ВІКНА 22 роки поруч!

Нові кредити на півмільярда

Калуш візьме участь у конкурсі на отримання кредиту від Європейського інвестиційного банку на загальну суму понад півмільярда гривень. За ці кошти у місті планують модернізувати мережу водопостачання і водовідведення міста та утеплити три десятки бюджетних установ. Водночас Калуш ще не розрахувався із кредитом Світового банку, якому на сьогодні боргує орієнтовно 163 млн гривень. Чи вигідний кредит для Калуша і чи виваженим було рішення міської ради — дізнавалися “Вікна”.
Переглядів: 1397

Позачергова сесія Калуської міської ради розглянула участь КП “Водотеплосервіс” та управління будівництва й розвитку інфраструктури міської ради у проектах, за рахунок яких будуть залучені кредитні кошти Європейського інвестиційного банку. Подія набула резонансу, проте — у вузьких колах. Невеличка зала засідань виконавчого комітету міської ради створювала ілюзію ажіотажу, проте, насправді, представництво від громади було нечисельним.


ДВА КРЕДИТИ

Своїм рішенням депутати надали дозвіл КП “Водотеплосервіс” на участь у проекті “Програма розвитку муніципальної інфраструктури України” шляхом залучення коштів позики Європейського інвестиційного банку для фінансування субпроекту “Реконструкція систем водопостачання та водовідведення міста”. Сума кредиту — 11,8 млн євро (354 млн. гривень).


У 2009 році КП “Водотеплосервіс” отримав кредит Світового банку на заміну енергоємного обладнання. За кошти цього кредиту замінили насосне обладнання на всіх водозаборах, провели реконструкцію станцій підкачування, вивели із експлуатації водозабір “Хотінь”, перейшли на цілодобовий графік подачі питної води, і, найголовніше, — зменшили витрати електроенергії на 45%. При цьому, мережі так і залишилися старими і дірявими.


За позичені знову гроші КП “Водотеплосервіс” планує замінити 7,3 км магістрального водопроводу (від водозабору “Добровляни” до ВНС II підйому; 36,5 км вуличних мереж (вулиці Ринкова, Винниченка, Каракая, Польова, Сурка, Львівська, Рубчака, проспект Лесі Українки); 22,5 км внутрішньоквартальних мереж та вводів до будинків. Як результат прогнозується економія споживання електричної енергії на 2,1 млн МВт та скорочення втрат води у мережах майже на 4 млн кубометрів. 



Другий кредит, який має намір взяти місто, буде спрямований на термоізоляцію будівель бюджетної сфери. Сума кредиту — 5,5 млн євро (або майже 165 млн гривень). До проекту міська влада пропонує залучити три десятки бюджетних установ: школи і дитячі садки, заклади позашкільної освіти, палаци культури “Юність” і “Мінерал”, дві дитячі музичні школи, міську та стоматполіклініку.



— Якщо проект буде втілений, матимемо економію на енергоресурсах у розмірі 66%, — запевнила перший заступник міського голови Галина Романко.


75% від усіх бюджетних установ, які планує включити до проекту міська влада, мають найгірший показник енергоефективності (клас F), тобто — у цих будинках найвищі тепловтрати. Після модернізації приблизно такий же відсоток будинків перейдуть у другий клас енергоефективності (клас В), і ще майже 20% будівель — у найвищий клас (клас А). Для цього планується комплекс заходів з енергоефективності: теплоізоляція підлог, стін, труб і покрівель, заміну вікон і дверей, впровадження міні-котелень із монтажем внутрішньої системи опалення.



— Дозвіл міської ради на участь міських структур у конкурсі ще не означає, що Калуш отримає гроші, — акцентував міський голова Ігор Матвійчук.


Так, після рішення сесії, повний пакет документів буде спрямовано у Мінрегіонбуд, Мінфін та комісію з Нацкомпослуг, яка виступатиме гарантом при підписанні угоди на субкредитування. За словами Ігоря Матвійчука, чимало міст України хочуть стати учасниками проекту. Відтак, чи будуть пропозиції Калуша достатньо переконливими і конкурентоздатними? Можна припустити, що Калуш матиме переваги на конкурсі у вигляді лобі міністра енергетики й вугільної промисловості, а раніше — міського голови Калуша Ігоря Насалика.


