Верхнянська ОТГ: голова — без кабінету, ФАП — без вужів

Півтора року тому утворення першої ОТГ на Калущині виглядало доволі ризикованою справою. Об’єднуватися вирішили села, які мали знищену інфраструктуру, розбиті дороги і чимало інших проблем. Територія не мала жодного потужного промислового підприємства  і лише мріяла про залучення інвесторів. Втім, громада ризикнула. І сьогодні про цей крок не шкодує.

— Ми йшли у невідомість, бо не було ще прийнято чимало законів, не було повного розуміння того, хто, з ким і як має об’єднуватися. Верхня мала увійти до складу Калуської ОТГ, а не утворювати окрему одиницю. Але наша громада до міста не хотіла: в своїй хаті — своя правда. Тому нам довелося пройти складний шлях, щоб вийти з цього перспективного плану розвитку. Допомагали і депутати обласної ради, і Верховної Ради, — пригадує голова Верхнянської ОТГ Микола Філіпович. — Страх був дуже великий, бо ми об’єднували 12 сіл, але не знали, як працювати. Ніде ще не було ніякої точної інформації. В області не знали, що з нами робити. Тому доводилося складно. Зараз уже легше — вже до нас їдуть з інших громад за порадами.

— Страх справді був присутній. Найбільше — перед громадою. Вагалися, чи правильно ми робимо, чи зможемо виконати взяті на себе функції, чи не залишить нас держава на півдорозі, бо що тоді сказати тим людям? Ми дуже переживали, щоб не стало гірше, аніж було, — каже староста села Станькова Романна Романишин, яка разом з іншими сільськими головами була ініціатором об’єднання в ОТГ.  — Ми взяли на себе відповідальність за майже 11 тисяч людей, тому відчували всю повноту цього рішення.

Сільські голови Станькової, Довгого Войнилова, Неговець, Верхньої, Завадки і Збори стали «кістяком» команди, яка розпочала утворення ОТГ. Залучившись підтримкою ще кількох фахівців, депутатів, вони взялися за втілення реформи.

— Навчених людей, які би знали, як працювати далі, між ними фактично не було. Але було чимало людей із досвідом роботи в органах місцевого самоврядування. Згодом додалися молоді перспективні кадри. Тому команда склалася така, що хоче і готова вчитися, — додає Романна Романишин.

Відродити руїни — місія здійсненна

Новоутворена громада успадкувала знищені часом приміщення шкіл, ФАПів та амбулаторій, народних домів й адмінбудівель.

— Більшість приміщень були просто руїнами, а у двох селах по кількадесят років довгобудами стоять школи, у яких лише зараз з’явився шанс на добудову,  — каже Микола Філіпович. — Ми почали із маленьких віддалених сіл: Болохів, Кулинка, Вилки отримали частково дороги, вуличне освітлення тощо. У селі Гуменів вдалося заасфальтувати три невеличкі вулички, у тому числі ту, де асфальту не було ніколи.

Ще одне віддалене село першим отримало дитсадок. Із осені минулого року двадцятеро дошкільнят переступили поріг НВК у Степанівці.

— Я вже працюю 33 роки. У нас була тільки початкова школа першого ступеня. Мови про садок навіть не було. Тому, коли таку ідею почали обговорювати, знайшлося багато скептиків. Але, слава Богу, ми дожили до того дня, коли у нас запрацював дитсадок. У ньому навчається 20 дітей різного віку. Батьки наразі дуже задоволені, бо можуть залишити своїх дітей і піти на роботу. Садок наш працює з восьмої ранку до пів на сьому вечора, — розповідає директор НВК Марія Рогальська, за словами якої, в облаштуванні дитсадка допомагали і батьки, і спонсори, у тому числі — «Даноша», і, звісно, керівництво ОТГ.

При школах можна буде залишати на день дітлахів у ще двох селах. У травні малеча переступить поріг дитсадків у Негівцях та Довгому Войнилові. Тут вже завершено ремонт у приміщеннях, закуплено необхідні меблі та триває облаштування дитячих майданчиків.

