За всю історію вітчизняної медицини Віталія стала першою переможницею з України, яка потрапити до четвірки обраних фахів Віталія Клим’юк нещодавно повернулася з США. Після тривалої паузи у рідній медицині одразу ж приступила до роботи. Про свою участь у даній програмі лікар мало кому розповідала, хоча цей приклад вартий уваги лікарів усіх спеціальностей, а особливо молодих фахівців для яких такі грантові програми є потужною основою для швидкого професійного росту. Адже, за всю історію існування грантової програми SVS, а це понад 20 років, це перший випадок перемоги українського хірурга, інформують ”Вікна”.
«Лікар — професія, яка потребує постійного вдосконалення, оскільки сучасна медична наука надзвичайно динамічно змінюється, застосовуються нові методи лікування та впроваджуються сучасні технології. Тому лікарі для того щоб йти в ногу з часом повинні щоденно вчитися, черпати інформацію з різних джерел, аналізувати сучасні методи та підходи діагностики та лікування хвороб в різних країнах світу. Адже від наших знань та дій залежить життя людей. Власне цю інформацію я намагаюсь постійно донести на заняттях своїм студентам, щоб постійне навчання стало повсякденною нормою їхнього життя», — відзначає Віталія Клим’юк.
Попри повсякденну хірургічну роботу Віталія активно займається науковими дослідженнями, які стосуються венозної патології.
«Захворювання вен нижній кінцівок, а зокрема тромбоз глибоких, є темою моєї дисертації, тому я постійно слідкую за світовими нововведеннями щодо діагностики та лікування даного захворювання. Саме тому мені було цікаво на власні очі побачити та перейняти досвід провідних світових клінік які займаються лікуванням цієї хвороби», — говорить лікар.
У ЧЕТВІРЦІ КРАЩИХ
Віталія розповідає: на дану грантову програму натрапила, коли реєстрація майже добігала кінця. Головними критеріями для учасників було обґрунтувати мотивацію участі в програмі та мати мінімум три друковані наукові роботи з проблем судинної хірургії.
«До кінця реєстрації залишалося зовсім мало — один тиждень, а перелік документів був об’ємний. Прийшлось оперативно попрацювати, щоб вкластися в термін. Хоча уже із самого початку на шляху було багато перепон, зустрічалося чимало скептиків, які налаштовували на те, що я не встигну в такий короткий термін зібрати усе необхідне, а якщо навіть і встигну, то хто мене обере, якщо ти з України, і шансів немає», — пригадує лікар.
Грантова програма Society for Vascular Surgery діє уже понад 20 років, хоча сама асоціація заснована 70 років тому. Для Участі у ювілейному конкурсі на стажування, цього року було подано понад тисячу заявок лікарів з усього світу. За всю історію вітчизняної медицини Віталія стала першою переможницею з України, яка потрапити до четвірки обраних фахівців, що дозволило їй самостійно обирати провідні університетські клініки США і Канади для стажування.
«Я ставила собі за мету перемогти. Встигла зареєструватися та подати всі необхідні документи і через чотири місяці після розгляду комітетом усіх заявок прийшов вітальний лист, у якому повідомлялося, що я перемогла. Я була надзвичайно щаслива. Це справді була особлива подія в моєму житті», — розповідає Віталія Климюк.
«У мене було півроку на підготовку до участі у програмі. Отримавши позитивну відповідь я весь час займалась удосконалюючи мову, щоб було легше адаптуватися у тамтешній роботі», — пригадує лікар-хірург.
СВІТОВИЙ ДОСВІД ЛІКАРЯ З УКРАЇНИ
Впродовж двох місяців тривало стажування Віталії у Сполучених штатах Америки. За цей період вона стажувалася у чотирьох провідних клініках Америки. Почалося відрядження з участі у ювілейному 70 з’їзді світової асоціації судинних хірургів, що відбувся у Вашингтоні.
«На офіційному відкритті з’їзду президент світової асоціації судинних хірургів Bruce A. Perler MD, відрекомендував і вручив мені та іншим трьом призерам з Бразилії та Еквадору диплом переможця International Scholar 2016. Впродовж чотирьох днів роботи конференції час був розпланований похвилинно, адже програма конференції включала теоретичну частину із доповідями провідних світових науковців у галузі судинної хірургії; проведення практичних тренінгів на симуляційному обладнанні та виставка найсучаснішого оболаднання та інструментарію для серцево-судинної хірургії. Особливо для мене було цікаво презентація нових стандартів діагностики та лікування тромбоемболічних захворювань», — пригадує вона.
