Як у Калуші за рік подорожчали продукти харчування?

До уваги брали мінімальні розміри зарплати і пенсії, оскільки йдеться про базові продукти харчування, які, за логікою, мали б бути доступними для людей з найнижчими доходами. Картина вийшла геть невтішна.

Інфляція гречки

У Калуші за рік подорожчала переважна більшість базових продуктів харчування. Притому ріст мінімальної зарплати з 3200 гривень у січні 2017 року до 3723 гривень у січні 2018 року або на приблизно 16% та мінімальної пенсії з 1274 гривень до 1452 гривень відповідно або на 14% аж ніяк не покриває зростання цін на більшість продуктів. І це означає, що покупна спроможність калушан за останній рік суттєво зменшилася. Як і їхні реальні доходи, зважаючи на те, що на продукти в Україні люди вимушені витрачати близько половини своїх доходів.

Так, у січні 2018 року, порівнюючи з січнем 2017-го в Калуші найвідчутніше подорожчало м’ясо – в середньому на третину (найбільше додала у ціні свинина – 44%), на стільки дорожчими стали молоко і молокопродукти:рекордсменом за зростанням роздрібних цін тут є сметана – плюс 52%. Крім того, дуже суттєво додали у ціні овочі та фрукти: картопля подорожчала на 17%, морква – майже на 46%, буряк – на 63%, цибуля – на 28%, яблука – на 33%. З овочів так званого борщового набору лише капуста дорожчає повільнішими темпами, ніж зростають доходи громадян: середні роздрібні ціни на неї у Калуші за рік зросли приблизно на 8%. Тож, капусти за мінімальну зарплату і пенсію тепер можемо купити навіть більше, ніж рік тому.

Яйця у Калуші в середньому коштують на 30% дорожче, ніж у січні 2017 року, хліб – на 26%.

Якщо наприкінці січня 2017 року у Калуші за мінімальну зарплату можна було купити 288 кг хліба, 225 літрів молока, майже 86 кг сметани або 44 кг свинини, то станом на 30 січня 2018 року вже на більшу «мінімалку» можна купити 266 кг хліба, 214 літрів молока, 66 кг сметани або 36 кг свинини.

На окремі продукти у Калуші роздрібні ціни зросли на рівні росту мінімальної зарплати і пенсії (наприклад, на рис), залишилися практично на минулорічному рівні (на соняшникову олію, макарони) або ж навіть зменшилася. До прикладу, цукор подешевшав на 14%: рік тому за кілограм у середньому треба було заплатити 15 гривень, тепер – менше 13 гривень. І якщо буряк є абсолютним рекордсменом зі зростання роздрібних цін, то гречка – з їх зниження. Так, у січні 2017 року кілограм цього продукту у Калуші коштував в середньому понад 30 гривень, то у січні цього року – менше, ніж 19 гривень (мінус 38%). Рік тому за мінімальну зарплату можна було купити 105 кг, а за мінімальну пенсію 42 кг гречки, то зараз – під 200 і 77 кг відповідно. Свого часу гречка стала синонімом підкупу виборців – продукт був дорогим і дефіцитним, однак тепер на гречку виборця вже не купиш, адже ціни на неї практично зрівнялися з цінами на молоко, хліб і яблука.

«Солодке» життя

Мінімальний рівень зарплат і пенсій має дозволяти людині забезпечувати базові елементарні потреби, зокрема, купувати продукти харчування, інші необхідні у повсякденному житті товари і послуги. У жовтні 2016 року уряд прийняв постанову «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних демографічних і соціальних груп населення». Водночас, Український науково-дослідний інститут гігієни харчування МОЗ розробив раціональні норми харчування, тобто підрахував,яких і скільки продуктів на рік повинна споживати людина для підтримання нормальної життєдіяльності та збереження здоров’я.

