У Калуші пообіцяли реалізувати всі проекти, які стали переможцями Бюджету участі Нагадаємо, що торік у Калуші вперше взялися залучати громаду міста до розподілу бюджетних коштів. «Поділити» дали змогу півтора мільйона гривень. Щоправда, сильно обмежили в часі: як авторів, так і структурні підрозділи міської ради, які мали перевірити проекти та допустити або не допустити їх до голосування.
Головна ідея полягала в тому, що будь-який мешканець міста міг подати проект, пов’язаний з поліпшенням життя в Калуші, взяти участь у конкурсі, перемогти в голосуванні і спостерігати за тим, як його проект реалізують у рамках міського бюджету 2018 року. На написання проектів автори мали трохи менше місяця. За цей час потрібно було чітко сформулювати мету, проблематику та передумови виникнення ідеї, а також запропонувати конкретні кроки для реалізації проекту. Головне — скласти кошторис: не просто вказати приблизну суму в рамках запропонованого бюджету (300 тис. гривень. — Авт.), а подати економічно обгрунтований розрахунок з конкретним описом витратних матеріалів, робіт, вартості відповідного інвентаря та обладнання тощо.
Структурні підрозділи міської ради, які давали висновки щодо кожного проекту, фінансову частину мали б перевіряти особливо скрупульозно, але — «схалявили». У результаті — автори деяких проектів не отримали нагоди підкорегувати свої ініціативи і не змогли взяти участі в етапі голосування. Ті ж, кого допустили, вже перемігши, дізналися, що коштів на свої ідеї заклали, здебільшого, надто мало.
План дій довелося міняти на ходу. Чотири із шести проектів-переможців у результаті отримали нові назви; з одного з проектів зняли «зайвих» три тисячі гривень і додали їх на інший проект; по спортивних майданчиках — міняли місця і розміри, перелік обладнання, яке можна закупити, тощо.
Реалізують — усе
Найбільше проектів — чотири, як відомо, передали на виконання управлінню будівництва розвитку інфраструктури Калуської міської ради. За словами начальника управління Богдана Грущака, на сьогодні вже підписано договори на виконання капітального ремонту ігрового майданчика у ДНЗ "Червона шапочка" та будівництва відкритого майданчика на вулиці Рубчака. Підрядники отримали авансові платежі й, очевидно, щойно розпогодиться, приступлять до відповідних робіт. Термін закінчення виконання цих проектів — травень цього року.
Ще два проекти, за які відповідає УБРІ, потребують влаштування асфальтної площадки. Йдеться про баскетбольний майданчик на території ЗОШ №3 та капітальний ремонт спортивного майданчика на території ЗОШ №7. Богдан Грущак акцентував, що з квітня прогнозують суттєве подорожчання емульсії та бітуму, тому досі не визначено остаточної вартості робіт за цими проектами. Посадовець доав:
"Попередньо ми прорахували, але договір ще не уклали, бо не знаємо, наскільки актуальною є ціна на даний час. Наприклад, при ціні бітуму 2400 гривень із ПДВ вартість площадки біля ЗОШ №3 у нас виходила 230 тисяч гривень. Залишалися ще гроші на встановлення баскетбольного щита. Якщо зараз емульсія подорожчає і, відповідно, — подорожчає асфальт, то у нас коштів на встановлення щита не залишиться".
Вартість проекту з ремонту спортивного майданчика ЗОШ №7 також перевищує суму, яка закладена на його виконання. Тільки одне поле, зауважив начальник УБРІ, "тягне" 600 тисяч гривень. Автор проекту Оксана Іванців пропонує зробити поточний ремонт майданчика, а не перестелювати штучне покриття повністю:
"Ті ямки засипати піском і саме на них купити невеликий шмат штучного покриття і зробити клаптиково. Також — поміняти сітку довкола. — Мені здається, що достатньо буде 60-ти тисяч гривень, а за решту — придбати тренажери. Звісно, якщо міняти все покриття, перестеляти його повністю, то нереально вкластися у такі гроші".
