У цьому році виповнюється 210 років з часу, коли до Калуша приїхав Міхал Фельчинський, який у 1808 році започаткував фір Наприкінці минулого року Калуська міська рада на звернення депутата Віктора Павліва виділила музейно-виставковому центру для придбання дзвону у церкви Покрови Пресвятої Богородиці села Ріпинці 15 тис. гривень. Вага дзвону — близько 60 кг. Спочатку вважалося, що він вилитий у ХІХ столітті, однак, як з’ясувалося, – дзвін старший на століття.
Представник парафії УГКЦ с. Ріпинці Андрій Михасів зазначив, що через ушкодження, які дзвін отримав внаслідок падіння під час Другої світової війни, він вийшов з ладу. Дзвін з тріщинами селяни сховали, а потім – встановили в церкві. Однак звучання дзвону погіршилося, тож громада мала намір здати його на металобрухт. Однак старовинний дзвін вдалося врятувати – його викупили для калуського музею.
Щойно доставлений у Калуський краєзнавчий музей дзвін дослідили і детально описали краєзнавці Василь Фіцак і Олександр Коваль, які впродовж останніх років збирають дані про усі дзвони, які є в місті та районі. Краєзнавці в захваті він нового дзвону, який може стати одним з найцінніших експонатів у майбутньому музеї.
«Можу сказати, що це унікальний не дзвін, – зазначив Василь Фіцак. – Незважаючи на те, що він має пошкодження і його ремонтували, самі зображення і орнаменти зроблені надзвичайно детально і досконало. Мені вперше таке доводиться бачити. Очевидно, що дзвін був відлитий, а пізніше зображення чеканилися вручну і якимось знаряддям відшліфовувалися».
На даному етапі дзвін є не лише найстарішим в колекції дзвонів калуського музею, яка зараз формується, але й одним з найстаріших дзвонів у Калуському районі загалом. За словами Василя Фіцака, досі краєзнавці не знаходили дзвонів, датованих ХVIII століттям. Хоча майже половину Калуського району вже детально дослідили: від церкви до церкви, від села до села. Причому виявили 18 оригінальних дзвонів, які були вилиті в Калуші братами Фельчинськими. Ще декілька давніх дзвонів є цінними, однак на даному етапі неможливо достеменно сказати, у якій ливарні вони були виготовлені. Також є два дзвони роботи майстра Антонія Серафина. Це ще один ливар дзвонів, який жив у Калуші. Один дзвін – діючий і знаходиться в селі Добровляни, другий – вже в експозиції калуського музею. Василь Фіцак певний:
«Це є стовідсотково дзвін Антонія Серафина. Нам вдалося його ідентифікувати за притаманною ливарні стилістикою відливання дзвонів».
Цей дзвін музею було передано з церкви у житловому масиві Загір’я.
Копітка робота калуських дослідників і краєзнавців триває. Плани на найближче майбутнє – завершити вивчення усіх дзвонів, які є у Калуському районі, та створити їхній каталог. Причому – не лише роботи братів Фельчинських.
У цьому році виповнюється 210 років з часу, коли до Калуша приїхав Міхал Фельчинський, який у 1808 році започаткував фірму з відливання дзвонів, що працювала майже півтора століття. З нагоди цієї дати планується видати буклет або невелику брошуру, у якій буде описана історія родини Фельчнських. Також цього року може побачити світ каталог дзвонів, які вже досліджені в Калуському районі. Про такі плани повідомив Василь Фіцак. Крім того, за словами краєзнавців, колекція зібраних дзвонів є вже достатньо великою, щоб подумати про створення самого музею. Планується, що саме унікальний музей дзвонів стане візитівкою і головню туристичною принадою Калуша. А для прискорення створення окремого музею дзвонів дослідники планують незабаром організувати виставку дзвонів.
Одним з ініціаторів створення у Калуші музею дзвонів є депутат Калуської міської ради Віктор Павлів. За його словами, до 210-ліття започаткування лиття дзвонів братами Фельчинськими у Калуші обов’язково відбудеться перша виставка з уже зібраних експонатів та планується започаткувати музей дзвонів. На початковому етапі він буде базуватися в приміщенні краєзнавчого музею. Крім того, заплановано організувати і провести наукову конференцію.
За словами Віктора Павліва, перша виставка дзвонів може відбутися до Дня міста у травні. На даний час вже зібрано понад 50 дзвонів. У колекції представлені як суверенні дзвоники, так і стародавні, історичні. Крім того, долучитися до виставки запросять і приватних колекціонерів, які мають свої цікаві колекції дзвонів. Лише у Калуші таких щонайменше троє, повідомив Віктор Павлів.
Є цікаві плани і щодо започаткування і будівництва у Калуші окремого музею дзвонів. Ініціатори хочуть залучити до цієї справи якомога більше калушан. А саме – звернутися до мешканців міста, щоб ті передавали чи приносили у визначене місце непотрібні їм вироби з міді чи латуні або просто шматки металу. Потім їх переплавлять і виллють символічний міський дзвін. Його, вважає Віктор Павлів, до Дня міста можна було б встановити у занедбаному наразі сквері на перехресті вулиць Винниченка і Дзвонарської. І саме цей дзвін міг би стати наріжним каменем, навколо якого буде будуватися музей. Теж – у вигляді великого дзвону наголосив Віктор Павлів:
«У свій час наше місто славилося литтям дзвонів. Наша мета полягає у тому, щоби Калуш асоціювався не з «хімією», територією екологічного лиха, а саме з творенням дзвонів, які лунають по сьогодні».
Богдана ТИМЧИШИН, журналіст
