У палатках біля полігону ТПВ живе мінімум шестеро дітей. Більшість із них — народжені не у пологових будинках, том Міністерство юстиції в останні роки активно запроваджує низку новацій у сфері державної реєстрації актів цивільного стану. Втім, якщо про «шлюб за добу» або можливість отримати свідоцтво про народження дитини прямо у пологовому будинку чули, мабуть, усі, то про можливості деяких інших сервісів інформації значно менше. Між тим, у Калуші можна через Інтернет подати заявку на реєстрацію шлюбу або ж замовити послугу апостилювання документів. Віднедавна у місті ще і взялися за «паспортизацію» ромів.
Два роки тому в Україні було затверджено Національну стратегію у сфері прав людини на період до 2020 року. Документ — стратегічний та передбачає виконання цілої низки завдань, спрямованих на об'єднання суспільства довкола розуміння цінності прав і свобод людини. Одним із завдань, яке Мін’юст у результаті поставив перед місцевими відділами РАЦСу є «забезпечення доступу ромів в Україні до ідентифікаційних документів та документів про державну реєстрацію актів цивільного стану». Простіше кажучи, людям, які звикли до кочового життя, тепер пропонуватимуть виготовляти паспорти та інші документи».
Начальник Калуського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Ірина Очкур зауважує:
"У Калуші люди ромської національності — досить соціалізовані. Чимало з них живе у власних чи орендованих квартирах і будинках, навіть мають автівки. Вони майже всі реєструють у РАЦСі народження дітей, звертаються за деякими довідками, реєструють смерті і навіть приходять до нас за консультаціями. Єдине, чого не роблять, — не реєструють шлюбів. От скільки працюю, жодного разу не реєструвала шлюбів ромів".
Про достатню соціалізацію калуських ромів говорять і медики та освітяни. Як з’ясували «Вікна», у Калуші не виникає проблем із ромами, які хочуть отримати медичну допомогу або ж освіту.
Заступник головного лікаря Калуської ЦРЛ Наталія Кінаш каже, що калуські роми лікуються як у ЦРЛ, так і в районній лікарні:
"Звичайно, роми у нас і лікуються, і народжують. Щоправда, за національною приналежністю ми облік пацієнтів не ведемо. Тому сказати абсолютно точно, скільки з цієї категорії людей у нас пролікувалося за той чи інший період — складно".
Втім, у Калуській ЦРЛ ромів таки порахували. З’ясувалося, що за минулий рік у стаціонарі пролікувалося 37 осіб ромської національності, у тому числі через лікарню пройшло п’ятеро породіль та стільки ж дітей. Наталія Кінаш уточнює:
"Роми, як і всі інші громадяни України, мають право на отримання медичної допомоги. У Калуші, якщо вони мають місцеву прописку, лікуються безкоштовно".
В останні роки соціалізація ромів дісталася і освіти. Тож, діти деяких із них навчаються у калуських школах.
Ромські «старовіри»
Втім, окрім осілих у місті ромів, на Заліссі посеред лісу живе родина, яку важко назвати соціалізованою. Вони облаштували собі кілька наметів, де і живуть. Робота — поруч: на полігоні ТПВ. Тут роми сортують сміття. Минулого року про цих людей говорила чи не вся Україна. Адже у їхній табір влучила блискавка, від якої загинула семирічна дівчинка. Старший хлопчик та молода жінка у важкому стані тоді потрапили до лікарні.
Про місце трагедії нагадує низенький хрест, до якого приперта стара замурзана лялька.
До цих людей днями навідалися працівники районного та міського РАЦСу та працівники поліції. У таборі застали кілька дорослих та дітей різного віку. Приїзду «гостей» вони не очікували, тому відверто насторожилися. На контакт і розмову також йшли неохоче, хоча, як з’ясувалося, розуміють і українську, і російську мови, розповідає Ірина Очкур:
"Нам вдалося з’ясувати, що ці люди — із Закарпатської області. В Калуш приїхали у пошуках роботи. Родина їхня складається з, щонайменше, чотирьох дорослих (батьки та їхня донька з чоловіком), а також кількох дітей. Скільки — сказати не можу, але шістьох ми бачили точно. Більшість із них — народжені не у пологових будинках, тому і свідоцтв, відповідно, немає. Наймолодші з цієї родини народжені вже у Калуші".
Працівники РАЦСу запропонували родині ромів свою допомогу. Втім, чи скористаються вони нею — питання відкрите. Між тим, очевидно, що без свідоцтва про народження діти не зможуть вступити до дошкільних та шкільних навчальних закладів, не зможуть отримати паспортів, коли досягнуть відповідного віку, а відтак — не зможуть офіційно працевлаштуватися тощо. Але й отримати паспорт дорослим ромам — нелегко. Це можна зробити через суд. І тут вже виникає фінансове питання. Йдеться, як мінімум, про 320 гривень судового збору. Для ромів, які живуть біля сміттєзвалища у Калуші, і ці кошти можуть бути непідйомними.
Щоб дійсно допомогти цій родині, потрібна підтримка місцевої влади. У Калуському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги готові допомогти із підготовкою заяви у суд, у РАЦСі — надати всі консультації. А от чи візьме на себе місто фінансовий клопіт залежатиме від того, чи потрібна буде ромам така допомога. Адже за тиждень після візиту глава сімейства, який обіцяв навідатися до відділу РАЦСу, так і не прийшов.
Тетяна КІНДЮХ, журналіст