У проекті Оксани Іванців, нагадаємо, пропонується не лише відремонтувати вже існуюче футбольне поле зі штучним покриттям, а і закупити нове спортивне обладнання — лавку для пресу, гімнастичний комплекс, тенісний стіл, кілька вуличних тренажерів тощо. На все — 300 тис. гривень.
Щодо стану виконання ще одного проекту — «Теплого храму», то наразі він залишився єдиним проектом, до якого фактично не вносили змін. Але і про початок його реалізації наразі не йдеться. Як повідомила у коментарі «Вікнам» начальник управління культури Калуської міської ради Іванна Гринів, релігійна організація ще не подала повного переліку потрібних документів. Тому всі — в очікуванні. Вона уточнила:
"Кошти, передбачені на реалізацію проекту, вже є на рахунку і ми лише чекаємо на документи від релігійної організації. Уже з цим пакетом ми зможемо шукати виконавця робіт та підписувати відповідні угоди".
Найменш проблемним для виконання виявився проект із озеленення міста. Як зазначив заступник начальника управління житлово-комунального господарства Калуської міської ради Тарас Фіцак, кардинальних проблем — немає:
"В суму, яка передбачена по проекту, ми вкладаємося. Можливо, трохи зміниться кількість дерев і їхні види. Але це за взаємною згодою з автором проекту. Ми зараз опрацьовуємо місця, де будемо садити дерева. Контактуємо з розсадниками. Думаю, до двох тижнів ми зможемо розпочати реалізацію проекту".
Садитимуть у Калуші, в основному, сакури, дуби і клени. Щоправда, після консультацій із калуськими дорожниками, які вже чимало років займаються озелененням, вирішили, що брати надто молоді саджанці не варто. Ризик, що їх зламають чи що вони не приживуться, — великий. Тому клени, наприклад, краще брати висотою у півтора метра, хоча вартість одного дерева при цьому зростає приблизно втричі.
Попри те, що ці дерева дорожчі, не буде різкого зменшення, кількості запевняє Тарас Фіцак. За його словами, рослин буде придбано достатньо для того, щоб озеленити обрані території.
Щодо самих «пунктів озеленення», то їх буде декілька. Поодинокі дерева не садитимуть. Для групи кленів, наприклад, обрали місце на вулиці Б. Хмельницького: на вільній ділянці неподалік ВПУ №7, де позрізали старі дерева. Алея сакур, найімовірніше, з’явиться на бульварі Незалежності. Озеленити хочуть і кілометрову ділянку в районі проспекту Лесі Українки. Втім, на остаточний перелік ще треба зачекати.
Нові правила
Нещодавно у міській раді відбулося засідання комісії з питань Бюджету участі, під час якого говорили про проблеми, які виникли при спробі розпочати виконання проектів, та про зміни, які планують внести, щоб уникнути аналогічних ситуацій вже у наступних роках. Від такої співпраці влади з громадою відмовлятися не будуть, але умови планують виписати більш детально.
Насамперед, проекти поділять на великі і малі. Великих буде три, на кожен з яких передбачатимуть максимальне фінансування у розмірі до 400-от тисяч гривень. Малих проектів — чотири: по 200 тисяч гривень на кожен. Таким чином, на великі проекти виділять 1,2 млн гривень, на малі — 800 тисяч гривень.
Депутат Калуської міської ради Юрій Тимків пропонував робити більше дрібних проектів, на реалізацію яких потрібно до 100 тисяч гривень:
"Можна буде більше людей залучити і більше проектів виконати. Адже за 100 тисяч можна було реалізувати багато хороших ініціатив, як-от «Сонячне дерево» чи «Реконструкція замкової криниці». Хороші ж проекти були. Це не будуть великі інфраструктурні проекти, але вони будуть дійсно цікаві. Так працює в багатьох містах".