У невимушеній атмосфері товариської вечері після напруженої роботи Віталія мала унікальну можливість особисто познайомитись із провідними світовими спеціалістами зокрема: президентом Європейської асоціації судинних хірургів Arkadiusz Jawien та президентом Американського венозного форуму Lowell S. Kabnick.
Після закриття з’їзду, впродовж тижня Віталія навчалася в Mayo Clinic Gonda Vascular Center під керівництвом знаменитого в США та Європі професора судинної та ендоваскулярної хірургії — Peter Gloviczki.
«Клініка Мейо є однією із найвідоміших медичних закладів США, що спеціалізується на складних клінічних випадках. Щодня робота розпочиналась з ранковій конференції о 7 годині, де розглядали цікаві діагностичні випадки і приймали рішення про подальшу тактику обстеження та лікування. Протягом стажування я знайомилась з роботою новітнього хірургічного обладнання, освоювала сучасні підходи щодо діагностики та лікування судинно-хірургічних захворювань. Особливо вразило підходи до навчання молодих спеціалістів (резидентів, за нашою системою підготовки інтернів) які за асистенції досвідчених наставників самостійно виконують більшість оперативних втручань в той час як у нас нажаль, у більшості випадків, відбувається навпаки. Такий підхід дозволяє по завершенні пяти річної резидентури отримати готового фахівця. Також цікавим є факт повної заборони використання під час роботи будь-яких електронних девайсів а кожен лікар має персональний пейджер через який відбувається комунікація», — продовжує лікар.
Після стажування у Рочестері, Віталія продовжила своє навчання у провідній клініці Нью-Йорку: NYU Langone Medical Center, де працювала під керівництвом MD Professor, Chief Vascular and Endovascular Surgery — Mark Adelman.
Протягом тижня, головний акцент сконцентрувала на навчанні у венозному центрі, де здобула нові знання та практичні навички у флебології, а саме: оволоділа методикою лазерної та радіочастотної абляції варикозно розширених вен нижніх кінцівок, методом склеротерапії та мініфлебектомії.
ВСЮДИ ДОБРЕ, А ВДОМА НАЙКРАЩЕ
У розмові з Віталією Клим’юк вдалося багато чого почути: світовий досвід, кращі клініки США, надсучасне обладнання, підхід до лікування та інше. Цікаво було ще почути, як молодому лікарю було на чужині, чи не хотілося додому.
Віталія єдина учасниця з України. Весь період у США вона перебувала одна. Лікар-хірург згадує і з приємністю ділиться враженнями:
«Спершу складається таке враження, що ти попадаєш у інший світ, у якому немає жодних недоліків у медицині. У них є все і одразу – абсолютно все необхідне забезпечення. Операційна та передопераційна кімнати заповнені вщент розхідними матеріалами для операцій. Там все продумано до дрібниць – до найменшого. І лікар іде на роботу з величезним задоволенням, він не думає чи хворий зможе придбати необхідні ліки. Завдяки страховій медицині вони про це не хвилюються. І тут є вагомий фактор, порівнюючи з нашою медициною, адже медикаментозне та інструментальне забезпечення сьогодні, відіграє вкрай важливу роль. Проте, є ще й дещо інше - менталітет, в якому свій колектив, це зовсім по іншому. Я сумувала за своїми колегами і неодноразово порівнювала нас: вони усі офіціозні, у них не має відкритого ставлення один до одного. Ми ж під час роботи можемо і пожартувати, відверто поговорити, а вони ні, наші американські колеги більше закриті і між ними панують виключно робочі відносини. Щодо умов, то коли заходиш у наші лікарні і нажаль бачиш їх відсутність як для пацієнтів так і для лікарів, недостатнє технічне та мінімальне медикаментозне забезпечення - ти розчаровуєшся, адже маючи знання та вміння ти міг би допомогти значно більшій кількості пацієнтів за умов наявності сучасного обладнання і відповідного медикаментозного забезпечення яке сьогодні лягає тягарем на плечі наших хворих. Проте, ми вміємо працювати в таких умовах, тоді як нашим закордонним колегам це складно зрозуміти як надавати фахову допомогу без належного обладнання. Але я покладаю надії на швидкі позитивні зрушення у нашій медицині і твердо переконана що своєю повсякденною працею ми зможемо змінити нашу медицину на краще».