Так, ще у січні цього року тоді народний депутат Ігор Насалик, перебуваючи у Калуші, анонсував входження міста до програми термоізоляції будівель, фінансування якої, з його слів, мало відбуватися за рахунок Європейського банку реконструкції і розвитку, який “готовий надати кредит під 0,3% з пільговим періодом у вісім років”. Ігор Насалик повідомив також, що 60% від необхідної для Калуша суми — кошти Європейського банку, а 40% — грантові кошти, які “не потрібно буде повертати”.


Верховна Рада України ратифікувала Фінансову угоду (проект “Програма розвитку муніципальної інфраструктури України”) між Україною та Європейським інвестиційним банком про надання Україні кредиту у розмірі 400 млн євро лише у лютому — тобто через кілька тижнів після того, як Ігор Насалик подав участь міста у проекті як доконаний факт. 


Ігор Насалик говорив про процентну ставку 0,3%. Угода ж ратифікована із процентною ставкою 1,31% річних. У проектах, які роздали депутатам на позачерговій сесії міської ради, вказані відсоткові ставки кредитів у розмірі 2,4% та 3,1% річних.


А ТАРИФ?

Прозорість, економічні та соціальні наслідки від кредитів — такі питання обговорювали депутати під час прийняття рішення.


— Оскільки гарантом при підписанні угоди на кредитування виступатиме Нацкомісія, вона буде переглядати тариф — це однозначно, — констатував директор КП “Водотеплосервіс” Ігор Яковина.


Проте ситуацію прогнозувати не взявся:


— Коли буде прийняте остаточне рішення, тоді можна буде прогнозувати, у що це “виллється” по тарифах. І тоді можна визначатися із міською радою: що бере на себе бюджет, що — “ляже” на тариф. Є дуже багато нюансів.


Нагадаємо, ще рік-два тому у Калуші точилися дискусії щодо “захмарного”, на думку калушан, тарифу на водопостачання. Так, з 1 липня 2014 року 1 кубометр води у Калуші подорожчав з 5,2 гривні до майже 18 гривень. КП “Водотеплосервіс” пропонувало Нацкомпослуг при встановленні тарифу на водопостачання закласти інвестиційну складову на рівні 2,93 гривні за кубометр для погашення кредиту Світового банку. Однак, Нацкомісія включила до тарифу тільки інвестиційну складову на рівні 0,36 гривні за 1 кубометр води або приблизно 5% у складовій тарифу, врахувавши, що амортизаційні відрахування, закладені у тарифі, також будуть направлятися на погашення кредиту. Досі місто щороку мало повертати Світовому банку 640 тисяч доларів. Приблизно половину цього фінансового тягаря мали взяти на себе калушани, оплачуючи за новими тарифами.


Однак, через суттєве громадське збурення міська рада “заморозила” тариф. Калушани сплачують за воду за старими тарифами, у яких немає складової на погашення кредиту. А КП отримує багатомільйонні збитки.

У 2014 році, під час затвердження нових тарифів на воду, місто мало один кредит. Зараз планує взяти ще два. То який тариф затвердить для міста Нацкомісія?


“СТАРІ” І “НОВІ” БОРГИ


З 9,6 млн доларів кредиту Світового банку КП “Водотеплосервіс” освоїло 8,5 млн доларів. На сьогодні потрібно повернути ще 6,5 млн доларів. Однак, з огляду на те, що курс долара виріс порівняно із 2009 роком утричі, нині Калуш має повернути вдвічі більше, ніж позичив сім років тому.


— У нас ще є запас різниці по тарифах, — переконаний Ігор Яковина. — Тому до кінця року не будемо мати заборгованості по кредиту.

Порівно із 2010 роком КП “Водотеплосервіс” знизило споживання електроенергії майже наполовину, при цьому вартість кВТ зросла у понад два рази. За рахунок економії на електроенергії, повідомив Ігор Яковина, підприємство погашає відсотки кредиту.


