Вирішити конфлікт мирно у Новиці не вдається Любомир Надорожний прийшов на парафію у село Новиця шість років тому. На той час йому було 28 років, але він швидко зумів замінити громаді попереднього пароха та став для багатьох справжнім наставником та порадником.
Енергійний, доброзичливий і працьовитий, — в один голос твердять парафіяни храму «Преображення Господнього» УПЦ КП.
Громада села для молодого священика швидко відбудувала резиденцію. А він, у свою чергу, одразу перебрав на себе опіку не лише над парафіянами, а і над самим храмом. За шість років святиню вдалося перекрити, обігріти і перемалювати зсередини. Біля церкви збудували ротонду, на трьох кладовищах — прибрали. З села почали щороку ходити на прощі до Маняви, при церкві згуртували молодь.
Щоправда, за шість років у храмі жодного разу не провели ревізії, а про використання грошей, які збирали серед парафіян, ніхто не звітував.
Довідка. Протоієрей Любомир Надорожний народився 2 липня 1983 року в с.Устя- Зелене Монастириського району Тернопільської області. Закінчив місцеву школу. В 2000 р. вступив в Івано-Франківську Духовну семінарію УПЦ КП. Перед вступом в семінарію проходив послух в Манявському Хресто-Воздвиженському монастирі. На першому курсі семінарії виконував послу іподиякона правлячого архиєрея. В 2002 р. висвячений в сан диякона в Свято-Троїцькому Кафедральному Соборі. Навчаючись в семінарії ніс дияконський послух в Соборі. В 2003 р. закінчив Духовну Семінарію в сані ієрея.
- З 2003 р. по 2006 р. — штатний священик Кафедрального Собору м.Івано-Франківська.
- З 2006 р. по 2011 р. — настоятель парафії Св. Ігнатія Богоносця с.Тужилів, Калуського деканату.
- З 2008 по 2010 рр. навчання на заочному відділені Філософсько-Богословського інституту УПЦ КП Івано-Франківської Єпархії, де здобув Вищу Богословську освіту.
- В 2010 р. архиєпископом Івано-Франківським і Галицьким возведений в сан протоієрея.
- З 10 липня 2011 р. — настоятель храму Преображення Господнього с. Новиця, Калуського деканату.
- 19 серпня 2013 р. митрополитом Іоасафом (Василиків) нагороджений Хрестом з оздобами.
Спокуса грішми
Видатками церкви поцікавилися лише тоді, коли з обласного управління культури, туризму та релігії у село надійшли документи про зміну статуту церковної громади Новиці. Головною зміною у статуті стало те, що храм і резиденцію передають у власність єпархії УПЦ КП. Частина громади занепокоїлася, що у такий спосіб священик хоче фактично присвоїти резиденцію, в яку громада за останні роки вклала кількасот тисяч гривень.
«Вікнам» мешканець села Новиця Василь Романів розповів:
"Почалося все з підроблення статуту. Отець Любомир сам проявив відповідну ініціативу, а в область подав підроблені документи. Він, зокрема, запевнив, що на парафії були проведені збори, у яких взяли участь 350 чоловік. Протокол начебто вела одна з жінок нашого села. Проте, ні зборів насправді не було, ні відповідно — підписів".
За його словами, новий статут обмежить громаду, бо скарбника призначатиме священик, а всі фінансові та господарські справи доведеться погоджувати з єпархією. Церковні збори збиратимуть теж лише за згодою пароха. Він, до всього, матиме ще і право вето. Василь Романів акцентує, що священик взявся керувати церковними грішми на власний розсуд:
"Священик до грошей нічого мати не повинен. Для цього у храмі є касир та бухгалтер. Проте, коли ми обрали нову церковну «двадцятку» і нову ревізійну комісію, він почав просити вибачення й обіцяти, що такого не повториться. Провівши лише поверхневу ревізію, побачили, що йдеться про серйозні суми. До прикладу, на перекритті даху орієнтовна різниця становила 300 тисяч гривень, а на свічках — 170 тисяч. У франківському магазині «Самарянка» свічка коштує 1,15 грн., а, якщо брати оптом, — то 60 копійок. У нас ті свічки продавалися по 5 гривень. Далі ми помітили, що є записи про господарські витрати. З’ясувалося, що священик брав гроші із церковної каси на такі витрати регулярно. Суми різнилися, але загалом вони склали майже 100 тисяч гривень. І це ми перевірили лише 2015, 2016 і частково 2017 рік! З більш давніших витрат до уваги взяли лише ті, які були списані на перекриття даху святині. Таким чином, загальна сума недостачі вийшла 663 911 грн".
