За попередніми підрахунками рекультивація існуючого полігону обійдеться у 17 млн гривень. Однак, сума може уточнюватися. Упродовж минулого року Калуш листувався із обласним екологічним управлінням та державним екологічним фондом про виділення коштів на вирішення проблем міського полігону твердих побутових відходів. Місто просило 1,3 млн гривень та передбачило співфінансування. Однак, грошей торік так і не надійшло.
Нагадаємо, минуло сім років, як полігон твердих побутових відходів (I черга) у Калуші вичерпав свій ресурс. Досі на ньому захоронено близько 1,5 млн кубометрів сміття, що вдвічі перевищує проектну потужність. До сьогодні, за всіма розрахунками, мали бути закриті обидві черги полігону. Однак, Калуш продовжує захоронення відходів на першій черзі. На даний час полігон перевантажений відходами, вони складуються із порушенням норм, не проводиться рекультивація. Через брак коштів полігону не вистачає спецтехніки, аби дотримуватися схеми складування, не відремонтована під’їзна дорога, немає ваг для зважування сміття, ванн для миття коліс сміттєвозів.
На засіданні міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій начальник управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради Богдан Грущак:
У 2015 році з державного екологічного фонду було виділено 4 млн 368 тис. гривень на будівництво другої черги полігону. Переможцем тендеру стало СП «Будучність», яке продовж двох місяців освоїло 3,8 млн гривень. Виконано приблизно 70% робіт. У 2016 році фірма провела ряд першочергових робіт для проведення рекультивації існуючого полігону.
За попередніми підрахунками, каже Богдан Грущак, рекультивація існуючого полігону обійдеться у 17 млн гривень. Однак, сума може уточнюватися.
Водночас, у міському бюджеті на цей рік передбачено 2,3 млн гривень на вирішення проблем полігону ТПВ. Очевидно, Калуш вирішив не сподіватися на бюджети вищих рівнів і впоратися із проблемою самотужки.
У 2017 році у бюджеті міста передбачили 2,3 млн гривень для захоронення ТПВ та поліпшення ситуації на полігоні. Зокрема 1,5 млн. гривень — для завершення будівельних робіт із розширення другої черги полігону і 730 тис. гривень — для відновлення трубопроводу із відкачування фільтрату.
Так, минулого року на міському сміттєзвалищі відновили роботу насосної станції для відкачування фільтрату. На це міський бюджет виділив 260 тис. гривень. Директор КП «Екосервіс» Ігор Свистун додає:
Стан полігону у Калуші не є дуже задовільним, але — значно кращим, ніж в інших полігонів на Прикарпатті. Зокрема, немає «річок» чи «озер» із фільтратом, територія сміттєзвалища — обгороджена. Так, є проблеми із технікою, які не дають працювати, як потрібно. Торік ми вели переписку із областю і з Києвом. Але за 2016 рік ні область, ні Київ не виділили нам ні копійки. Тим часом потрібно закупити екскаватор, трамбувальну машину, самоскид, щоб вести захоронення сміття згідно з технологією. І потрібні кошти, щоб проводити рекультивацію полігону, який ми експлуатуємо зараз.
«НІ» ЛЬВІВСЬКОМУ СМІТТЮ
Стан калуського полігону не дозволяє приймати та захоронювати сміття з інших міст України. Такий висновок зробили депутати Калуської міської ради та відмовили міському голові Львова Андрію Садовому.
Так, голова Львівської міської ради просив калушан підтримати львів’ян та тимчасово допомогти Львову у захороненні частини твердих побутових відходів. Ось як відреагував на прохання міського голови Львова Ігор Свистун:
Львів виробляє 800-900 тонн сміття на день. Калуш — у десять разів менше. Коли львів’яни минулого року вперше просили прийняти сміття, тоді йшлося про три автомобілі. Зараз йдеться про щоденне захоронення сміття. По-перше, калуський полігон технічно не підходить для львівських сміттєвозів — ще коли львівський спецтранспорт приїжджав вперше, тоді одна із автівок ледь не перекинулася. Крім того, калуський полігон не має таких потужностей, щоб приймати на постійній основі львівське сміття. Якщо ми почнемо приймати сміття зі Львова постійно, тоді нам дуже швидко доведеться закрити калуський полігон взагалі.
Ігор Свистун також акцентував на суспільному резонансі, який виник через те, що у Калуші торік було захоронено львівське сміття.
Якщо ми будемо приймати львівське сміття, то незабаром не буде де захоронювати своє. Може йтися про одну-дві вантажівки зі сміттям, але прийняти більше ми не маємо можливості, — наголосив Ігор Свистун.
Нагадаємо, минулого року соцмережами поширилася інформація, що на калуський полігон завозять сміття з Грибовицького сміттєзвалища, під руїнами якого загинули троє пожежників, а тіло четвертого так і не знайшли. Шило із мішка «вилізло» лише за два місяці, під час сесії міської ради, на якій стався конфлікт між учасником АТО Володимиром Кушликом та працівниками «Міської варти». Тільки після бійки у фойє ПК «Мінерал», де відбувалася сесія, директор комунального підприємства «Екосервіс», депутат міської ради від «Самопомочі», визнав: львівське сміття у Калуш таки привозили. Для цього КП “Екосервіс” уклало угоду з транспортною фірмою Львова та прийняло, за різними даними, від 120 до 180 кубометрів сміття.
Днями звернення від Андрій Садового розглянули депутати Калуської міської ради та, без жодного обговорення, відмовили львів’янам у клопотанні «у зв’язку із незадовільним станом калуського полігону».
