Ілюстрація. У віддалених селах Калущини люди не чекають на пожежників, а гасять пожежі "цілим селом" «У Новиці знову горить торфовище», — такими заголовками щороку у спеку посеред літа рясніють місцеві видання. Нині торфовище у Новиці не горить. Однак, і методів запобігти цьому чи — потім локалізувати й ліквідувати пожежу, у сільської влади — небагато. Про це йшлося нещодавно під час засідання колегії Калуської РДА. Власне, на колегії не розглядали виключно Новицю, а говорили про ситуацію на території всього району. І вона — досить плачевна.
Головний інспектор Калуського МРВ УДСНС Роман Федоришин резюмував:
"Раніше у кожному населеному пункті були обладнанні протипожежні водойми для забору води. Калущина — єдиний район, де не створена місцева пожежна охорона. А це — дуже важливе й актуальне питання".
Роман Федоришин акцентував: днями створення місцевої пожежної охорони розглядали у Підмихайлі. Однак, дійшли висновку, що для цього у сільської ради занадто мало коштів:
"Тому пропоную звернутися до Калуської районної ради про співфінансування."
Так, досі у районі уже створено 20 добровільних пожежних формувань, до яких увійшли 64 особи. Немає таких утворень тільки у Сівці Калуській та Голині. Однак, сільські голови не приховують: формування існують на папері. У реальності справи виглядають інакше.
Сільський голова Завійської сільської ради Василь Романів каже:
"На папері ми створили. Є кілька осіб, але забезпечення — ніякого".
Сільський голова не пригадує критичних пожеж. І каже: добре, що так, адже, дерев’яні будинки чи господарські будівлі горять на раз-два, і до приїзду пожежних уже немає що рятувати (через погані дороги до населених пунктів Завійської сільської ради доводиться добиратися понад півгодини).
Сільський голова Новиці Василь Головчак акцентує:
"У нас усе село — добровільна пожежна дружина. Новиця — «безводна» територія, тож, коли пожежа, люди не чекають на пожежників, а хапають відра із водою і біжать допомагати".
З іншого боку, сільський голова і нарікає на мешканців села. Адже, основною причиною займання торфовища Василь Головчак вважає займання сухої трави — торфовища містять на великій території, яка є бездоглядною. Тож, сільський голова має намір віддати її в оренду і вже орендар доглядатиме землю та попереджатиме пожежі:
"Але у час, коли горить торфовище, виходить жінка і палить хопту. Тут нічого, крім штрафів, не допоможе".
Згідно із постановою Кабміну від 2013 року, «добровільна пожежна охорона створюється для запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння. Для забезпечення функціонування добровільної пожежної охорони утворюються пожежно-рятувальні підрозділи: за рішенням керівника суб’єкта господарювання — з числа його працівників; за рішенням органу місцевого самоврядування — з числа жителів відповідного населеного пункту. Фінансування і матеріально-технічне забезпечення добровільної пожежної охорони здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів та коштів суб’єктів господарювання, а також членських внесків, дотацій, прибутку від провадження господарської діяльності, пожертвувань юридичних та фізичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством».
Наприкінці 2015 року Калуська районна рада прийняла Програму забезпечення протипожежної безпеки у Калуському районі на 2016-2020 роки. За програмою, передбачено фінансування у розмірі понад півмільйона гривень упродовж п’яти років, тобто всередньому — 100 тис. гривень на рік. Це — невеликі кошти, однак, і вони могли би бути підтримкою у питанні створення добровільних пожежних формувань та — відновлення відповідної інфраструктури у селах Калущини.
Ще рік тому у Новиці рахували, скільки коштуватиме створення місцевої пожежної охорони. Кошторис у 350 тис. гривень сільську владу налякав і відібрав охоту. А це ж тільки порахували зарплату, не взявши до уваги матеріально-технічне зауваження.
"У нас є пожежна машина — ЗІЛ 130, яку нам передали пожежники, — каже сільський голова Новиці. — Там поміщається дві тонни води. Однак, цей автомобіль не дуже функціональний, маємо намір його віддати. У планах — купити автомобіль-водовоз. Таке авто б/у коштує у межах 100 тис. гривень".
Василь Романів додає:
"Витратити 350 тис. гривень на рік на пожежну охорону — нереально. У мене бюджет села становить 500 тис. гривень на рік".
Сільський голова каже: думають над тим, щоб створити кущову пожежну охорону. Однак, кошторису ще не складали. Такий варіант у перспективі обдумають і порахують.
Натомість, приміром у Вістові вийшли із ситуації по-іншому. У рамках втілення проекту із будівництва водопроводу у селі встановили чотири пожежні гідранти. Вартість одного — близько 15 тис. гривень. Після продовження проекту у Вістовій планують встановити ще чотири таких гідранти. Із них можуть заправлятися водою пожежні автомобілі або ж, якщо пожежа неподалік, гасити її безпосередньо із гідранта.
Довідка. Обмежене фінансування призвело до того, що підрозділи державної служби надзвичайних ситуацій в області на 27% не укомплектовані спеціальними пожежними автомобілями. Понад 50% пожежної техніки вичерпало свій ресурс і за строками використання підлягають списанню. Актуальною проблемою протипожежного захисту сільських населених пунктів є значана віддаленість підрозділів державної служби надзвичайних ситуацій від об’єктів та низький рівень технічної оснащеності. У Калуському районі, порівняно з іншими районами області, підрозділи місцевої пожежної охорони взагалі відсутні. За даними обліку, у Калуському районі нараховується 56 пожежних водоймищ, 27 водонапірних башт, 46 пірсів. Проте більшість — у незадовільному стані. Також їх кількість постійно зменшується. А окремі місця, на яких можна забрати воду пожежним автомобілем під час пожежі, не обладнані під’їздами до водойми та спеціальними пірсами.
Юрій ТИМОЩУК, журналіст