Громади сіл заговорили про необхідність відкликання або висловлення недовіри депутатам | Фото: Тетяна Кіндюх Цього тижня у селах Верхнянської ОТГ люди піднялися на протест. Уже не вперше, бо від 6 червня цього року, коли було прийнято рішення про створення освітнього кругу та реорганізацію мережі навчальних закладів Верхнянської сільської ради, вони протестували вже кілька разів. Спочатку — стихійно в окремих селах, а згодом — більш організовано. Цього вівторка кількадесят людей із сіл Негівці, Довгий Войнилів, Станькова, Збора та Завадка прийшли до відділу освіти Верхнянської ОТГ за поясненнями щодо майбутньої реформи в освіті, яку планують запровадити вже з 1 вересня.
ПОЗИЦІЯ ГРОМАДИ: НЕ ЧІПАЙТЕ ШКОЛИ
Представники громад, серед яких були директори шкіл, педагогічні працівники, батьки школярів та просто активісти сіл, наполягають: про те, що гряде освітня реформа у районі, їх ніхто ні питав, ні повідомляв. Рішення про створення освітнього округу прийняли депутати, не порадившись з громадою. А це — порушення законодавства.
— Наша школа дісталася нам потом і кров’ю. Ще наші діди і прадіди возили на неї цеглу із розбомбленої війною військової частини. А тепер кілька депутатів, не спитавши думки громади, хочуть у нас цю школу забрати, — каже голова ради Зборянського НВК Василь Безрукий.
За його словами, школа у селі Збора є цілком самодостатньою. У ній навчається майже 200 дітей. А приміщення навчального закладу є достатньо оснащеними для здобуття якісної освіти.
— Рішення про створення опорної школи у Верхній прийняли без попереднього обговорення у громадах. Нам не пояснили ні доцільність такого кроку, ні, власне, що саме відбудеться із школами сіл громади. Директорам, педагогам та батькам довелося самим вивчати законодавчі документи, які стосуються цього питання. Відтак, ми з’ясували, що рішення про створення опорної школи тягне за собою пониження ступенів інших шкіл, які стануть філіями, та довіз дітей. Але у нас самодостатні великі школи. У кожній із них навчається майже по двісті дітей. Крім того, стан наших доріг такий, що не може гарантувати безпечного перевезення дітей. Та і автобусів немає, — акцентує директор Зборянського НВК Мар’яна Лугова.
Люди переконані, оскільки у Верхнянській школі постійно зменшується кількість учнів, керівництво ОТГ хоче за рахунок дітей із інших сіл вирішити цю проблему. Відтак, гроші у результаті будуть вкладати лише в опорну школу, а по інших селах громади навчальні заклади будуть просто занепадати, бо молодь покидатиме села.
Переживання директорів шкіл та батьків школярів щодо підвезення дітей — не безпідставні
— Ми всі сили витрачаємо на те, аби зберегти у селі школу, бо школа — це наше майбутнє. Ніякі амбітні інтереси ми не переслідуємо. Ми не тримаємося ні за печатки, як каже наше керівництво, ні за свої посади директорів. Нас турбує майбутнє наших дітей, — каже директор ЗавадківсЬкої школи Оксана Манич, за словами якої, у школі є 176 учнів та 18 дошкільнят. Середня наповнюваність класів — 20 учнів.
Стурбована ситуацією і директор Довговойнилівської школи Наталія Мілевська, за словами якої, згідно з законодавством, на окрузі, де є опорна школа, не може існувати дві школи із третім ступенем навчання. А це означає, що у Довгому Войнилові школа втратить третій ступінь.
— Коли утворювалася територіальна громада, було сказано, що всі дії будуть узгоджуватися з людьми. На сході села у Довгому Войнилові у квітні цього року було прийнято рішення про те, що школа не повинна бути філією, — каже вона. — Крім того, на сьогодні нам ніхто не гарантує, що наших дітей довозитимуть на навчання до Верхньої. А відстань — не близька: понад 10 кілометрів. Але ж усі діти мають бути поставлені у рівні умови.
Переживання директорів шкіл та батьків школярів щодо підвезення дітей — не безпідставні. По-перше, більшість доріг, які ведуть до Верхньої, — розбиті і потребують капітального ремонту, коштів на який наразі немає, а навіть, якби і були, то за місяць до початку нового навчального року зробити всі дороги у Верхнянській ОТГ все одно було б нереально. По-друге, немає й автобусів, якими ці підвезення можна було би здійснювати: громада наразі володіє одним шкільним автобусом. Тоді як до Верхньої довозити доведеться одночасно із трьох напрямків. Та і чи вдасться організувати процес навчання таким чином, щоб у 5-класників та 11-класників одночасно завершувалися уроки і нікому з них не доводилося чекати на автобус урок-два? Але найнелогічніше у цій ситуації те, що школи всіх сіл Верхнянської ОТГ є самодостатніми та укомплектованими. Жодної — де би навчалося менше 25 учнів.
ПОЗИЦІЯ МОН: СІЛЬСЬКИМ ДІТЯМ — ДОСТОЙНУ ОСВІТУ
Між тим, у Міністерстві освіти і науки України неодноразово наголошували, що мета створення опорних шкіл — економія коштів, які витрачаються на малокомплектні школи (школи, в яких навчається менше 25 учнів. — Авт.). Тому дітей із цих шкіл довозитимуть до опорних, а це, у свою чергу, дасть змогу сільським дітям отримати кращі умови навчання.