— Залишилося доробити ще деякі дрібниці у коридорах та кабінетах, завершити облаштування дитячого майданчика, розмалювати стіни, — каже директор школи у селі Довгий Войнилів Наталія Мілевська. — Поки роботи ще тривають, до мене вже йдуть батьки, які хочуть, щоб їхні діти відвідували дитсадок. Вони записуються на чергу. У списку вже є 33-є дітей, хоча попередньо планували набирати одну групу.

Кошти на облаштування дитсадків витрачені колосальні як для сіл. Лише на Негівський НВК було виділено понад 690 тис. гривень, на Довговойнилівський — 600 тис. грн. Крім того, тут зробили утеплення теплотраси за 70 тис. гривень та замінили підлогу у шкільному спортзалі за 80 тис. гривень.

Енергозберігаючі заходи у Зборянському НВК обійшлися у понад 500 тис. гривень, 200 з яких виділили з обласного бюджету. Заміна крівлі, утеплення фасаду, облаштування санвузлів у Станьківській ЗОШ вартували 245 тис. гривень, а заміна вікон та встановлення огорожі Завадківської ЗОШ — 150 тис. гривень.

Голова ОТГ, проте, досі не має власного кабінету. Пояснює: адмінбудинок — малий, тому кабінети «роздали» тим, кому вони більше необхідні для роботи. У планах — облаштування нового адмінбудинку у приміщенні, яке стояло порожнім 25 років. У ньому вже зробили ремонт. Залишилося закупити інвентар та комп’ютерну техніку. Відтак сюди зможе переїхати не лише керівництво ОТГ, а і ЦНАП.

Найбільша гордість — амбулаторія

Заклади медицини також змінилися до невпізнання, хоча в деяких із них ремонт ще не завершено. Як-от у селі Довгий Войнилів.

— На ремонт амбулаторії було виділено 499 тисяч гривень, але нам грошей не шкода, бо ми бачимо результат, — каже перший заступник голови Верхнянської ОТГ Іван Кавчак.

Результатом не натішаться і медики.

— У нас і денний стаціонар, й окремі кабінети сімейного лікаря, стоматолога, кабінет для гінекологічного огляду. Можливо, до нас періодично приїжджатимуть інші лікарі, скажімо, невропатолог, окуліст, хірург. Вони матимуть можливість приймати людей, — каже головний лікар амбулаторії Василь Гладенький. — Такий ремонт у нас  — вперше за 25 років.

Амбулаторія роками була без водопостачання, яке тут саме прокладають. Медикам вперше за багато років почали вчасно надходити ліки, вони отримали нові інструменти для роботи та необхідні канцтовари.

«Віджили» і ФАПи. Так, у селі Негівці до ремонту стан приміщення був катастрофічним. Сьогодні тут залишилося модернізувати хіба що систему теплопостачання.

— Ми це приміщення наразі опалюємо дровами, але тепла у приміщенні є недостатньо. Будемо думати, що зробити, щоб тут було тепло. Але все інше тут зроблено: скрізь плитка, чистота і порядок. Це, до речі, перший об’єкт, який ми почали робити після об’єднання. Тут була дерев'яна підлога, гнила і поцвила настільки, що влітку лазили вужі, — зауважив Іван Кавчак.

Капремонт приміщення ФАПу у селі Негівці «з’їв» 40 тис. гривень,  у сусідньому селі Гуменів на ремонт закладу медицини витратили 223 тис. гривень. Ще за 30 тис. гривень встановили електричне опалення у ФАПі села Болохів.

Цьогоріч на ремонт таких приміщень коштів буде вже менше. Законодавство зобов’язує ОТГ 60% коштів медичної субвенції спрямувати на вторинний рівень. Тож, те, що залишається, вистачить лише на зарплату медикам.

