Відтак влада має створити умови для сортування побутових відходів, а громадяни – сортувати їх. Крім того, вже за півроку за новим законом про житлово-комунальні послуги плата за вивіз сміття має бути виведена з квартплати і стати окремою послугою.
У Калуші до вирішення проблеми відходів приступили давно: ще десять років тому у місті встановили контейнери для роздільного збору сміття (щоправда, ця практика не прижилася), у 2016 році – прийняли рішення про передачу комунального підприємства «Екосервіс» у концесію з умовою спорудження у місті сміттєсортувальної лінії, і, нарешті приступили до будівництва другої черги та упорядкування полігону ТПВ.
Які перспективи вирішення проблеми побутових відходів у Калуші у поточному році? Про це «Вікнам» розповів директор КП «Екосервіс» Ігор Свистун.
– Багато років у Калуші говорять про те, що перша черга міського полігону твердих побутових відходів вичерпала свій ресурс і лише зараз у Калуші, нарешті, завершують другу чергу полігону. На якому етапі ці роботи?
– Роботи з добудови другої черги полігону веде міське управління будівництва і розвитку інфраструктури. Надіємося, що вже у цьому році вона буде введена в експлуатацію. Що стосується старої частини полігону, то тут були знайдені пустоти. Сміття насипалося вгорі, а туди не доходило. Ми, завдяки хорошому бульдозеристу, «пробили» туди дорогу. І можна сказати, що ще два роки можемо захоронювати сміття на першій черзі полігону. Допоможе продовжити «життя» першої черги полігону і купівля спеціального компактора, який, на відміну від бульдозера, краще ущільнює сміття. Це саме та машина, яка повинна працювати на сміттєзвалищах. А коли вже буде введена в експлуатацію друга черга, то ми почнемо рити чеки і захоронювати сміття там. А на першій черзі будемо наводити порядок.
– Скільки сміття зараз захоронено на полігоні? Відомо, що тут планується встановлення ваги. Чому виникла така потреба?
– Достеменно визначити кількість сміття на полігоні нереально. Досі сміття на полігоні міряємо в кубах. Дані щодо обсягу сміття є дуже приблизними. Зараз ми ставимо вагу. Підготовчі роботи, зокрема заливка фундаменту, завершені, частина обладнання вже знаходиться на полігоні. Після того, як буде встановлена вага, ми чітко побачимо, скільки ми вивозимо сміття на день, можна буде порахувати за тиждень, місяць. Коректний облік завжди є актуальним і потрібним.
– Буквально кілька днів тому стало відомо про укладений договір з підрядником, який має до кінця 2018 року збудувати на калуському полігоні ТПВ дезінфікуючу зону (для коліс сміттєвозів). Кількома днями раніше був також укладений договір на капітальний ремонт під’їзної дороги до полігону (250 тис. гривень). Це означає, що до кінця року усі питання полігону будуть закриті?
– Роботи на полігоні йдуть безперервно: поставлять вагу й одразу приступають до зони дезінфекції. Там треба ще зробити свердловину, звідки буде надходити вода у ванну для миття коліс. Заразом ця свердловина дасть можливість мати постійну воду для потреб працівників полігону. В принципі до травня-червня і ванна, і вага – все б мало бути зроблено. Адже всі зацікавлені у тому, щоб найшвидше здати другу чергу полігону і розпочати захоронення в чеках.
– Ви очолюєте КП «Екосервіс» майже два роки, тож, напевне, можете оцінити: у Калуші збільшується чи зменшується обсяг побутового сміття?
– З року в рік сміття стає все більше. Перед цими святами у нас була дуже напружена ситуація, ішов великий наплив сміття з наближених сіл. Хоча голови сільрад укладають з нами угоди і кожна хата здає гроші, але чим менше з села вивезуть сміття, тим менше треба платити людям. Можливо, і ящиків у селах не вистачає, але в загальному міські мікрорайони на в’їздах до Калуша були «важкими» перед новорічними і різдвяними святами. Вночі сміття привозили причепами і буквально завалювали наші контейнери. З деяких ділянок його доводилося забирати двічі на день. А взагалі Калуш спокійно може забезпечити послугою захоронення сміття увесь Калуський район.
