. У ЗОШ №2 для тестування відвели 17 аудиторій. За правилами, буквально кожне приміщення, яке не використовувалося для процедури ЗНО, було опечатане. Навіть якщо йшлося, приміром, про лаборантську в аудиторії, де тривало тестування. Зі стін аудиторій були зняті всі стенди та інформаційні матеріали, які могли слугувати підказками.
Орієнтовно за годину до початку ЗНО інструктори пройшли останній інструктаж та — жеребкування, яким було визначено інструкторські пари та аудиторії, у яких вони працюватимуть. Аналогічно «жеребкували» і громадських спостерігачів. Ті, щоправда, могли змінити одну чи кілька аудиторій, але — лише з дозволу відповідального за пункт тестування.
— Минулих років були випадки, коли з аудиторій зникали магнітофони, святкові сценарії, тому прохання у шафах нічого для себе не шукати, — попередила відповідальна за пункт тестування, директор школи №2 Наталя Овсеєнко.
Тести ЗНО зберігалися у спеціально відведеному приміщенні
Сейф із завданнями
При підготовці школи до ЗНО відповідальні за пункт тестування мали зважати, чи є у списках абітурієнти з особливими потребами. Наталя Овсеєнко пригадала, як кілька років тому учасника ЗНО, який пересувався на колясці, довелося заносити до аудиторії на другому поверсі. Навчені досвідом, у школі для особливих абітурієнтів відводять аудиторію на першому поверсі.
Цьогоріч у ЗОШ №2 були двоє випускників Калуської спеціальної загальноосвітньої школи для глухих дітей, яким для складання ЗНО потрібні були послуги сурдоперекладача. Вони виконали тестові завдання, проте від написання твору з української мови відмовилися: в умовах до твору йшлося про те, що текст, який містить менше, ніж 100 слів, буде оцінений у 0 балів. Попри те, учень школи глухих готується до вступу у Київський політехнічний інститут, учениця — до вступу у медучилище.
ПРОЦЕС ЗСЕРЕДИНИ
У кожній аудиторії — максимум 15 абітурієнтів, кожен — за окремою партою. Місце кожного учасника ЗНО — суворо визначене: ще перед початком тестування на кожну парту наклеювали спеціальні наліпки із зазначеними на них прізвищами учасників та — номером робочого місця. На виконання завдань — 180 хвилин. У туалет відпускали за потребою. Щоправда, лише по одному учаснику ЗНО з аудиторії. При тому, що всі особисті речі учасник ЗНО залишає у спеціально відведеному місці в аудиторії.
Цікаво, що мало хто із учасників ЗНО був одягнутий за колишньою «шкільною» традицією — на іспит, як на свято. Більшість — у повсякденному одязі, кедах чи кросівках. На кожну аудиторію — максимум одна-дві вишиті сорочки.
Родичі починають сходитися ближче до того, як добігає третя година тестування. До пункту тестування йдуть не лише батьки, але і «кохані».
Тим часом, в аудиторіях триває тестування. Хвилюються — не всі: для когось ЗНО — шанс не тільки вступити до університету, але і здобути нові знайомства. Поки інструктори зачитують правила складання тестів та роздають завдання, деякі абітурієнти умудряються позалицятися до дівчат.
У кожній аудиторії, де проходить тестування, обов’язково є годинник. Інструктори зазначають час початку і завершення роботи, а також — початок і завершення технологічної перерви, під час якої відбувається перевірка металодетектором. Потім час технологічної перерви додається до основного часу виконання роботи.
Учасникам ЗНО нагадують про те, що потрібно обов’язково передбачити час, щоб перенести відповіді із робочого зошита до бланку відповідей. Хоча, скидається на те, що учасники ЗНО непогано ознайомлені із правила процедури. Зрештою, багато із них пробували сили у пробному тестуванні.
Уже під час роботи над тестами кожного абітурієнта перевіряють металодетектором. Акцент — на місцях розташування кишень. «Пищить», переважно, дрібнота, яку абітурієнти забули витягнути. В одного учасника знаходять цигарки. У пункті тестування пригадують кумедний випадок, коли кілька років тому в одного із учасників ЗНО детектор «запеленгував» презерватив. Той довго соромився витягувати.
На цьогорічному тестуванні — більше нічого: за кілька років учасники ЗНО вивчили, що краще — не пробувати. Щоправда, на паперові шпаргалки металодетектор, звісно, не спрацьовує. Тому така «щілина» в учасників ЗНО таки залишається: паперовими шпаргалками можна скористатися, скажімо, відлучившись до туалету.
Перші абітурієнти починають виходити приблизно за півтора години після початку тестування. Швидше за все, припускають інструктори, це ті, які не писали твір. Так, ЗНО зараховується одночасно і як ДПА, однак, для складання ДПА потрібно виконати тільки завдання з української мови. Тому, якщо учні не збираються вступати до вишу, могли обмежитися цим.
Від результатів ЗНО з української мови залежатиме доля наступних тестувань. Хто не подолає «поріг» з української — не отримає запрошення-перепустки на наступні тестування. Адже українська мова є обов’язковим предметом для вступу у виш: не склавши це тестування, участь абітурієнта в інших втрачає сенс.
У такий спосіб економляться кошти ще й на друці завдань та матеріалів для наступних ЗНО. І це — не єдина економія: пакети матеріалів для інструкторів цього року — багаторазового використання. Якщо минулих років їх можна було забрати додому, то тепер папери повертали ледь не під розписку. Їх роздаватимуть інструкторам на наступних сесіях ЗНО.