Думки з приводу спадкоємців у Ігоря Семака невтішні. Послідовника, який би перебрав на себе його досвід, у нього так і н В Калуській центральній бібліотеці імені Тараса Шевченка відбулась мистецька зустріч «Сам Бог дав йому талант», присвячена 60-річчю від дня народження калуського скульптора, члена Національної Спілки художників України Ігоря Семака.
Ігор Семак є автором понад 300 робіт в Калуші, Калуському районі, Івано-Франківську, Сватово Луганської області та інших.
З Калушем Ігоря Семака пов’язують шкільні роки, навчання, праця. Першою роботою стала меморіальна дошка Олесю Бабію. Потім — капличка, що біля вокзалу: Борис, Гліб і Нерукотворний Спас. Згодом був В’ячеслав Чорновіл на палаці культури “Мінерал”.
"Якщо говорити про монументальні роботи, то їх 76, але враховуючи те, що в цьому списку одним пунктом включені стації Хресної дороги, яких я зробив 12, то їх виходить більше. Ще дві планую завершити. Минулого року на Покрови в місті Сватове на Луганщині відкрили пам’ятник Тарасові Шевченку мого авторства".
На мистецьку зустріч прийшли ті, хто добре знає Ігоря Семака: художники, письменники, поети, колеги по роботі, громадські діячі та творчі люди. На зустрічі була присутня і знайома Ігоря Семака Анна Сондей. Вона присвятила Ігорю Семаку вірш "Жменя Бога".
"Ігор Семак — романтик. Біля виставкової зали є камінь, який поставили калуські художники. Колись ми прогулювалися з маленькою дочкою. Вона побачила той камінь і сказала, що то «жменя Бога». Цей образ — якраз про творчість Ігоря Семака. Але пан Ігор не тільки романтик. Ми добре знайомі. Він може і постояти, з ним не страшно, він дуже хоробрий і відважний чоловік".
Сам Ігор Семак має творчу ідею, яку мріє втілити в життя:
"В майбутньому хочу створити пам’ятник, який би став візиткою Калуша, — пам’ятник Михайлу Коломийцю. Це відомий у Калуші краєзнавець. Також в Калуші потрібен пам’ятник Героям Небесної сотні. Можливо, буде пам’ятник шахтарю. Він міг би стати візитівкою Калуша".
Зараз у Ігоря Семака – два великі проекти. Обидва він виграв на конкурсі:
"Один – це пам’ятник полковникові армії УНР, військовому і політичному діячеві, голові Проводу ОУН, в'язневі німецьких концтаборів Андрію Мельнику. Він буде виготовлений із бронзи і граніту. Другий — це пам’ятник Опанасові Заливасі, художнику. Він буде встановлений в Івано-Франківську на «стометрівці».
Над проектом скульптори Андрія Мельника Ігор Семак працює разом зі скульптором Євгеном Шатирком. Раніше в обласному центрі Прикарпаття встановили пам’ятник Данилові Галицькому — теж роботи скульптора з Калуша.
Ще один конкурс — попереду. Адже в Івано-Франківську планують відкрити пам’ятник пожежникам.
Його не переманюють, — запевняє скульптор, однак очевидно, що Ігоря Семака доцільно називати не скульптором із Калуша, а – як мінімум із Прикарпаття. Без сумніву, його робота має всеукраїнське значення.
Думки з приводу спадкоємців у Ігоря Семака невтішні. Послідовника, який би перебрав на себе його досвід, у нього так і немає:
"Приходили учні із Калуського коледжу культури і мистецтв. Хлопців водив у свою майстерню. Вони подивилися, послухали, покивали… І — пішли…".
За словами Ігоря Семака, наразі дійсно є спад зацікавлення мистецтвом. Хоча, звичайно, і менше заходів відбувається. І навіть, якщо і відбуваються, то часто організовані поспіхом. Вже навіть була ідея створити у місті художню раду, яка б відбирала роботи на виставки.
І відвідувачів на виставках — менше. Можливо, реклами замало.
Щодо довгоочікуваної персональної виставки, Ігор Семак зазначив, що проблемою є подіуми для скульптур, яких бракує у калуській виставковій залі. Саме тому виставка відкладається на невизначений термін.
Марта ГАЛКІНА, журналіст
