Петиції до влади: від великих надій до розчарування

Рік тому, у серпні 2016 році, на Калуш доєднався до Єдиної системи електронних петицій. Як спосіб впливу громади на діяльність місцевої влади, інструмент з допомогою якого мешканці міста отримали можливість пропонувати владі свої напрямки вирішення проблем та витрачання бюджетних коштів, своє бачення розвитку міста. По суті, електронна петиція – це метод вивчення громадської думки. Не ідеальний, але один з небагатьох реальних. Однак інструмент працює за однієї умови: якщо позиція громади цікава владі і до неї прислухаються.
Переглядів: 1149
Ілюстрація. У підтримці петицій калушани активніші за мешканців обласного центру, де з понад 1300 зареєстрованих петицій

Електронні петиції – не забаганка влади, а вимога Закону України "Про звернення громадян", який було доповнено відповідним розділом у липні 2015 року. Закон визначає електронну петицію як «особливу форму колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування».

Електронна петиція яка зібрала необхідну мінімальну кількість підписів (до Президента, КМУ та ВРУ – 25 000, а для органів місцевого самоврядування кількість підписів залежить від чисельності населення: наприклад в Івано-Франківську 250 підписів, а у Калуші і Коломиї – 150. – Авт.) має бути невідкладно розглянута владою, яка не пізніше, ніж за 10 днів повинна надати аргументовану відповідь. Електронна петиція, яка в установлений строк не набрала необхідної кількості голосів на свою підтримку, після завершення строку збору підписів розглядається як звернення громадян.

Петиція могла б стати серйозним аргументом громадянського суспільства і його тиску на владу. Чим більше людей підтримують те чи ніше звернення, тим вагомішим буде цей тиск. Однак, як показала практика, для влади петиції – не керівництво до дії. Нерідко влада ігнорує вимоги громадян, та обходиться відписками.  Відтак й інтерес громади до петицій спадає: люди все менше вірять, що у такий спосіб можна впливати на ситуацію.

Так, на сайті Президента України сервіс електронних петицій функціонує з 2015 року. У перші місяці українці масово кинулися реєструвати петиції, як порушували як глобальні (люстрація, боротьба з корупцією тощо), так і локальні проблеми. Чимало петицій реєструється і зараз (приміром, остання від 26 вересня щодо легалізації короткоствольної зброї). Однак, якщо у 2015 році аж 34 петиції на сайті Президента набрали понад 25 тис. голосів і були розглянуті (і це при тому що сервіс запрацював у другому півріччі), то у 2016 – всього 4, за більшу частину поточного року мінімально необхідну для розгляду кількість голосів набрала всього одна петиція. Зараз на розгляді немає жодної петиції і навряд чи найближчим чином вони будуть: найбільш популярна з тих,під якими триває збір підписів станом на 27 липня не набрала і 5 тис. голосів.

Якщо українці, принаймні, спочатку вірили, що Президент допоможе вирішити їхні проблеми, то це не можна сказати ні про уряд ні про парламент. Тут також постійно з’являються нові петиції, однак навіть ті питання, які здатні забрати багатотисячні мітинги, отримують відносно мізерну підтримку. Так, від запуску сервісу, на сайті Кабміну жодна з петицій не набрала 25 тис. голосів. Найпопулярніша за усію історію петиція – щодо недопущення скасування стипендії студентам – зібрала трохи більше 22 тис. підписів українців на свою підтримку. Найближчим часом уряду розгляд петицій не загрожує – з тих під якими триває збір підписів найпопулярніша не дотягнула і до тисячі голосів.  На сторінці електронних петицій ВРУ всього дві – з відповідями (тобто тримали мінімально необхідну підтримку громадян. – Авт.). І найближчим часом їх не додасться: збір підписів триває під кількома десятками, з них найпопулярніша – щодо покращення якості контингенту у медичних вузах має 434 підписи на свою підтримку з 25 тис. мінімально необхідних.

