Найбільші платники податків у Калуському районі – представники аграрної сфери З початком адміністративно-територіальної реформи в Івано-Франківській області першими об’єдналися три громади, а вже в 2016 році цей показник досяг 11 ОТГ. Самотужки розпоряджатись власним бюджетом та залучати іноземні інвестиції – такі реалії для громад після децентралізації. Адже громада з власного бюджету буде виплачувати заробітну платню, розвивати освіту, забезпечувати людей гідним медичним обслуговуванням, покращувати інфраструктуру, а це ремонт доріг, центрального водопостачання, шкіл та дитсадків, будинків культури тощо.
Невдовзі на Прикарпатті, та й по усій Україні, об’єднаних громад ставатиме все більше, значить, державні кошти, які заплановані на розвиток розпорошуватимуться. Перші громади отримали величезні державні пільги. А що далі? Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко неодноразово заявляв, що кожна громада має активно підходити до питання залучення коштів у власний бюджет, насамперед іноземних інвестицій. «Інвестори підуть до тих, хто першим створить сприятливий інвестиційний клімат», — каже Зубко.
В Калуському районі всього 1056 суб’єктів підприємницької діяльності сплачують податки, які є основним джерелом фінансових надходжень у місцеві бюджети району. До слова, найбільші платники податків – представники аграрної сфери. Можливо, Калуському району спільно з громадами вдасться посісти гідне місце у рейтингу найуспішніших районів Прикарпаття. Наші люди працьовиті, клімат і географічні умови теж сприяють. Наприклад, понад 60% усіх земель відносяться до сільськогосподарських угідь.
До прикладу, Кам’янко-Бузький район, який за підсумками минулого року посів перше місце за рівнем соціально-економічного розвитку у Львівської області, налічує 34 сільськогосподарських підприємства всіх форм власності. Посівна площа сільськогосподарських культур становить 34,7 тис. га, або 86,8 % від загальної кількості ріллі. Поголів’я ВРХ по всіх категоріях господарств становить 7836 голів. Поголів’я свиней по всіх категоріях господарств становить 26906 голів, що збільшено до рівня минулого року на 7137 голів. Поголів’я птиці по всіх категоріях господарств становить 321,1 тис. штук, що збільшено до рівня минулого року на 47,5 тис. штук. У 2016 році всіма категоріями господарств забезпечено виконання основних програмних завдань. Також не слід забувати про кількість податків та орендної плати, сплачених підприємствами району. А це все – поповнення до бюджету.
Які фактори сприятимуть інвестиціям? Передусім – стабільність в громаді, розуміння населення, що інвестор чим далі, тим більше ставатиме на вагу золота. Якщо у світі шукають важелів та способів для залучення іноземного інвестора, щоб розбудовувати окремі галузі народного господарства, то іноді складається враження, що серед нашої громади інвестиції не розглядається як важливий фактор добробуту.
Приклад «народної стратегії» залучення інвестицій в Україну є повчальним, на жаль, тільки з точку зору, як робити не слід. Історії розвитку нашого краю відомі приклади втрати важливих і, головне, — дохідних об’єктів господарювання в різних сферах: переробна промисловість, сільське господарство, хімічне виробництво та ін. Входження таких об’єктів у виробничу систему району сприяло б не тільки наповненню місцевого бюджету, створенню нових робочих місць, а й розвитку соціальної складової певної територіальної громади. В той час, як районна влада активно працює над залученням нових інвестицій в район та прагне розвитку, невиправдана та нічим необґрунтована політика деяких жителів сіл відмови від залучення іноземного інвестора вже давно показала свою практичну недієвість та навіть суспільну шкідливість. Кожен свідомий громадянин, кожен патріот повинен чітко усвідомлювати значущість та необхідність розвитку своєї території. Хотілося б, щоб наші люди не їхали за кордон розбудовувати Польщу, Німеччину чи Італію, а консолідували всі свої сили та можливості для розвитку рідного краю.
Сьогодні залучити інвестиції у турбулентну країну є непростим завданням. І в такій ситуації потрібно, в першу чергу, говорити не про чиїсь бажання, політичні амбіції, а про стратегічну ціль – розвиток громади, району, регіону, України в цілому.