КП “Водотеплосервіс” перепідписало графік погашення кредиту: тепер КП має сплачувати щороку близько 14 млн гривень двома платежами (за нинішнім курсом долара, або — 276 тис. доларів двома платежами. — Авт.). Взявши новий кредит, по закінченні пільгового періоду, через п’ять років, КП “Водотеплосервіс” має щорічно повертати майже 18 млн гривень за новим кредитом.



Комунальник акцентував, що отримати грант на заміну мереж — нереально. Проте не заперечив, що грантові кошти на термоізоляцію будинків — більш реальна перспектива.


До слова: минулого року в Долині утеплили 13 багатоповерхівок, цьогоріч запланували 17. Усе — в рамках трирічного європейського гранту, вартість якого — один мільйон євро. 80% — кошти Євросоюзу, решту платять мешканці міста. Вісім років тому Долина увійшла в Асоціацію енергоефективних міст України. За цей час у місті перейшли на альтернативне опалення, реконструювали системи гарячого водопостачання, в садочках та школах старі вікна поміняли на енергоощадні, утеплили будинки та бюджетні установи. Кошти на модернізацію залучали з іноземних грантів.


ПРОЗОРІСТЬ ПРОЦЕДУРИ


— Увесь світ живе на кредитах, — акцентувала на позачерговій сесії депутат Ольга Єланіна. — Але якщо немає довіри громади до влади, то виникає багато питань. Давайте вивчимо ці питання, подивимося техніко-економічне обгрунтування, а тоді приймемо рішення. 


Чому у громади немає довіри до влади? У 2014 році громадські активісти намагалися отримати у КП “Водотеплосервіс” документацію, яка би дала розуміння, чому тариф на воду у Калуші вийшов такий високий. Попри багаторазові зустрічі, інформаційні запити і навіть спеціально створену комісію, максимальний результат, який вдалося досягти, — це “замороження” тарифу.


Крім того, цьогоріч директору КП “Водотеплосервіс” Ігорю Яковині було оголошено підозру про вчинення кримінального правопорушення — його підозрювали у розтраті та привласненні 23 млн гривень. Міський голова Ігор Матвійчук натякнув на політичний підтекст, зауваживши, що “чергова третя кримінальна справа була відкрита рівно через місяць після створення ТСК з розслідування вивезення гексахлорбензолу, яку очолив народний депутат Ігор Насалик”. Попри те, що відбувся суд, міська влада так і не оприлюднила судового рішення, яке би довело безпідставність звинувачень щодо Ігоря Яковини.  Та й самі рішення про участь Калуша у проектах, які передбачають такі значні суми кредитування, приймалося без публічного обговорення чи хоча би всебічного інформаційного супроводу.


Чи можна було інакше підійти до прийняття рішень по кредитах? Сесії міської ради передувало засідання бюджетної комісії:


— Ми бачимо тільки зведені показники. Вони непогані як для такого типу проекту. Але на основі чого вони пораховані? — звернувся до Ігоря Яковини депутат Богдан Білецький.

— ТЕО буде розглядати Нацкомісія… — Ігор Яковина.

— Але наша комісія має зараз голосувати за річ, яку ми не дуже розуміємо, — Богдан Білецький.

— Я можу зараз залишити документи, щоб ви передивилися. Вони тільки напередодні прийшли, — Ігор Яковина.

— За день-два ви ці документи не переглянете, — зауважила заступник міського голови Руслана Вайда.

— Давайте будемо дивитися документи, після цього скличемо ще одну комісію. Так, проект мав би бути хорошим. Але зараз на основі цього, що нам пропонують, я не бачу підстав приймати рішення, — Богдан Білецький.

— Депутати — це колегіальний орган. У місті є фінуправління, управління соціально-економічного розвитку, КП “Водотеплосервіс”, профільні заступники, які отримують зарплату і несуть кримінальну відповідальність за неправильні дані. Для нас — це загальне рішення: потрібно вводити ці проекти чи ні. А вникати у кожну цифру… — голова бюджетної комісії Юрій Тимків.

— Або ми рухаємося далі, або зупиняємося на тих розрахунках, що зробили, — Руслана Вайда.


На сесії депутати майже одноголосно підтримали рішення про участь міських структур у проектах. Утрималися при прийнятті рішення тільки троє депутатів.