Ще один мешканець Новиці, Богдан Іванюк, припускає, що священик не дуже дбав про якість робіт:
"Так званий вітраж, на який пішло 15 тисяч гривень, не простояв і року. Зараз на ньому утворилася чимала тріщина. Витрати на заміну вікон також були завищені більше як удвічі. Якщо реально вікно такого типу коштує не більше семи тисяч гривень, то ми за нього заплатили 17 тисяч. Я вже мовчу про те, що ставити пластикові вікна і двері у дерев’яному храмі, який був збудований у 1938 році, то взагалі злочин".
Нарікають у Новиці і на поміняний кілька років тому дах. Він, за словами активістів, продовжує протікати, а тому нанівець можуть бути зведені малярські роботи, які тривають у храмі вже третій рік.
Один із художників, Богдан, розповів: загалом зійшлися на сумі у 2 млн 100 тис. гривень. За ці гроші мали не лише розмалювати храм, а і позолотити іконостас і престол. Наразі робота не закінчена, а розраховуються із художниками частинами. Із зауваженнями до даху митець не однозначний:
"Осінь покаже, коли почнеться сезон дощів. Зараз не можу нічого сказати".
Між тим, про виявлені у храмі порушення активісти повідомили поліцію та прокуратуру.
У Калуському відділі поліції ГУ НП в Івано-Франківській області за фактом звернення розпочали відповідну перевірку. Проте, як повідомив начальник відділу Василь Маківничук карної справи не порушували:
"Громада між собою з’ясовує стосунки. Підстав для провадження справи наразі немає. Проте, перевірка розпочата і ще триває. Результати будуть приблизно за місяць".
Водночас, Калуською місцевою прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом вчинення самоуправства та підроблення документів настоятелем храму в с. Новиця Калуського району. Відомості про вчинення вказаного кримінального правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2017 за заявою місцевого жителя – заступника голови ревізійної комісії вказаного храму.
У прокуратурі, зокрема, повідомили:
"Досудове розслідування у провадженні проводиться слідчим СВ Калуського ВП ГУ НП в області. Попередню кваліфікацію правопорушень визначено за ст. 356 та ч. 1 ст. 358 КК України (самовільне, всупереч встановленому законом порядку вчинення дій, правомірність яких оспорюється окремими громадянами, та підроблення документів). Згідно попередніх результатів ревізії фінансово-господарської діяльності храму в період з 2013 року по 2017 рік виявлено 663 тисячі гривень недостачі (непідтверджені витрати на виконання робіт та придбання майна). На даний час у провадженні проводяться слідчі дії, спрямовані на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, перевіряється законність внесення змін до правоустановчих документів. За вчинення самоуправства передбачена кримінальна відповідальність до трьох місяців арешту, за підроблення документів — обмеження волі на строк до двох років".
Пробачити, щоб не втратити
Тим часом на захист священика стала значна частина парафіян храму. Вони, у свою чергу, звинувачують активістів у викраденні церковних документів та припускають, що частину чеків та записів ті могли зумисно сховати чи знищити. Мовляв, ревізійна комісія призначила себе сама, а перевірку провела так, як їй це було вигідно.
Марта Олійник, яка виконує у церкві функції касира, запевняє, що шість років у храмі ніхто не робив ревізії, бо ніхто і не цікавився цими грішми. У те, що гроші могли пропасти, жінка не вірить. Запевняє: всі витрати ретельно записувала.
Люди навперебій розповідають про те, скільки отець зробив за шість років для громади добра та вважають, що зараз просто група людей хоче отримати доступ до церковних коштів, які теж невідомо як витрачатиме.
Загалом на церковному подвір’ї посеред буднього дня зібралося близько півсотні людей. Скликали громаду, б’ючи у дзвін. Звук розносився над селом, а жінки — плакали.
Православна громада Новиці складається з приблизно восьмисот парафіян. Люди неохоче говорять на камеру, не хочуть називати імен та прізвищ. Проте, натякають, що бояться погроз і розправи з боку розпалювачів конфлікту. Крім того, вони запевняють, що отцю Любомиру готові пробачити його «спокусу»:
"За кожною людиною є якийсь гріх. Але отак брати і розпинати живу людину — не можна! Він, перед всією громадою просив пробачення, впавши на коліна!"
