Ілюстрація. Обидва варіанти з енергомодернізації будівель бюджетної сфери у Калуші – малореальні Кредит: поразка у фіналі
Як повідомляли "Вікна", у червні минулого року Калуська міська рада підтримала участь КП «Водотеплосервіс» у кредитній програмі «Розвиток муніципальної інфраструктури України», надавши згоду на отримання позики Європейського інвестиційного банку в обсязі до 11,8 млн євро. За кредитні кошти «Водотеплосервіс» планував зменшити втрати води, замінивши 74 кілометри мереж. Ще один кредит за цією програмою, який також погодили депутати міськради, планувала взяти міська рада – в обсязі до 5,5 млн євро під 2,4% річних для проведення заходів з енергозбереження будівель бюджетної сфери. Йдеться про школи, дитячі садочки, медичні заклади і заклади культури. З 51-го об’єкта до програми енергомодернізації було включено 31. Якщо вдасться отримати одразу два кредити, як твердили рік тому, то перший – для «Водотеплосервісу», – принаймні, частково будуть погашати калушани через тариф на водопостачання, другий – повертатимуть виключно коштом міського бюджету.
На реалізацію проекту «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України» Європейський інвестиційний банк виділив Україні 400 млн євро кредиту. Загалом на участь у програмі було подано заявок на 2,2 млрд. євро.
22 вересня затверджено остаточний варіант попереднього переліку проектів, які будуть фінансуватися за кредитні кошти Європейського інвестиційного банку. А саме – відібрано 22 основні проекти (загальною вартістю 475,8 млн євро) та 6 – резервних (на 99,7 млнєвро). Обидва калуські проекти на третьому етапі поступилися конкурентам і увійшли до резервного переліку.
На сайті Мінрегіонбуду вказано, що на термоізоляцію об’єктів бюджетної сфери в Калуші міська рада має намір взяти кредиту вже не 5,5 млн євро, а майже на півмільйона більше. За найвигіднішим курсом це майже 180 млн гривень, тобто в середньому виходить 5-6 млн на одну будівлю. З урахуванням відсотків та нестабільного курсу – для окупності такого кредиту потрібні десятиліття.
Залучення енергосервісних компаній
Минулого тижня сайт Калуської міської ради повідомив:
«З метою вирішення питання підвищення енергоефективності будівель бюджетної сфери та запровадження ЕСКО-механізму в місті Калуші управлінням економічного розвитку міста Калуської міської ради проведено великий об’єм роботи щодо впровадження енергосервісу, а саме напрацьовано характеристики 51 будівлі бюджетної сфери, щодо їх енергоспоживання та технічних параметрів, які розміщені в інформаційній базі потенційних об’єктів енергосервісуДерженергоефективності України та на сайті Івано-Франківської обласної державної адміністрації.Це сприятиме інформуванню потенційних виконавців енергосервісу щодо об’єктів бюджетної сфери, які потребують впровадження енергоефективних заходів. Відтак, енергосервісні компанії зможуть вибрати найбільш інвестиційно привабливі об’єкти бюджетної сфери для запровадження енергосервісу».
Багато будівель бюджетних установ міста побудовано ще за старими радянськими стандартами і потребують комплексної термомодернізації. Це, у свою чергу, вимагає чималих капіталовкладень. Тому оптимальним рішенням є використання ЕСКО-механізму – залучення інвестицій енергосервісних компаній в енергомодернізацію бюджетних установ: утеплення фасадів, підвалів, горищ, заміну вікон, модернізацію освітлення, встановлення лічильників, тощо.Потенціал скорочення енергоспоживання у бюджетних установах становить близько 50%.
ЕСКО-механізм полягає в тому, що енергоефективні заходи в школах, дитсадках, лікарнях та інших закладах впроваджують інвестори – енергосервісні компанії, як українські, так і іноземні, за власні кошти. Вкладені інвестиції енергосервісна компанія повертає виключно за рахунок зекономлених бюджетною установою витрат на комунальні послуги та енергоносії. ЕСКО-компанія несе фінансові ризики від реалізації проекту, бере на себе повну відповідальність за якість робіт та зацікавлена в максимальній економії витрат на житлово-комунальні послуги.
ЕСКО-механізм — це доступний інструмент залучення інвестицій в енергомодернізацію бюджетних установ, який широко використовується у країнах Європи і вже починає діяти в Україні, повідомив торік сайт Держенергоефективності.
Рік тому в Україні було підписано перший енергосервісний договір, який передбачав енергомодернізацію школи в Одеській області. За даними агентства, в Україні близько 100 тис. будівель бюджетної сфери побудовані за старими радянськими стандартами і вимагають комплексної термомодернізації. Це потребує чималих капіталовкладень – від 4,2 до 8,5 млрд доларів США. Для місцевих бюджетів це не під силу, тож, єдиний варіант – участь енергосервісних компаній. Їх тепер хоче залучити і Калуш.
Наскільки це реально? На офіційному сайті Держенергоефективностіє перелік українських ЕСКО-компаній. Їх у державі – аж 11. Більшість – київські (є ще з Канева, Миргорода, Сум, Вінниці та Одеси. – Авт.). Тут же на сайті можна ознайомитися з переліком укладених ЕСКО-договорів. Загалом за рік їх уклали 19. З них 15 – щодо енергомодернізації будівель бюджетної сфери у Києві, 2 – у Полтавській області та по одному – у Вінницькій й Одеській областях.