Калуш вірив

«Ініціюй! Підтримуй! Впливай!» — гасло Єдиної системи місцевих петицій, якою послуговується міська влада Калуша. Калушани повірили, що таким чином можна впливати на владу і одразу кинулися ініціювати та підтримувати різноманітні пропозиції, прохання і вимоги до влади. Сервіс електронних петицій на сайті міськради запустили всередині серпня 2016 року і буквально за два тижні калушани зареєстрували 31 петицію, 16 з яких зібрали необхідний мінімуму у 150 підписів. У вересні минулого року було зареєстровано 38 петицій, 8 з яких громада підтримала. Далі кількість поданих петицій почала зменшуватися.

У 2017 році найбільше зареєстровано у січні – 15, а за останніх три місяці калушани зареєстрували сумарно всього 18 петицій. Загалом за чотири з половиною місяці 2016 року було подано 115 петицій, за дев’ять місяців поточного – 81. За увесь час 53 петиції зібрали понад 150 підписів, їх розглянула міська влада і надала відповідь. Це значно результативніше, ніж підтримка петицій на  сайтах президента, уряду і парламенту разом узятих і зокрема свідчить, що громадяни значно більше вірять у можливість впливати на місцеву владу, ніж на центральну.

До слова, у Калуші сервіс електронних петицій значно популярніший ніж, до прикладу, у Коломиї. Там він запрацював на кілька місяців раніше, однак загальна кількість петицій втричі менша – 49 подано торік, 12 – у 2017 році. І лише дві петиції у Коломиї зібрали мінімально необхідну кількість голосів на свою підтримку. У підтримці петицій калушани активніші і за мешканців обласного центру, де з понад 1300 зареєстрованих петицій, необхідну підтримку у 250 голосів і більше отримали всього 52.

Загалом тенденція скрізь однакова: активність громадян поступово змінюється апатією, віра у те, що шляхом петицій можна впливати на владу і ситуацію, в цілому поступається місцем впевненості, що це марне витрачання часу і зусиль.

А караван іде

Якщо проаналізувати відповіді на петиції, які надавала Калуська міська влада, то більшість їх зводиться до того що «ваша пропозиція буде розглянута» чи «фінансування буде розглядатися при формуванні бюджету на наступний рік» і тому подібне. Конкретно нічого не обіцяють, але надію дають. Однак реального результату мало.

Так, однією з перших була підтримана петиція щодо влаштування велодоріжок. Відповідь була наступною:

«При формуванні планів робіт та бюджету міста на 2017 рік на розгляд сесії міської ради буде винесено питання щодо виділення коштів на облаштування велосипедних доріжок вздовж центральних вулиць міста».

2017 рік добігає кінця, а доріжок на головних вулицях (за винятком окремих фрагментів. — Авт.) немає.

Те ж саме стосується і фонтанів. Влада так відповіла влада на електронну петицію:

«При формуванні планів робіт та бюджету міста на 2017 рік на розгляд сесії міської ради буде винесено питання щодо виділення коштів на відновлення фонтанів на пр. Л.Українки (в районі центральної пошти) та пл. Героїв».

Але жодних робіт з відновлення фонтанів калушани так і не побачили.

Аналогічно — і з впорядкування стадіонів навчальних закладів. Влада пообіцяла:

«При формуванні проекту бюджету міста на 2017 рік управлінням освіти буде подано на розгляд сесії Калуської міської ради план капітальних ремонтів навчальних закладів, де в тому числі будуть заплановані роботи з влаштування і реконструкції стадіонів та спортивних майданчиків».

На ділі — упорядкували стадіон третьої школи. У перелік об’єктів, які мали фінансуватися з бюджету розвитку у поточному році, включили і реконструкцію стадіону ЗОШ №6 на 800 тис. гривень, але фінансування цих робіт не проводилося.

