Карта з польського архіву допоможе історикам та науковцям дослідити калуський замок Від краєзнавчого музею Калуша до Центру науково-технічної творчості невпинно курсують студенти коледжу культури і мистецтв із ящиками книг та різноманітних документів. Нині триває «переселення» наукових фондів із краєзнавчого музею до приміщення, у якому раніше розташовувався Центр науково-технічної творчості.
Так, наприкінці минулого року виконавчий комітет міської ради прийняв рішення про перенесення Центру науково-технічної творчості до приміщення поряд, у якому раніше розташовувалося КРУ. Адже, й енергетика приміщення Центру, де раніше катували і вбивали людей, не сприяє навчальному процесу, і музей «Калуська в’язниця» потребує розширення експозицій та ремонту.
”Калуська в’язниця” приймає відвідувачів
За словами старшого наукового співробітника меморіального музею «Калуська в’язниця» Богдана Яневича, з приходом осені у музеї неможливо проводити виставки, бо приміщення сильно набирає вологості. Більше того — через надмірну вологу псуються деякі документи та напрацювання. Їх, звичайно, можна відновити чи передрукувати ще раз, адже йдеться не про історичні документи, а їхні дублікати та сучасні напрацювання, але на це все одно потрібен час та певні зусилля.
У приміщенні колишнього Центру краєзнавці вже розпланували використання кімнат та розташування експозицій за тематикою. А на перспективу мріють облаштувати тут меморіальний комплекс.
ЦІННА КАРТА
У кімнаті одразу при вході до приміщення планують створення інформаційного центру про екскурсійні маршрути Калуша.
— З літа минулого року ми вже проводили такі екскурсії по місту і плануємо продовжити таку практику цьогоріч. В інформаційному центрі калушани та гості міста зможуть детальніше довідатися про екскурсії та про те, які пам’ятки можна на цих екскурсіях побачити. Тут має бути достатньо матеріалу, щоб людина, яка хоче знати історію міста, могла отримати всю необхідну інформацію, — каже Богдан Яневич.
У наступній кімнаті планують показати історію будівлі — починаючи з 1956 року, коли з приміщення «виселилося» НКВС.
— Одразу по тому у це приміщення «заселили» хіміко-технологічний технікум. Навчальний заклад функціонував у теперішній музичній школі, а у приміщенні Центру були класи та майстерні. Згодом тут було створено «Юний технік», який пізніше реформували у Центр юних техніків, Центр технічної творчості, а в останні роки тут розташовувався Центр науково-технічної творчості, на базі якого діяли гуртки Малої академії наук, — розповідає Богдан Яневич.
Богдан Яневич і Василь Фіцак міряють територію колишнього замку
У музеї також діятиме експозиція про історію фортифікаційних споруд нашого міста — від часу створення самого замку та обнесення його допоміжними валами. Фактично, йдеться про період з XV до XVIII-XIX століття.
Нагадаємо, що зараз тривають розкопки криниці калуського замку. Відтак, у музейній експозиції планують створити її макет.
Калушани допомагають розкопувати територію біля “Калуської в’язниці”, де була криниця старостинського замку
— Цього року продовжимо розкопки старостинського замку, щоб визначити, де були вхідні ворота. Нам це дуже важливо, бо є копія фотографії залишків воріт замку.
Днями калуські музейники та науковці отримали цінну архівну карту із Кракова.
Збігнєв Балдига власним коштом допоміг віднайти у польських архівав карту і багато документів
— Вона нам допоможе дослідити калуський замок, — каже Богдан Яневич. — Досі ніхто не знав, де знаходиться карта. Ми заледве відшукали її у Кракові і нам дуже допоміг поляк Збігнєв Балдига. Минулого року на круглому столі, що проводився в бібліотеці з приводу 20-річчя моєї музейної та дослідницької діяльності, Збишек пообіцяв віднайти в польських архівах потрібні карти та документи. Від нашого імені звернувся до кількох польських архівів. Минуло кілька місяців — і ось маємо дві карти та багато документів. Вся робота зроблена за його кошт.
