На виклики в межах міста швидка прибуває вчасно – у межах 5 хвилин. Цього не можна сказати про район Зміни в організації роботи «швидкої» плануються революційні. Зокрема, МОЗ хоче домогтися скорочення часу приїзду швидкої. Якщо сьогодні карета невідкладної допомоги повинна приїхати на виклик за 10 хвилин, в сільській місцевості — за 20, то після реформи час приїзду планують скоротити до 4-8 хвилин, незалежно від типу місцевості. Для цього потрібно вдосконалити мережу підстанцій, створити якісно нову мережу диспетчерських пунктів та забезпечити їхню координацію. І найголовніше – зробити проїзними дороги.
У “швидких” в Україні, за ідеєю, не буде лікарів, а лише екстрені медичні техніки (спеціально підготовлені водії. – Авт.) і парамедики, функція яких зводиться до підтримки життєдіяльності дорогою у лікарню. Причому має бути створена відповідна мережа відділень екстреної допомоги у медзакладах.
Як вже анонсувала в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, швидка допомога буде розподілена на екстрену і невідкладну медичну допомогу.
Невідкладна буде обслуговувати виклики при підвищеній температурі, головному болю і запамороченні, при загостренні хронічних захворювань. По суті це невідкладна первинна допомога, консультація сімейного лікаря (терапевта, педіатра) вдома. І оскільки за вже чинним законом держава гарантує безоплатно лише екстрену допомогу, то, вірогідно, виклики невідкладної будуть платними. А, отже, така допомога може виявитися недоступною для багатьох українців. Люди з мізерним доходами тричі подумають, перш ніж викликати допомогу на дім, наприклад, це стосується пенсіонерів з високим тиском чи загостренням хронічного захворювання.
Щодо «швидких» екстреної допомоги (там, де будуть лише парамедики, відповідно– не буде лікаря і медсестри. – Авт.), то вона обслуговуватиме лише виклики, пов’язані з порятунком людей, наприклад у випадку ДТП, пожежі, травми тощо.
Такий розподіл, вважають у МОЗ, позбавить екстрену допомогу невластивих функцій і швидка зможе швидше приїхати у справді критичних випадках.
Ще один напрямок реформи – навчання. Зокрема, поліцейських і пожежників, які зазвичай перші з’являються на місці події. Їх навчатимуть робити серцево-легеневу реанімацію, накладати джгут тощо. Фельдшерів перевчатимуть на парамедиків. Відповідні кадри готуватимуть і медичні навчальні заклади. В. о. міністра так анонсувала майбутні зміни:
“Перехід на парамедичну систему буде відбуватися протягом п’яти років і не буде ні миттєвим, ні радикальним. Ми плануємо поєднання англо-американської і франко-німецької системи екстреної допомоги, і протягом перехідного періоду виберемо оптимальне співвідношення лікарів і парамедиків в швидких”.
У те, що зміни відбудуться нехай і за п’ять років, повірити важко. Адже для цього потрібна мережа лікарень, сучасний транспорт і мережа якісних доріг, причому – скрізь.
Так, сесія обласної ради вже в грудні планує розглянути проект програм розвитку Івано-Франківського обласного центру екстреної (невідкладної) медичної допомоги – структури, якій підпорядковуються всі станції швидкої допомоги області. Програма розрахована якраз на п’ять років, але, судячи з усього,навіть за умови стовідсоткового фінансування радикально вона ситуацію не поліпшить. Зокрема, це стосується парку транспортних засобів.
У аналітичній довідці щодо проблем обласного центру екстреної допомоги зазначено, що на даний час «парк спеціального санітарного транспорту – 161 одиниця, з них 119 (74%) не відповідають державному стандарту України та європейським стандартам до медичних транспортних засобів. 100 автомобілів (62%) мають термін експлуатації понад 10 років, 65 (40%) –підлягають списанню або капітальному ремонту.
Відсутність доріг, неякісний стан дорожнього покриття, важко прохідна гірська місцевість і недостатня кількість автотранспорту з підвищеною прохідністю погіршує своєчасність надання екстреної медичної допомоги.