Пробачення перед парафіянами отець Любомир просив після недільної відправи у присутності канцлера Івано-Франківської єпархії УПЦ КП Василя Бурака. Канцлер, зокрема, запропонував парафії нового священика — отця Валерія Оцабіну, який наразі очолює церковну громаду у селі Збора. У Новиці навіть відбулося «голосування»: прихильники нинішнього священика — ставали на один бік, а ті, хто вважав, що його потрібно замінити — на інший. Присутні на службі здебільшого пішли за отцем Любомиром.
Місцевий педагог Леся Петрівна акцентує:
"Священик прийшов до нас на парафію, коли йому було 28 років. Він узяв на свої плечі велику відповідальність: відбудував церкву, зробив порядок на трьох кладовищах, зорганізував дітей і навіть почав возити їх на екскурсії. Чи є десь по якихось церквах відправи по три рази на тиждень?"
А молода дівчина на ім’я Ірина додає:
"40 днів моя сорочка стояла на престолі і отець молився над нею. Я була першою людиною у селі, якій всією громадою збирали гроші на лікування, — розповідає молода дівчина на ім’я Ірина. — Завдяки отцю Любомиру по цілому районі збирали для мене гроші. І не я одна хвора була! Таких людей багато. Де ж вони зараз?"
Поза церквою
Самого отця Любомира у селі наразі немає. Після того, як він навколішки просив вибачення у парафіян, йому стало зле. Госпіталізували його прямо з церковного подвір’я. Коментувати ситуацію «Вікнам» він відмовився, підтвердивши лише, що зараз лікується.
У резиденції отця — також нікого. Дружина, Галина Надорожна, та двоє дітей священика, найімовірніше, перебувають в Івано-Франківську.
В обласному центрі, як з’ясувалося, подружжя має три квартири. Такі дані, зокрема, є у декларації дружини священика. Одна з квартир — саме у її власності. Придбана була ще у 2004 році. Площа цієї квартири — 75,4 кв. метра.
Ще дві квартири минулого року з’явилися у власності Любомира Надорожного. В один день, 23 серпня, він придбав дві однакові квартири — по майже 87 метрів квадратних кожна у Крихівцях, що під Івано-Франківськом. Вартість покупки склала 825 тис. гривень. За десять місяців до цього священик купив автомобіль. «Hyundai Sonata» 2014 року випуску, згідно з тією ж декларацією, коштував понад 545 тисяч гривень.
При цьому офіційний дохід сім’ї за рік склав менше 70-ти тисяч гривень. Любомир Надорожний отримав близько 17-ти тисяч гривень зарплати, а його дружина — 42 тисячі. Ще близько десяти тисяч — дохід від підприємницької діяльності.
До слова, у єдиному реєстрі підприємців Любомир Надорожний зареєстрований як фізична особа-підприємець. Дата реєстрації — 10 листопада 2015 року. Згідно з цими даними, він має право займатися роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Інформація про підприємницьку діяльність є і у декларації його дружини. Зокрема, серед джерел заробітків Любомира Надорожного за 2016 рік — 1800 гривень доходу від Підприємства з іноземною інвестицією "Імперіал Тобако Юкрейн " та 7000 гривень — від ТОВ "ФМСД". Обидві фірми займаються торгівлею тютюновими виробами.
Священика відсторонили
Поки у селі сперечаються парафіяни храму, а поліція та прокуратура з’ясовує всі обставини, отця Любомира відсторонили від настоятельства. В Івано-Франківської єпархії УПЦ КП обласним ЗМІ повідомили:
“Дана ситуація є неприємною для нашої церкви, саме тому на сьогодні священик Любомир Надорожний вже звільнений з настоятельства і на час слідства він у забороні священнодіянні”.
Звільнення священика — не є метою для групи людей, яка ініціювала та провела перевірку. Активісти запевняють: 200 тисяч гривень отець уже повернув, якщо поверне і решту — нехай залишається на парафії.
Василь Мельник акцентує:
"Ми — за ним. Нехай він править. У цьому немає питання. Просто нехай поверне гроші. Бо прикро не за себе, я ще маю здорові руки і зароблю для себе, але прикро за тих, хто на церкву віддає з останнього. Коли я ходив збирати гроші, деякі люди найперше мені показували таблетки на столі, дехто — позичав, щоб дати на церкву, а потім віддавав із пенсії. Більшість по сто гривень, як було ухвалено громадою, все ж здавала. І за цих людей зараз дуже боляче. Тому нехай отець віддасть гроші, а далі, якщо парафіяни готові йому все пробачити, то нехай так і буде".
Тетяна КІНДЮХ, журналіст