Разом із картою, каже Богдан Яневич, калуські краєзнавці отримали ще дуже багато документів, які зараз вивчають. Карта цінна тим, що показує точне розташування не тільки старостинського замку, але й усіх замкових споруд у 1787 році. Звичайно, ще є архівна карта фон Міга, але калушанам потрібна допомога, щоб отримати її з-за кордону.
Ще одна кімната буде відведена під експозицію про національно-визвольну боротьбу, починаючи з середини XIX століття до середини XX століття. А в невеличкій кімнаті калуські музейники планують реконструювати перший суд над Провідником ОУН Степаном Бандерою.
— Плануємо показати перший суд над Степаном Бандерою і його батьком, який відбувся у 1928 році. Слідство велося впродовж року, були проведені обшуки майже у всіх селах Калуського району. Звинувачували Степана Бандеру і його батька в організації антипольського повстання. Доказів польська влада не зуміла зібрати, тому Степана Бандеру випустили, а Андрія Бандеру тримали в ув’язненні кілька місяців. Можливо, навіть у цьому приміщенні, — припускає Богдан Яневич.
Краєзнавці планують одну з експозицій присвятити національно-визвольній боротьбі сучасного періоду. Зокрема, заснуванню руху за незалежність та проголошенню незалежності; революції на граніті, Помаранчевій революції та революції Гідності. Знайде своє місце у музеї і боротьба із російською агресією. До обладнання й оформлення залів післявоєнного періоду планують залучити громадські організації.
— Будемо створювати громадську раду, щоб якнайшвидше обладнати всі ці кімнати, — каже Богдан Яневич.
Музейники планують дотриматися і вимог щодо облаштування фондосховища. Так, у сховищі мають бути встановлені броньовані двері, решітки на вікнах, витримано тепловий та світловий режими, режим вологості. Цінні речі мають зберігатися у сейфах.
— В одній кімнаті мають зберігатися фонди, в іншій — працюватиме людина, яка обліковуватиме та вивчатиме документи. Якщо комусь потрібно буде попрацювати із фондами, то він також зможе ознайомитися тут із документами, — каже Богдан Яневич.
У музеї працюватимуть науковці й екскурсовод, який буде проводити екскурсії не тільки у музеї, але й по місту.
Уляна Паньо та Богдан Яневич проводять екскурсію центром міста
Вділять увагу і підвальному приміщенню, де вже кілька років діє музей «Калуська в’язниця». Саме для цього музею у міському бюджеті Калуша на цей рік передбачено 400 тис. гривень.
— Можливо, ми частково будемо ці кошти використовувати на обладнання експозицій. Але обов’язково будемо і в підвалі робити добрий ремонт. Будемо також просити спонсорів вкладати гроші в екскурсійні маршрути, шукатимемо гранти й інше фінансування, щоб до літа до Калуша запросити туристичні групи з України і з-за кордону, — переконує Богдан Яневич.
Розвиток туризму у Калуші для музеїв міста є дуже важливим. Адже це — додаткові надходження для їхнього розвитку та функціонування. З іншого боку, говорити про туризм до того часу, поки туристам ще немає що показати, також не доводиться.
Із розвитком туризму, каже Богдан Яневич, розвиватиметься й усе місто, адже буде задіяна міська інфраструктура. Відтак, й у влади буде унаочнення та стимул, щоб фінансувати розвиток інфраструктури, зокрема, і поліпшення якості доріг.
— Ми б хотіли, щоб дорога на Яремче пролягала через Перегінськ, а не через Івано-Франківськ. У такий спосіб туристи могли б скоротити шлях. У нас є достатньо готелів, а от у Галичі чи Долині їх бракує. Тож, туристи могли би зупинятися у Калуші й одночасно оглядати місцеві пам’ятки культури. Калуш може стати центром туристичного розвитку, — каже Богдан Яневич.
