Отець Володимир Чорній пояснює, що Карітас – це усі ми, адже кожна людина покликана Богом чинити добро та милосерд Благодійний фонд «Карітас Івано-Франківськ УГКЦ» відсвяткував 25-річний ювілей. Святкування розпочалося Архиєрейською Службою Божою у храмі Успіння Пресвятої Богородиці, на яку завітали Президент та Генеральний секретар Карітасу України, а також директори єпархіальних та парафіяльних Карітасів України, влада, партнери, жертводавці, набувачі та друзі фонду. Продовжились урочистості святковою академією, на якій підсумували здобутки Івано-Франківського Карітасу за цих 25 років.
Ідея карітасівської місії — служіння ближньому — в Івано-Франківську зародилася у 1991 році. Тоді будучи ще отцем, владика Микола Сімкайло із благословення єпископа Софрона Дмитерка заснував та очолив у місті християнсько-католицьку організацію «Любов та милосердя». З 1994 року організація стала членом мережі Карітас України. Впродовж цього часу Карітас України є незмінним наставником та добрим батьком, без якого діяльність Івано-Франківського Карітасу не була б такою масштабною та ефективною. В 2001 році організацію «Любов та милосердя» офіційно переіменували на БФ «Карітас Івано-Франківськ УГКЦ».
Франківський Карітас продовжує свою роботу з благословення правлячого архиєпископа та митрополита Івано-Франківського владики Володимира Війтишина, а директором Карітасу є отець мітрат Володимир Чорній, який приступив до служіння у Карітасі в 2005 році.
«Карітас Івано-Франківськ має надзвичайно велике значення не лише тут в області, а й для цілої України, адже Карітас України зародився тут, в Івано-Франківську, з тієї ініціативи отця Миколи Сімкайла, яку він привіз з-закордону і яка звідси поширилася на цілу Україну», — відзначає Андрій Васькович, Президент Карітасу України. Сьогодні соціальний центр Карітасу, який працює у Крихівцях, також є прикладом для побудови схожих центрів в інших областях України.
Карітас завжди намагається відповідати викликам часу. Перші роки після розпаду Радянського Союзу були дуже важкими у соціальному розумінні. «Карітас з самого початку, побачивши, чого люди найбільше потребують, у 1991 році відкрив благодійну їдальню, яка так і не зчинялася впродовж 25 років. Сьогодні гарячими обідами щодня годують близько 170 людей. Пізніше почався розподіл гуманітарної допомоги одежею, ліками та усім необхідним, щоб людина могла зберегти своє життя. Також сьогодні ми випозичаємо інвалідні візки, милиці, функціональні ліжка, протипролижневі матраци – все це необхідне для того, щоб належним чином доглядати важкохворого. Упродовж 25 років вже тисячі франківців скористалися цією послугою», — розповідає отець Володимир Чорній.
Близько 100 важкохворим людям надається соціальна послуга догляду вдома, що включає медичну, соціальну, психологічну допомогу. Крім того, Карітас допомагає невиліковно хворим – працюють три мобільні бригади у складі лікарів, психологів, медсестер, соціальних працівників та духівника, які надають великий спектр паліативної допомоги потребуючим та їхнім родинам. Карітас Івано-Франківськ опікується дітьми, які потрапили в кризові ситуації – діти вулиці, сироти, діти заробітчан, яких батьки надовго залишили без батьківської опіки. Понад 60 дітей та молоді з особливими потребами щодня відвідують Карітас, де працюють у майстернях, спілкуються, вчаться бути самостійними. Віднедавна Івано-Франківський Карітас активно розвиває батьківські організації з опіки над неповносправними в області – в Отинії, Бурштині, Богородчанах, Калуші, Рожнятові. Батьки неповносправних самі бачать потребу, а Карітас допомагає їм зорганізуватися та дає матеріальну базу для старту роботи.