Міністр освіти та науки України Лілія Гриневич уже кілька місяців невпинно акцентує: початкові школи залишаться в кожному селі, а навчання в старшій школі відбуватиметься на базі опорних шкіл, які буде можливість забезпечити не лише хорошими вчителями, а й сучасним обладнанням.
Основних критеріїв відбору опорної школи, за словами Лілії Гриневич, два. Така школа повинна визначити свої філії (малі початкові школи, не менше трьох) і бути центром, куди підвозять дітей базової і старшої школи з інших населених пунктів.
— Якщо такі заклади підтримувати ресурсами, зробити капітальний ремонт, оснастити сучасною технікою, то цим скористається найбільша кількість дітей,— пояснила вона в інтерв’ю виданню «Лівий берег» кілька днів тому.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХНЯНСЬКОЇ ОТГ: ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ
Водночас, у Верхнянській ОТГ опорну школу бачать трохи по-іншому. Як повідомив у коментарі «Вікнам» начальник відділу освіти Іван Климишин, возити дітей у Верхню нікому не доведеться, бо депутати прийняли рішення про створення освітнього округу — на перспективу, щоб наступного року мати змогу брати участь в конкурсі та залучити додаткове фінансування на школи громади.
— В освітній округ включені всі освітні заклади, які є на території округу, та всі заклади культури та фізичної культури, тобто інфраструктура, яка належить до комунальної власності Верхнянської ОТГ. Депутати затвердили освітній округ, затвердили план заходів з модернізації мережі навчальних закладів освітнього округу. Але модернізація не означає закриття шкіл чи пониження їхнього ступеня, — наголосив він. — От зараз ми маємо Довговойнилівську школу І-ІІІ ступеня, а з 1 вересня, сподіваємося, що буде Довговойнилівський НВК І-ІІІ ступеня (тобто, окрім школи, функціонуватиме ще і дитсадок. — Авт.). Негівська ЗОШ І-ІІ ступеня, якщо встигнемо зробити всі роботи, стане Негівським НВК І-ІІ ступеня.
Іван Климишин додав також, що рішення про пониження ступеня жодної школи депутати не приймали. І не прийматимуть. А діти з сіл не доїжджатимуть у Верхню. Ситуацію, переконаний він, спеціально нагнітають окремі “місцеві князьки”.
— Якщо буде створена опорна школа, то виграє вся громада, — каже начальник відділу освіти. — Ми вже подали інформацію на департамент освіти і науки ОДА, що рішення по опорній школі прийнято і вже по лінії Міністерства освіти нам на опорну школу дають комп’ютер. Крім того, якщо у майбутньому нам виділять кошти на опорну школу, то вивільняться кошти, які ми зможемо використати на поліпшення матеріально-технічної бази шкіл.
Іван Климишин також акцентує, що нікого з дітей інших сіл не переводитимуть у Верхню без відповідної на те згоди батьків чи опікунів. Утім, у Положенні про освітній округ, затвердженому Кабінетом міністрів України від 20 січня 2016 року, сказано: «Зарахування (переведення) учнів (вихованців) до опорного закладу та його філій здійснюється відповідно до законодавства та оформлюється наказом керівника опорного закладу».
На сайті МОН щодо цього подано таке уточнення: «Переведення учня з класів філії до класів опорного закладу (чи навпаки) можливе відповідно до Порядку переведення учнів (вихованців) загальноосвітнього навчального закладу до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762, згідно з рішенням педагогічної ради опорного закладу».
Питання переведення дітей може бути у цій ситуації одним із ключових. Адже кількість учнів опорного закладу (без врахування учнів філій), як правило, має становити не менше 360 осіб. Верхнянська школа наразі має 274 учні.
Окрім цього, вже після рішення про створення опорної школи у Верхнянській ОТГ було прийнято Положення про відділ освіти Верхнянської сільської ради об’єднаної територіальної громади. Одним із пунктів цього документу додали наступне: «Відділ освіти, відповідно до покладених на нього завдань, має право надавати в оренду фізичним та юридичним особам майно закладів освіти, яке знаходиться на балансі сільської ради ОТГ та отримувати орендну плату, а також надавати інші платні послуги не заборонені чинним законодавством».
Планують чи ні верхнянські посадовці віддавати частини шкіл в оренду, наразі достеменно невідомо. Але те, що роз’яснювальна робота щодо створення опорної школи серед населення була проведена ними неналежно і недостатньо — це факт. Адже навіть цього тижня, коли активісти намагалися зареєструвати звернення від громади села Завадка, підписане кількома десятками людей, від них почали вимагати паспорти. Люди не без проблем, але таки зареєстрували звернення з проханням до депутатів ОТГ відмінити своє поспішне рішення про створення опорної школи.
А вже наступного дня громади сіл заговорили про необхідність відкликання або висловлення недовіри депутатам. Так, у селі Завадка у середу відбувся схід села, під час якого почали збирати підписи людей під відповідною ініціативою. За інформацією «Вікон», загалом зібрали понад три сотні підписів. Таким чином, громада села сподівається паралізувати подальшу роботу сесій Верхнянської ОТГ. Не виключено, що інші села виступлять з аналогічною ініціативою. Бо вже у неділю люди з кількох сіл пообіцяли масштабну акцію протесту у Верхній з єдиною вимогою — відмінити рішення про створення опорної школи.