Втім, громада має ресурс. Відтак, практично завершено встановлення вуличного освітлення у селах та збудовано водогін у селі Верхня. Тож, незабаром мешканці села, у криницях яких воду визнали непридатною для  споживання, матимуть централізоване водопостачання. Вже створено і комунальне підприємство, яке їх обслуговуватиме.

— Ми чотири роки не могли дослідити, від чого йде забруднення води у колодязях людей на вулиці Калуська та Войнилівська. Куди ми тільки не зверталися, — каже Микола Філіпович. — Аналіз води робили фахівці з Калуша, з області і навіть з Києва. Зрештою, вирішили, що треба тягнути водогін. Буквально два тижні тому ми здали цей об’єкт в експлуатацію, залишилося зробити технічну документацію і підвести воду безпосередньо до помешкань.  

За словами голови ОТГ, проблеми з водопостачанням є і в інших селах громади, зокрема у Гуменові, Негівцях та Станьковій. Найімовірніше, централізоване водопостачання буде і в цих населених пунктах.

Громада планує взятися і за вивіз сміття. Його тут планують частково сортувати.

— Ми плануємо відвести невелике місце, куди звозитимемо сміття і відсортовуватимемо скло, папір, пластик, тобто те, що можна здати й отримати за це гроші. Решту сміття вивозитимемо на полігон у Калуші, якщо буде підписано відповідний договір, — каже Микола Філіпович, додаючи, що громада вже має трактор, який буде збирати сміття. А от розмір плати для населення за цю послугу ще наразі не прораховано.

Найбільша біда — дороги

Попри успіхи, Верхнянська ОТГ має і певні труднощі. Найперше, кажуть фінансисти, цьогоріч вперше з Держбюджету виділили кошти виключно на зарплати педагогів, тоді як оплату праці 112 осіб із числа обслуговуючого персоналу, а також витрати на енергоносії, переклали на плечі громади. Відтак, близько п’яти мільйонів гривень, які планували використати на розвиток сіл, підуть на покриття цих витрат.

Ще одна проблема — дороги. Якщо комунальні дороги громада ремонтує, то центральні залишаються у вкрай поганому стані. Деякі з них узагалі є непроїзними.

— Дороги Болохів-Войнилів, Верхня-Станькова і Верхня-Кулинка перебувають на балансі Служби автомобільних доріг області. Стоїть питання: чи ми можемо долучатися до ремонту цих доріг? Можемо. Але лише за умови співфінансування, як це прописано у статті 91-ій Бюджетного кодексу, — пояснює Іван Кавчак. — Ми готові долучатися до ремонту, про що неодноразово повідомляли область, але на наші звернення просто ніхто не реагує. А самі профінансувати всі ці роботи ми не можемо.

Між тим, саме на ці дороги найчастіше нарікають мешканці сіл. Адже ними вони користуються щодня, «вбиваючи» і транспорт, і нерви. Скарги на поганий стан доріг від місцевих мешканців «Вікна» чули практично у кожному селі.

— Центральні дороги — це обличчя громади. Ми це розуміємо, але впливу на ситуацію наразі не маємо, — додає Іван Кавчак.

Виходом із ситуації могло б бути рішення про передачу таких доріг на баланс ОТГ. Микола Філіпович під час нещодавньої великої наради у Києві разом з іншими головами громад звернувся до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана із відповідною пропозицією. З такою ж ініціативою Верхнянська ОТГ зверталася і до керівництва області. Втім, наразі конкретних рішень нема.  

Схожа ситуація — і з землею за межами населених пунктів. Вона фактично має двох господарів.

— Ми працюємо над залученням інвестицій. Інвестори є. Вони готові до нас іти, але  хочуть мати справу з органом місцевого самоврядування. А більшість земель, які ми могли би дати в оренду, розташовані за межами населених пунктів. Розпорядником цих земель ми не є, а лише ОДА, — акцентує перший заступник голови ОТГ. — Це — черговий парадокс, бо ці землі — то наш найбільший ресурс. Тут потрібні також зміни на рівні Закону.