– Але чи впорається з таким навантаженням полігон?
– Звичайно. Зараз документи для проведення конкурсу на передачу КП «Екосервіс» в концесію практично готові, вони можуть піти на найближчу сесію міськради. Одна з умов концесії – встановлення сортувальної лінії. Коли у нас буде така лінія, обсяг сміття в об’ємі зменшиться на 40-50%. Відповідно, і навантаження на полігон буде зменшуватися. І ми зможемо приймати села. І не тільки села. Якщо буде сортувальна лінія, для того, щоб вона швидше себе окупила, можна буде забирати і Рожнятівський район до себе.
– Після того, як «Екосервіс» передадуть в концесію, саме компанія-інвестор буде диктувати правила. І не факт, що вони влаштують громаду міста, зокрема те, що городяни зазвичай проти звезення до Калуша «чужого» сміття, а концесіонер має протилежний інтерес – щоб сміття поступало якомога більше.
– Концесія дає право на збирання і вивезення сміття. І все. А захоронювати його буде комунальне підприємство, полігон залишиться у власності громади. Підприємець чи підприємство, яке виграє концесію, буде укладати прямі договори з усіма споживачами. Але має бути так: концесіонер створює умови, у тому числі інвестує у транспорт, майданчики тощо, а люди – укладають з ним прямі угоди. Концесіонер сортує сміття, а те, що залишиться, – захоронює на полігоні за відповідною угодою і за плату комунальному підприємству.
Немає підстав боятися сміття з інших районів. Після сортування залишиться одна органіка. Вона шкоди не завдає. Страшного тут нічого немає: з органіки добувається газ, можна виробляти електроенергію. Можна буде запросто для лікарні в Підгірках зробити заживлення від полігону. Чи просто виробляти електроенергію і продавати її за зеленим тарифом. Від цього громада лише виграє.
– Зараз в області також ведеться робота із залучення іноземних спеціалістів для будівництва в Івано-Франківській області сміттєпереробного заводу. То для чого нам тоді своя лінія?
– Планується один завод і три зони сортування. Буквально перед новим роком відбулася нарада в Івано-Франківську, на якій прозвучали пропозиції щодо поділу області на три частини. До тієї частини, де Калуш, будуть входити Калуський, Рожнятівський, Долинський райони і Болехів. Будуть відповідно перевалочні бази, щоб машини не долали великі відстані, бо це невигідно. Наприклад, Рожнятівський район прибирає, звозить в Рожнятів. Там, можливо, буде сортувальна лінія. Або з Рожнятова возитимуть в Калуш, вже тут сортуватимуть, а решту – поїде на Івано-Франківськ. Також на нараді йшлося про те, що в області залишаться лише полігони, які відповідають європейським нормам і стандартам. Тобто неліцензовані полігони, які фактично наполовину є стихійними сміттєзвалищами, будуть закриті. Залишиться, я так думаю, три полігони: Івано-Франківськ, Коломия і Калуш.
– Чи є шанс те сміття, яке вже захоронено на полігоні, переробити? Раніше таку можливість міська влада озвучувала.
– Судячи з того, що в Європі стоять уже нові сучасні заводи зі спалювання сміття, то можна переробити все. Я запитав датчан: чому ви нам пропонуєте не завод, який буде спалювати сміття і виробляти електроенергію, а більш прості речі. Мені відповіли так: для того, щоб ставити такий завод, тариф має бути дуже великий. Для порівняння: якщо у нас в Калуші тариф для населення 7,50 гривні, а з мешканців приватного сектору – 8,50 гривні, то він би мав бути близько 30-40 гривень. Ті заводи, які вони планують ставити на три райони, обійдуться до 50 млн гривень, а завод зі спалювання вже коштував би мільйонів 70-80.
– Через фільтрати концентрація забруднювачів на полігоні досі була дуже високою, деякі показники перевищували норму у 1200 разів. Чи можна зараз говорити про поліпшення цієї ситуації? Чи ведеться спостереження за забрудненням грунтів, грунтових вод по периметру полігону?