Традиційно Карітас опікується ВІЛ-інфікованими та трудовими мігрантами, які виїхали за кордон нелегально та стали жертвами торгівлі людьми. «Якщо раніше це була Європа і Туреччина, де жінок втягували у сексуальне рабство, то сьогодні жертвами торгівлі людьми є чоловіки, які їдуть на роботу в Росії, Чечню, навіть — в ДНР-ЛНР. Наші хлопці виїжджають на заробіток у Росію, там їх продають в рабство в ЛНР-ДНР і навіть змушують воювати проти нас. Допомагаємо цим людям повернутися до нормального життя», — наголошує отець Володимир Чорній.
Останніми роками у мирний час Карітас допомагав літнім людям, ВІЛ-інфікованим, дітям та молоді у важких сімейних обставинах, родинам трудових мігрантів, але коли почалася окупація і анексія Криму, Карітас почав допомагати внутрішньо переміщеним особам із Криму, а потім і зі Сходу України. За два роки Карітас України допоміг 260 тисячам переселенців (їх сьогодні нараховують 1 млн 700 тис. осіб) знайти нове житло, надав продукти, ліки, одяг. Івано-Франківський Карітас активно включився в цей новий вид допомоги, адже чимало переселенців обрали своїм новим домом Прикарпаття.
Івано-Франківський Карітас намагається відгукнутись на ще один виклик сьогодення – допомогти родинам загиблих бійців АТО, а також пораненим та бійцям-інвалідам. За словами Володимира Чорнія, у Карітасі зараз обдумують можливості створити реабілітаційні центри, аби допомагати воїнам, які повертаються із військовим синдромом.
Генеральний Секретар МБФ «Карітас України» Дзвенислава Чайківська відзначає, що, попри важливу соціальну роль Карітасу, однієї лише мотивованої праці працівників фонду сьогодні не вистачає, адже завдання Карітасу – не просто допомогти потребуючим, а навчити громаду любити ближнього, бути милосердним. «Наша мета — навчити людей бачити сусіда. Ми бачили солідарність і взаємодопомогу цілого суспільства під час двох останніх революцій, але 10 років між тим — чи ми бачили це у своєму місті? Так, людям на майдані треба було їсти, але чи бачили ми в цей час свою паралізовану сусідку, якій не було кому подати води чи хліба? Якщо ми доглядаємо за старенькою бабусею, то наше завдання не опікуватися нею аж до її смерті, а звернутися до сусідів: «Якщо ваша дитина біжить за хлібом, то нехай купить ще і цій бабусі, за її ж гроші. А нехай хтось зайде і запитає: «Чи ви ще живі?».
Генеральний Секретар Карітасу закликає не апелювати до реформ влади, а починати змінювати суспільство своїм прикладом. «От, наприклад, візьмемо доступність церков – вони дуже часто збудовані на підвищенні чи мають багато сходинок, але чи є там зручний пандус, чи може туди дійти неповносправна чи старша людина? Хто-небудь, хто відкриває магазин чи аптеку, повинні про це думати», — наголошує Дзвенислава Чайківська.
Отець Володимир Чорній пояснює, що Карітас – це усі ми, адже кожна людина покликана Богом чинити добро та милосердя. «Хто витратив хоч копійку на ближнього чи бабусю перевів через дорогу – той уже вчинив милосердя. Ці бідні люди нам дані для нашого спасіння. Бог допустив те, що вони є. Ми ще поки живемо і маємо можливість їм допомогти – повинні їм допомогти. Все, що зробили одному з них – ми Богові зробили і тільки з цим ми підемо до вічності, бо все решта залишиться. А те, що я зробив для бідного, піде за мною», — каже отець.
Митрополит Володимир Війтишин підсумовує: «Милосердя завжди потрібне людині і Карітас дозволяє побачити це на ділі. У Євангелії апостоли дуже ретельно описали події, коли Христос зустрічався з потребуючими, які просили у нього милосердя. Господь вислуховував їх і старався у різний спосіб їм допомогти. Так має чинити церква, а церква – це ми з вами. Милосердя має бути у кожному домі, в кожному населеному пункті, в цілій Україні, особливо в цей важкий період. Сьогодні ми добре бачимо, що без милосердя, розуміння і допомоги один одному ми не маємо майбутнього. Я щасливий, що сьогодні у 25 років ми можемо показати усім працю Карітасу і дати цей приклад милосердя».