Те, що українцям пропонує їсти уряд (і на це, як пораховано, цілком вистачить мінімального доходу українця.– Авт.), і те, що рекомендують медики, – кардинально різниться. І це при тому, що раціональні норми харчування в Україні в середньому на 20% нижчі, ніж фактичне споживання основних груп продуктів у розвинутих країнах.

Так, для збереження здоров’я українці мали б споживати 83 кг м’яса і м’ясопродуктів на людину на рік, а уряд вважає що достатньо 53 кг, 380 кг молока і молокопродуктів (за постановою уряду – 148,5 кг), 290 яєць (за урядом –220), 20 кг риби і рибних продуктів (за урядом – 13 кг), 13 кг олії (за урядом – 7,1 кг), 161 кг овочів і баштанних культур (за урядом – 110 кг), 90 кг фруктів, ягід і винограду (за урядом – 64 кг). Щоправда, за постановою Кабміну українець працездатного віку має споживати 37 кг цукру і кондитерських виробів на рік, і це приблизно відповідає раціональній нормі, яку рекомендують медики.

Навіть попри те, що українцям держава пропонує споживати менше м’яса, фруктів і риби, ніж це потрібно, мешканці Прикарпаття не вкладаються навіть у такі урізані норми. Так, за даними Головного управління статистики в Івано-Франківській області, впродовж 2016 року середньостатистичний прикарпатець спожив 36 кг м’яса і м’ясопродуктів, 8,4 кг риби і рибопродуктів, 38 кг фруктів, ягід і винограду. Мешканець області у 2016 році спожив у середньому 204 яйця і це також менше і за урядову, і за здорову норму. Зате молоко і молочних продуктів на Прикарпатті споживають значно більше, ніж пропонує уряд – 320 кг на людину на рік, хоча до раціональної, здорової норми цей показник теж не дотягує, і приблизно 118 кг овочів і баштанних культур – тут ситуація аналогічна. І лише олії та цукру в нашій області споживають значно більше і за встановлені урядом, і за здорові норми споживання. У 2016 році кожен прикарпатець в середньому спожив понад 19 кг олії і рослинних жирів і майже 35 кг цукру (майже 3 кг на місяць!), не враховуючи кондитерських виробів.

Зважаючи на те, як виросли ціни за останній рік, можна прогнозувати подальше погіршення якості харчування і, як наслідок, і здоров’я. Вірогідно, споживання риби, м’яса, овочів і фруктів буде знижуватися, цукру і олії – зростатиме.

До слова, якщо підрахувати за оприлюдненими цінами на основні продукти Калуші, то, виходячи із затверджених урядових норм, можна визначити, що калушанин працездатного віку мав би витрачати на набір необхідних йому продуктів близько 1000 гривень на місяць, або 32% мінімальної заробітної плати рік тому, і близько 1300 гривень або 35% мінімальної заробітної плати тепер. На перший погляд, це не критично. Однак, з урахуванням того, що на руки люди отримують менше коштів, а на утриманні дорослого є, принаймні, одна дитина, то частка витрат на продукти на сьогодні може сягнути до 80% доходукалушанина з мінімальною зарплатою. А це вже катастрофічний рівень, навіть при тому, що про здорове, раціональне харчування навіть не йдеться.

Пенсіонер, каже урядова постанова, має їсти менше, ніж людина працездатного віку. Але якщо порахувати за затвердженими нормами харчування, то вийде, що на продукти пенсіонер Калуша рік тому мав би витрачати порядку 800 гривень на місяць або десь 63% своєї мінімальної пенсії. А вже наприкінці січня цього року – на той самий набір продуктів мало б піти на 250 гривень більше або майже 75% мінімальної пенсії. Отож, ріст зарплат і пенсій не допомагає не те що підвищувати якість життя, але й втримати її на попередньому рівні. Продукти «з’їли» усе підвищення і навіть більше.

Експерти вже прогнозують що до кінця року продукти додадуть в ціні ще 15-20% й у другій половині року перевищать аналогічні у європейських країнах в середньому на 12%.

Богдана ТИМЧИШИН, журналіст