Крім того, Центр не забезпечений у достатній кількості лікувально-діагностичною апаратурою для бригад швидкої (екстреної) допомоги. Морально і фізично застаріле обладнання, а в окремих випадках – його відсутність, не дає можливості якісно надавати екстрену медичну допомогу та унеможливлює її надання на догоспітальному етапі під час транспортування.Потреба в дефібриляторах – 103 штуки, в кардіографах – 83, транспортних апаратах штучної вентиляції легень – 30 штук».
Також відсутня єдина диспетчерська служба, ачлени бригад швидкої не в повному обсязі забезпечені спеціальним робочим одягом та взуттям, засобами захисту і спецодягом на випадок роботи у несприятливих або шкідливих умовах.
Згідно з проектом програми впродовж п’яти років на закупівлю укомплектованих автомобілів типу В планують спрямувати 14 млн гривень (у перші чотири роки – по 3 млн, п’ятий – 2 млн). Це автомобіль екстреної швидкої медичної допомоги, який розроблено та обладнано для транспортування пацієнтів, здійснення основного медичного догляду та нагляду за ними. За інформацією з сервісу державних закупівель «Прозоро» можна дізнатися, що влітку цього року Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф через тендер придбав два такі автомобілі за ціною 3 млн 996 тис. гривень, тобто ціна одного становила майже 2 млн гривень. А місяць тому, в листопаді, аналогічний центр в Миколаївській області придбав автомобіль швидкої типу В через «Прозоро» вже за 2 млн 195 тис. гривень. Тож, з урахуванням інфляції область за п’ять років зможе закупити максимум 5-6 нових автомобілів.
На придбання укомплектованих автомобілів типу С проект програми передбачає 10,5 млн гривень (у перші два роки по 3 млн гривень, у наступні три – по 1,5 млн).Тип С — реанімобіль, який краще обладнаний і відчутно дорожчий. Зазвичай такі автомобілі не обслуговують звичайні виклики, а використовуються для транспортування важкохворих з одного медичного закладу до іншого. Так, у листопаді цього року Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги через «Прозоро» купила такий автомобіль за 2,5 млн гривень. Тож, область зможе у перші два роки купити два, а далі, якщо звичайно таку програму затвердять, асигнувань бракуватиме.
Крім того,впродовж 2018-2022 років для швидкої допомоги області планують закупити лікувально-діагностичної апаратури та обладнання на суму понад 8,5 млн гривень.Понад 14 млн гривень складуть витрати на будівництво і обладнання навчально-тренувального центру і понад 11 млн– на спецодяг для бригад швидкої.
У Калуші більшість викликів «швидкої» – соціальні
Калуська станція швидкої медичної допомоги обслуговує місто і район та з 2013 року підпорядкована Івано-Франківському обласному центру екстреної медичної допомоги.
В місті вже ширяться чутки, що, мовляв, «швидка» до людей з температурою більше не приїжджає. Це не так, – запевнили тут «Вікна». Як і зазвичай, обслуговують усі без винятку виклики, адже ситуації бувають різними. Так, практично щодня «швидка» виїжджає до людей у стані сильного алкогольного сп’яніння.Частота таких викликів зростає під час свят. Якщо така людина перебуває на вулиці (особливо взимку. – Авт.), непритомна чи не може вказати адресу, то у такому разі її доправляють до Калуської ЦРЛ. Інакше не можна, адже у пацієнта може бути травма голови чи інший загрозливий стан, який одразу виявити неможливо.
Загалом більша частина викликів швидкої допомоги у Калуші та районі є соціальними, тобто такими, що не підпадають під критерії екстреної допомоги. Наприклад, пов’язані з хронічними захворюваннями людей похилого віку. Коли у людини підвищується тиск, а вона до того ж проживає сама, то виникає страх, панічні напади тощо.
Зараз у Калуші працюють п’ять лікарських бригад швидкої допомоги і три – фельдшерські. На виклики в межах міста швидка прибуває вчасно – у межах 5 хвилин. Цього не можна сказати про район. Наприклад, до такого села, як Грабівка, треба добиратися до години. Тож, поки стан доріг кардинально не зміниться, жодна реформа не матиме успіху.
На тлі інших районів області, у Калуші автомобілі швидкої оснащені належним чином – у кожному є кардіограф, дефібрилятор, більшість – мають дихальну апаратуру. Автопарк(а окрім двох нових санітарних автомобілів, Калуська станція швидкої медичної допомоги користується і старими. – Авт.) підтримують у нормальному технічному стані.
Богдана ТИМЧИШИН, журналіст