– Звичайно. Буквально торік ми зробили так звану нагірну канаву, є мережа дренажів. Полігон у нас на горі і має нахил в один бік. З нижнього боку прорита велика канава до твердої глини. Це щільний пласт, якій нічого через себе вже не пропускає. Відповідно увесь фільтрат, що збирається по дренажах, акумулюється в нагірній канаві, звідти надходить на насосну станцію і на очисні. Тобто зараз нічого не просочується в грунтові води.
– Ще одна потенційна небезпека від полігону ТПВ – можливість загорання і потрапляння в атмосферу шкідливих продуктів горіння. Чи актуальною є для Калуша така загроза?
– У нас за час моєї роботи такого не було. Торік ми почали робити пересипання грунтом. В травні 2017 року на полігоні була екологічна перевірка з області. Поїхали задоволені полігоном. Було сказано: поставити ще вагу і мийку для коліс і з вашого полігону можна робити взірцевий. Зауваження, звичайно, були, але щодо негативного впливу на довкілля, то всі потенційні загрози вже нейтралізовано.
– З 1 січня цього року вступив у дію закон про відходи, за яким заборонено захоронювати на полігонах несортоване сміття. З 1 липня вступає у дію новий закон по житлово-комунальні послуги, згідно з яким вивезення сміття повинно бути окремою послугою. Чи готові до цих новацій у Калуші?
– Калуш – це перше місто в Україні, яке поставило ящики окремо для паперу, скла, пластику і змішаних відходів. Але, як показала практика, з цінних ресурсів на підприємство практично нічого не потрапляє. Бо у державі зараз недосконала законодавча база, яка дає можливість працювати з цим підприємцям. Вони наймають безхатьків, бідних людей, які починають сортувати сміття в ящиках з п’ятої ранку. А коли були окремі ящики, то підприємці просто під’їжджали вранці і їх спустошували. Нам лишали все, що не потрібне. І це стосується не лише цього моменту. Мають бути закони, які зобов’яжуть найперше всіх жителів міст, сіл платити за сміття. Зараз ми стикаємося з тим, що люди не хочуть укладати угоди, вони твердять, що сміття у них немає. Без закону ми безсилі. Якщо не платити, то воду можуть відключити, електроенергію можуть від’єднати, газ – не подати. Є важелі впливу. А у нас які важелі впливу? Не вивозити сміття?
Звичайно, працювати у напрямку укладання безпосередніх угод будемо. Але це важко. Ми зробили експеримент: взяли будинок Б. Хмельницького, 60, організували збори мешканців. В основному прийшли люди старшого віку, молодь – взагалі проігнорувала. Поспілкувалися з людьми і попросили їх: ми з 60-го будинку почнемо і будемо укладати прямі договори з квартирами. Контролери пішли по квартирах після роботи, роздали договори, не відчинили дверей всього сім квартир. На зборах я людям пояснив: почитайте, порадьтеся, якщо щось в угодах не влаштовує, ми згідні переглядати. Дали час на ознайомлення і конкретно визначили день, коли збиратимемо вже підписані угоди. Фактично надали мешканцям додаткову послугу, адже їм не потрібно було навіть до нас іти на Хмельницького, 82. Але коли пішли за підписаними угодами, то тільки сім квартир відчинили двері. Решту документи нам не повернули. От такий маємо результат. Я цікавився, як працюють в Івано-Франківську. Вони теж ще не перейшли на усі прямі договори. Там теж платить лише частина людей, ті, що більше совісні, які мають розуміння, що якщо ми хочемо бачити чисте місто, то за це треба платити.
– Як на сьогодні оцінюєте калуський полігон і вивезення сміття в цілому? Адже перед святами були скарги на переповнені контейнери.
– У нас є вісім автомобілів, щодня працює 6-7. Техніка стара, буває, що в один день три машини зламаються, треба терміново ремонтувати і дуже важко оперативно це робити. Були дні, коли окремі райони були «перенасичені» сміттям, але до свят ми підійшли з відремонтованою технікою і місто було почищене, прибране.
Щодо полігону, то я рахую, що кращого полігону в області немає. У Франківську теж хороший полігон, але у нас більше роботи зроблено. По фільтрату, по ваннах для дезінфекції ми йдемо на крок попереду. А загалом в області два хороші полігони – Калуш й Івано-Франківськ.
Розмовляла Богдана ТИМЧИШИН, журналіст