Є злочини без терміну давності. До таких слід віднести розстріли мирних жителів нашого міста представниками каральних органів СРСР.
24-25 червня 1941 року в місті органами держбезпеки СРСР були заарештовані мешканці:
— Цукерберг Олександр Вільгельмович (1924 р. н., м. Станіслав), проживав у м. Калуші, вул. Лесі Українки. Звинувачення – керівник антирадянської сіоністської організації «Бейтар» (молодіжна організація, заснована 1923 року в Ризі з метою створення єврейської держави. — Авт.);
— Мандрик Євстахій Гаврилович (1913 р. н., м. Калуш), голова районного комітету «Червоного хреста», проживав у Калуші вул. Торговиця 50. Мати — Меланія Василівна (56 років), дружина — Христина Михайлівна (17 років), сестри: Марія (22 роки), працівник земельного відділу м. Рогатина, Євгенія (17 років), учениця школи, брат — Ярослав (18 років), продавець. Звинувачення — належність до ОУН та активна контрреволюційна діяльність, направлена на повалення радянської влади;
— Кочан Олександр Миколайович (1909 р. н., м. Калуш), завідувач районної бази в держторзі, проживав у м. Калуші, вул. Загірська 4. Батько — Микола Савостьянович (68 років), мати — Анна Петрівна (56 років), брат Степан (39років) і сестра Марія (34 роки), проживають у Німеччині. Звинувачення — належність до ОУН та активна контрреволюційна діяльність, спрямована на повалення радянської влади.
— Біленький Филимон Михайлович (1902 р. н., с. Камінна Перемишлянського району Львівської області), учитель української мови НСШ №1, проживав у м. Калуші, вул. Горького 57. Батько – Михайло Андрійович (80 років), мати – Анна Климентіївна (63 роки), дружина – Манчук Текля Захарівна (38 років), вчителька НСШ №1, син Богдан (10 років). Звинувачення – керівник Фронту Національного Єднання Калуського повіту, (націоналістична організація, яка діяла легально в Західній Україні з 1933-го по весну 1941 року. Голова — С. Герасимович, Д. Паліїв – провідник ФНЄ. — Авт.), член організації «Рідної школи» та секретар «Просвіти»;
— Кобута Павло Романович (1906 р. н., с. Перекоси Войнилівського району), завідувач клубу соляного заводу, проживав у м. Калуші, вул. Боусенка 7. Дружина — Юлія Михайлівна (31 рік), брати: Ігнат (38 років), проживав у м. Ново-Батайськ, Андрій (21 рік), військовослужбовець РСЧА, Іван (40 років), контролер райфінвідділу, Михайло (18 років) — учень школи в с. Довго-Войнилів. Звинувачення — належність до ОУН та активна контрреволюційна діяльність направлена на повалення радянської влади;
— Завадович Ярослав Богданович (1923 р. н.), інженер пивзаводу, проживав у м. Калуші. Звинувачення — належність до ОУН та активна контрреволюційна діяльність, спрямована на повалення радянської влади;
— Бутент Богдан Євстахович (1915 р. н., м. Станіслав), продавець магазину, мати — Марія Федорівна (46 років), проживала у м. Станіславі, вул. Суханова 34, брат Мирослав (1924 р. н.), м. Станіслав, столяр меблевої фабрики, сестра Євстахія (1926 р. н.) учениця середньої школи. Звинувачення — належність до ОУН та активна контрреволюційна діяльність;
— Тарановський Кирило Лукасевич (1913 р. н., м. Калуш), голова спорттовариства «Спартак», проживав у м. Калуші, вул. Загробище 48, (власник 6 моргів землі, коня, фіри, корови). Батько — Лука Кирилович (62 роки), мати — Марія Петрівна (51 рік), дружина — Ольга Петрівна (1921 р. н.), домогосподарка, брати: Володимир (1919 р .н.), служив в РСЧА, Антон (1924 р. н.), робітник укргаз м. Калуша. Звинувачення — належність до ОУН та активна контрреволюційна діяльність;
— Воляк Мирослав Михайлович (1924 р. н., м. Калуш), проживав у м. Калуші. Звинувачення — належність до ОУН та активна контрреволюційна діяльність направлена на повалення радянської влади.
Справи порушували слідчий сержант держбезпеки Мисовський та начальник Калуського районного відділу держбезпеки лейтенант держбезпеки Ледовський, санкціонував — прокурор Денисенко. Арешти проводили сержанти держбезпеки Куйдін та Дериков, слідчі Станіславського УНКВС. У справі фігурують посилання на свідчення таємних агентів польської політичної поліції Центнера (агентурне псевдо? — Авт.), німецького агента Коха та Мандрик М.Г. Заарештованих звинувачували у злочинах, передбачених ст. 54–2 (збройне повстання, за яке передбачалося покарання: розстріл або оголошення ворогом трудящих з конфіскацією майна і з позбавленням громадянства) та ст. 54–11 (всяку участь у контрреволюційній організації, з покаранням – розстріл. — Авт.).
Усі заарештовані заперечували свою належність до ОУН та контрреволюційну діяльність, спрямовану на повалення радянської влади. Допити проводилися з формальними запитаннями про визнання злочинів, а потім арештантів етапували в Станіславську тюрму, де 26 (?) червня (без вироку суду. — Авт.) розстріляли. Всього, за даними Державного архіву Івано-Франківської області, було розстріляно 1000 людей.
Масові розстріли в’язнів підпадають під злочини проти людства, які вже на той час були заборонені рішеннями Гаазьких конференцій 1899 та 1907 років.
У квітні 1947 року розстріляні в’язні були оголошені у Всесоюзний розшук, який тривав аж до 1964 року. Слідчі держбезпеки повторно допитували членів сімей.
Із показів Павлишин (Мандрик) Христини Михайлівни:
«В червні 1941 р. я розписалася з Мандриком Є.Г., оформила шлюб. Весілля не було, бо розпочалася війна. З Мандриком я не жила ні одного дня. Тільки розпочалася війна його забрали».
Тарановська Ольга Петрівна свідчила:
«З ранку чоловік пішов на роботу і більше не повернувся».
25 вересня 1964 року справа №6372 була закрита за строком давності начальником слідчого відділення УКДБ по Станіславській області підполковником Долгіх.
«Геноци́д ( давньогрецької γένος — рiд, плем'я та латини caedo — убиваю) — цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за національними, расовими, або релігійними мотивами. До таких дій належать:етноцид — різновид етнонаціональної політики (політичної поведінки), спрямованої на знищення ідентичності й культури конкретного народу (етносу)» (з пояснювальної записки Римського Статуту Міжнародного кримінального суду).
Правонаступником СРСР є Російська Федерація. Коли відбудеться Міжнародний кримінальний трибунал щодо Росії, ми не знаємо. Але напевне відбудеться ще за нашого життя.
P. S. Біленький Ф.М., Кочан О.М., Мандрик Є.Г. були пластунами 35-го куріня ім. С.Тисовського.
Ігор ІЛЬНИЦЬКИЙ, кандидат історичних наук
Олексій ОНІЩУК, краєзнавець