ОТГ чекає на село Перекоси

Попри це, у Верхнянській ОТГ у десять разів наростили бюджет, який зараз становить 40 мільйонів гривень. Тут розвивають підприємництво та сільське господарство, збирають рекордні врожаї ячменю, пшениці і сої. Вирощують картоплю, буряк, капусту та інші овочі. А цьогоріч почнуть вирощувати ще і лохину.

Крім того, громада працює над залученням грантових коштів, запрошує до співпраці інвесторів, готова встановити сонячні батареї на 20-ти гектарах та загалом має ще чимало планів на майбутнє.

— Зараз наш бюджет складає 40 млн 510 тис. гривень. На момент утворення ми мали рівно 4 млн. По власних доходах план був на 2,9 млн гривень, а надходження склали 6,2 млн, — хвалиться Іван Кавчак. — Такий приріст відбувся, насамперед, за рахунок того, що в бюджет ОТГ іде 60% податку з доходів фізичних осіб. Крім того, ми провели інвентаризацію земель, які роздані під об’єкти несільськогосподарського призначення, переглянули коефіцієнти і провели вирівнювання; ми переглянули всі договори оренди нежитлових приміщень, які є у власності громад, почали укладати нові угоди. Ще одне: до бюджету надходить такий вид доходу, як акциз від продажу тютюнових та алкогольних виробів. Ми на кожній нараді наголошуємо старостам і працівникам бюджетної сфери, щоб вони контролювали, чи видають людям при купівлі цих товарів чеки. Адже, якщо видали чек, значить пішов дохід у громаду. Питання легалізації робочих місць у нас також у пріоритеті. Оці заходи дали нам можливість збільшити власні доходи на 214%.

Вдалий старт Верхнянської ОТГ мешканці інших сіл Калущини можуть оцінити як здалеку, так і дуже зблизька. Село Перекоси, до прикладу, хоча в громаду не входить, але деякими її «благами» користується. Школярі, як і раніше, навчаються у школі села Довгий Войнилів, а мешканці обслуговуються у амбулаторії цього ж села. Увійти в ОТГ начебто не проти чимало мешканців Перекосів, хоча офіційно прихильників-противників такого входження ніхто не рахував. Адже юридично село належить до Томашівської сільської ради.

— Нам на цих жителів не передбачено жодної копійки ні на освіту, ні на медицину. Виникає питання: чи не мав би районний бюджет нам зараз доплачувати відповідні кошти? Очевидно, що мав би, — розмірковує Іван Кавчак. — Але районне керівництво додумалося возити дітей з Луки і Цвітової за 15 кілометрів до школи у Войнилові, а про цих дітей забули.

Історично і географічно мешканцям села Перекоси ближче до Довгого Войнилова. Але законодавство зараз не дозволить їм приєднатися до ОТГ, бо навіть прийнятий нещодавно закон, яким регулюється питання доєднання окремих громад до вже існуючих ОТГ, «прив’язали» виключно до перспективного плану. Тому тут знову ж таки потрібні законодавчі зміни.

Якщо вони будуть внесені, то у перспективі громада Верхнянської ОТГ могла би приєднати до себе й інші села, оминаючи перспективний план розвитку території, затверджений на рівні області і Верховної Ради. Втім, навіть, якщо цього не відбуватиметься, першопрохідці реформи закликають інші громади не роздумувати, а об’єднуватися і працювати над власним розвитком. Адже зміни в ОТГ є невідворотними, а те, що зроблено зараз, буде чудовим фундаментом для розвитку у майбутньому.

— Я раджу починати роботу з підбору команди. Мені як голові ОТГ з командою пощастило, бо з нами дійсно працюють фахівці. До того ж, з нами працює молодь. Наш досвід, помножений на розум і перспективність молодих, вже дає хороші результати, які у майбутньому, сподіваюся, зможе оцінити кожен мешканець ОТГ, — оптимістично налаштований Микола Філіпович.