Бажаючих залучити ЕСКО-компанії чимало. Загалом по Україні це майже 12 тис. бюджетних установ, повідомляє сайт Держагенства. В Івано-Франківській області – 116, у місті Івано-Франківську – 75. Насправді ці дані вже не є актуальними, оскільки на сайті Івано-Франківської ОДА таких установ – втричі більше. Тут є усі калуські та жодної – з Калуського району. Одним словом наявні ЕСКО-компанії мають з чого вибирати. Шанси,що вони зупинять свій вибір саме на Калуші, – наближені до нуля.
Вигода – сумнівна
Термін дії енергосервісного договору для бюджетних установ не може перевищувати 15 років. Тобто впродовж цього періоду інвестор має повернути собі вкладені в конкретну будівлю кошти, причому виключно за рахунок економії енергоресурсів. Інакше така діяльність не матиме жодного сенсу. І лише після максимум 15 років реально почне економити громада міста. Питання у тому, якою може бути ця економія і чи влаштує вона у фінансовому еквіваленті ЕСКО-компанію.
Ключ до найбільшої економії – зменшення витрат на опалення приміщень. З даними щодо енергоспоживання (за 2013-15 роки. – Авт.) бюджетних установ міста можна ознайомитися на сайті Івано-Франківської ОДА.
Зокрема, міська влада хоче залучити енергосервісні компанії до модернізації освітніх закладів. У переліку – 10 дошкільних закладів, 11 шкіл міста та практичновсі позашкільні заклади. Разом з управління м освіти це добра половина усіх бюджетних будівель Калуша. До того ж усі, за винятком позашкільних закладів, – з великою площею. Більшість ДНЗ мають централізоване теплопостачання і лічильник спожитої теплової енергії. З поданої інформаціїможна зробити висновок, що у 2013 році кожен ДНЗ міста у середньому спожив 250 Гкал теплової енергії, у 2014 році – близько 200, а у 2015-ому – трохи більше за 210 Гкал (залежно від того наскільки тривалою і суворою була зима. – Авт.). Якщо рахувати за тарифом на теплову енергію для бюджетних установ, який на початку 2017 року для Калуша затвердила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, – 931 гривню без ПДВ, то виходить, що на рік опалення одного дитячого садка у середньому обходиться бюджету міста у 260-270 тис. гривень з ПДВ. Економія на рівні 50% – 135 тис. гривень. Це той максимум, який може «відбити» енергосервісна компанія за рік. Відповідно – близько 2 млн гривень за 15 років (включаючи і наперед закладені у ціну ризики та свій прибуток. – Авт.).Зрозуміло, що за дорожчі проекти ніхто навіть теоретично братися не буде.
Якщо не брати до уваги стаціонар лікарні у Підгірках, то найдорожче місту обходиться опалення шкіл. У сердньому кожна спожила близько 500 Гкал у 2013 році і у межах 400Гкал у наступних два роки. Звідси кожна школа споживає теплової енергії на суму у межах 600 тис. гривень на рік (усереднений показник. – Авт.). Економія на рівні 300 тис. гривень означає, що за 15 років енергосервісна компанія зможе повернути собі не більше 5 млн гривень.
Цікаво, що у 2013-15 роках дитяча поліклініка (зі старими вікнами і без ремонту. – Авт.) витрачала значно менше теплової енергії на опалення, ніж доросла. При тому, що площа її є більшою. А нова і сучасна гімназія разом з ЗОШ №11 впродовж 2013-15 років витрачали на опалення значно більше, ніж збудована за радянських часів десята школа (при схожих технічних параметрах). Загалом очевидно, що для інвесторів рентабельніше модернізувати великі і компактні будівлі. Так, як і те, що компанії зацікавлені будуть у тому, щоб термін дії договору був максимально довгим, а інвестиції – мінімальними. Місцева влада – має протилежний інтерес.
До речі, усі 19 вже підписаних ЕСКО-договорів в Україні стосуються реалізації заходів з енергоефективності саме в дошкільних навчальних закладах і школах. При цьому йдеться не про комплексну термомодернізацію і мільйонні інвестиції, а здебільшого про точкові проекти – модернізацію і автоматизацію індивідуальних теплових пунктів, встановлення котельного обладнання тощо.
Оптимального для міста результату можна досягнути в разі комплексного впровадження енергоефективних заходів. Лише тоді можна досягнути економії 50% і більше. Потенційні інвестори, у свою чергу, зацікавлені у швидкому отриманні прибутку, тому, вірогідно, будуть пропонувати замовникам енергосервісу виключно швидкоокупні заходи з модернізації інженерних систем будівель. Які, до речі, Калуш може поступово реалізовувати і власними силами.А для значно дорожчого утеплення стін горищ і підвалів треба буде шукати кошти деінде, бо для приватних компаній це буде невигідно.
Тож, можна мріяти і про закордонні кредити, і про інвесторів, але розраховувати на швидку і комплексну енергомодернізацію і пов’язані з нею комфорт і бюджетну економію у найближчому майбутньому не варто.
Богдана ТИМЧИШИН, журналіст