Натомість, Богдан Грущак, навпаки, пропонував запустити два проекти, але дійсно серйозні і масштабні:
"У зв’язку з високим рівнем інфляції і ростом цін я пропоную на 2019 рік спробувати реалізувати проекти до мільйона гривень. Нехай їх буде лише два, але, якщо до відбору самих проектів підійти жорстко і відповідально, то ми матимемо добрий результат. От зараз ми зіткнулися з проектом на вулиці Рубчака. Реальний, красивий майданчик обходиться у 430 тисяч гривень, а ми робимо такий самий за 200 тисяч. Самі розумієте, що ми втрачаємо на якості. Так само по сьомій школі. Ми зробимо на 300 тисяч, ну щось воно вийде, але могли би вкласти більші кошти і зробити так, як треба".
Під час обговорення звучала і пропозиція додати коштів на реалізацію вже обраних проектів-переможців. Юрій Тимків, зокрема, зазначив, що серйозні недопрацювання були саме в роботі виконавчих структур, тому треба нести відповідальність за взяті на себе зобов’язання:
"Якщо проекти дійсно хороші і не вистачає тих 100 тисяч, то давайте їх винайдемо і зробимо якісно. Це був перший рік, і ми повинні відверто сказати, що були недопрацювання виконавчих органів. Так, вони були в зв’язку з тим, що ми їх у такі рамки поставили (на розгляд проектів відповідні структури міської ради мали всього кілька днів. — Авт.). Але нині ми стали заручниками цих обставин і маємо прийняти рішення, адже в жодному разі не можемо допустити, щоб обрані проекти не були реалізовані".
Міський голова Ігор Матвійчук погодився, що всі проекти мають бути завершені, але висловився проти того, щоб дофінансовувати їх, побоюючись, що це стане початком безкінечного процесу додаткового виділення коштів і майбутніх проектів. Крім того, автори матимуть ілюзію, що до формування кошторису і самого проекту можна підходити поверхнево. Мер акцентував:
"Винних (за неналежну оцінку проектів. — Авт.) — покараємо. — Тут можна дорікнути авторам, можна — виконавцям. Але це був перший рік. Ми вчилися, набували досвіду. Давайте дамо чіткі прозорі правила для всіх. Щоб у майбутньому були проекти, які «вписуватимуться» у закладені на них кошти".
Зрештою, вирішили додаткових коштів не виділяти. Натомість, сама процедура Бюджету участі буде більш «розтягненою» в часі. Цьогоріч конкурс, найімовірніше, стартуватиме у вересні. Тож, достатньо часу матимуть як автори, так і ті, хто їхні пропозиції перевірятиме. Авторам проектів дозволять корегувати свої ідеї. Але — лише один раз. Це дасть змогу виправити помилки, якщо вони випадкові або незначні, але убезпечить від проектів, писаних «на коліні», тобто таких, над якими автори вирішили не заморочуватися, а покластися на міську раду, яка їх перевірятиме.
Крім того, один автор зможе подати лише один проект. Переможців за результатами голосування відтепер визначатимуть по рубриках. Це дозволить убезпечити від розподілу всієї суми фінансування на однотипні проекти, за якими стоять великі групи людей. Простіше кажучи, варіант, що кілька шкіл, дитсадків, церков чи інших «людних» організацій визнають переможцями — буде нереальним. Найімовірніше, заберуть і деякі рубрики, зокрема ті, що стосуються доріг, інформаційних технологій, безпеки тощо. Чи вноситимуть нові — ще подумають. Серед пропозицій, які є на сьогодні, — проекти, спрямовані на потреби людей з інвалідністю, а також проекти, які передбачають співфінансування з боку ОСББ.
Загалом головною метою всього цього процесу, зазначають у міській раді, є бажання залучити до співпраці якомога більше активних людей, дізнатися, які проблеми, на думку пересічних мешканців, треба вирішувати першочергово, на що виділяти кошти тощо. Влада сподівається також, що в наступних роках проекти будуть більш цікавими та зможуть вийти за рамки «свого двору».
Тетяна КІНДЮХ, журналіст