У відповідь на петицію влада пообіцяла на цей рік і ремонт вулиці Будівельників. Для його проведення у  бюджеті розвитку передбачили майже 1,5 млн гривень. Цей проект ще має шанс бути реалізованим, оскільки, як випливає зі звіту управління житлово-комунального господарства, за серпень договір на ремонт дорожнього покриття цієї вулиці укладено. Є у видатках  бюджету розвитку і 230  тис. гривень на фінансування проектних робіт з реконструкції Ратуші (ідею також підтримали калушани через петицію. — Авт.). Що зроблено — невідомо. Начальник правління будівництва та розвитку інфраструктури Богдан Грущак запевнив, що «над цим працюють».

Ще торік через петицію калушани обурювалися збором коштів у школах. Міська влада відповіла, що «немає потреби у зборі коштів, оскільки міською радою створюються належні умови для функціонування загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів». Цього року кошти в окремих закладах знову збирали, у тому числі і на підручники, про що батьки активно писали у соцмережах.

Кілька підтриманих петицій стосувалися якості пасажирських перевезень у місті, підвищення тарифів на проїзд у громадському транспорті. Відповіді звелися до відписок, з яких калушани дізналися, як проходив конкурс, про обгрунтування підвищення тарифів і так далі. А на ділі у цій сфері нічого не змінилося: графіки руху і далі порушуються, автобуси не стали комфортнішими, квитків пасажирам здебільшого не видають.

Також громада підтримала ініціативу щодо заборони цирку з тваринами у Калуші — міська рада відмовила. Мовляв, не має таких повноважень.

На сайті міськради вже є цілі серії петицій на одну тему. До прикладу, громада міста підтримала вже дві петиції щодо продовження реконструкції кінотеатру «Відродження». Три петиції стосувалися катастрофічного стану дитячої поліклініки. Торік влада повідомила, що от-от домовиться про її переселення у райлікарню на вул. Каракая, а якщо не домовиться то у 2017 році розпочне тут капремонт (у бюджеті розвитку заклали 700 тис. гривень). Скоро рік завершиться, а немає ні переселення поліклініки, ні капремонту. Тепер з’явився новий варіант переселення – у приміщення податкової інспекції на вул. Стуса. Не виключено це стане лейтмотивом чергової відповіді на чергову петицію, яка порушує проблему, що актуальна для калушан вже не одне десятиліття.

Також двічі мешканці міста подавали і підтримували петицію щодо очищення річки Сівка.

Чи задоволені ви результатом розгляду петицій міською владою Калуша?

Це питання "Вікна" поставили калушанам, які є авторами кількох петицій.

Сергій Гумінілович:

"Як автор декількох петицій скажу, що не влаштовує сам підхід міської влади до петицій. Посадовці не розуміють, що вони найняті громадою міста робити роботу з обслуговування майна і території, що належить громаді. І, відповідно, петиції задумувалися як додатковий, зручний і відкритий канал передачі інформації про потреби міста до адміністрації міста. На жаль, посадовці, в більшості своїй, живуть і діють далі за стандартами СРСР та не бажають розуміти та вирішувати проблеми міста по суті, а в багатьох випадках обмежуються формальними відписками. В чому причина? У відсутності мотивації чи у непрофесіоналізмі?

"Я — автор петицій про тротуар біля "Торби" та обмеження руху по зустрічній смузі руху, які не набрали 150 голосів. Та й це було нереально, бо мої петиції стосувалися вузько окресленої території, а не загальноміської проблематики. На мою думку, на локальні ініціативи поріг щодо кількості голосів має бути нижчий, аніж на загальноміські. На свої петиції я отримав формальні відписки, що таке не планується".

Володимир Микитин, автор петицій щодо відновлення роботи фонтанів та влаштування велодоріжок (обидві були зареєстровані одними з перших і отримали підтримку калушан):

"Ні, не задоволений. Тому що міська рада не працює, їх всіх треба переобирати. Хоча у відповідях обіцяли, нічого не зробили. Частково почали працювати по велодоріжках, шматками по 200 метрів то тут, то там. З таким підходом загальний результат нульовий".

Богдана ТИМЧИШИН, журналіст