Михайло Гаврилишин вважає, електронні системи до роботи на рівні держави не готові Підписання декларації — це, фактично, форма заяви. З її допомогою українці повідомлятимуть, що обрали саме цього лікаря і цей заклад. Інформація про вибір лікаря міститиметься в електронній системі охорони здоров’я. З липня 2018 року Національна служба здоров’я України направлятиме гроші із загальних податків у медичний заклад лікарю, якого обрала конкретна людина, – йдеться в офіційній інформації.
Також 27 березня на сайті МОЗ опубліковано затверджений Порядок надання первинної медичної допомоги – документ, який регламентує роботу терапевтів, педіатрів та сімейних лікарів, дає чіткий перелік послуг закладів первинної медичної допомоги. З 1 липня абсолютно усі заклади первинної медичної допомоги мають керуватися цим документом.
МОЗ оприлюднив і покрокову інструкцію підписання декларацій. Для цього потрібно звернутися у медзаклад, де працює обраний лікар і мати з собою паспорт (свідоцтво про народження дитини), податковий номер і мобільний телефон. Заклад має бути підключеним до системи «Електронне здоров’я», куди уповноважена особа внесе персональні дані. Після введення даних пацієнт отримує СМС з кодом, який уповноважена особа вводить у систему «Електронне здоров‘я» для підтвердження. Після цього з системи роздрукують примірник декларації для перевірки. Якщо помилок немає, то роздрукують ще один і пацієнт має підписати обидва. Один примірник забирає пацієнт, інший залишається в медзакладі, який надсилає його в систему «Електронне здоров‘я».
Але реально, вважає в. о. головного лікаря Калуського міського центру первинної медико-санітарної допомоги Михайло Гаврилишин, електронні системи до роботи на рівні держави не готові. Тому проблеми можуть виникнути вже на перших етапах впровадження реформи:
«Є багато недоопрацювань і непорозумінь. Зокрема, Мін’юст наполягає, що декларація має підтверджуватися копіями паспорта і податкового номера, МОЗ – за допомогою СМС. Але головне, що система «Електронне здоров’я» не готова до роботи. Сюди поки що внесені фейкові медичні організації. Виходить, що весь минулий рік нам розказували, що система абсолютно продумана, а на місцях «опираються» реформі. Тепер ми до неї повністю готові, але виявилося, що є проблеми вже на державному рівні».
Авторизацію пацієнтів через СМС Михайло Гаврилишин вважає складнішою процедурою, яка затягне процес підписання декларацій. За прогнозами МОЗ, каже він, до кінця року лише 30% українців зможуть підписати декларації. Відтак, у наступному році це може створити серйозні перепони у фінансуванні закладів первинної медичної допомоги.
Електронний запис поки що непопулярний
У Калуші до реформи підготувалися. Центр з надання первинної допомоги вже став комунальним некомерційним підприємством, оскільки тільки у такому форматі він може отримувати кошти від держави.Відбулося об’єднання дорослої і дитячої первинки в одній структурі.Продовжено час прийому лікарів: педіатрів з 2,5 до 4-х годин, терапевтів – з 3 до 4-х годин. Запровадили у Центрі і електронний запис на прийом до лікаря. Наприклад, на 26 березня так на прийом записалися 10 чоловік, – повідомив Михайло Гаврилишин. Це мало, якщо порівняти з сотнями людей в «живих» чергах під кабінетами медзакладу. З іншого боку, запис через інтернет на сайті міського Центру дозволяє пацієнтам заощадити час, тому, розраховує керівник, сервісом буде користуватися дедалі більше людей. Зокрема, електронний запис без участі пацієнта опрацьовується в реєстратурі, медичну картку передають лікарю, а пацієнту повідомляють про місце і час прийому. Таких пацієнтів, запевнив Михайло Гаврилишин, приймають поза «живою» чергою у призначений час. Лише в окремих випадках, коли лікар мусить невідкладно прийняти іншого пацієнта (наприклад, при різких болях, переломі чи в інших екстрених випадках. – Авт), відхилення від призначеного часу може становити максимум 30 хвилин.
У планах Центру – замінити працівників реєстратури на працівників з медичною освітою. Це, каже керівник закладу, дозволить уникнути непорозумінь у скеруванні до того чи іншого спеціаліста. А також – відкрити окремий кабінет невідкладного прийому. Медичний працівник, який тут працюватиме, зможе надати допомогу і, за потреби, викликати вузького спеціаліста.
Чи потрібні медики в реєстратурі, якщо за медрефомою до вузького спеціаліста можна потрапити лише за направленням сімейного лікаря, терапевта чи педіатра? У Калуші так вже працюють, і необхідність годинами чекати у черзі, щоб потрапити на прийом до окуліста чи ендокринолога, багатьох дратує. Михайло Гаврилишин зазначив, якщо пацієнт має хронічне захворювання і часто відвідує вузького спеціаліста, то у такому разі він може записатися на наступний прийом безпосередньо в нього, оминаючи терапевта. Якщо ж візити є рідшими, наприклад, раз на півроку, то у такому разі попереднє звернення до терапевта є необхідним.
До 1 липня – 60 тисяч декларацій
У реформу можна входити з 1 жовтня чи з початку наступного року. Але у Калуші рішуче налаштовані увійти у першій хвилі, тобто перейти на фінансування через Нацагенцію за кожного приписаного пацієнта вже з 1 липня. Щоб у фінансовому плані це було виправданим і установа стабільно функціонувала в нових умовах, у найближчих три місяці треба максимально продуктивно провести приписну кампанію і приписати до лікарів Центру до 60 тис. пацієнтів. Максимальний показник, якого можна досягнути у Калуші, як зазначив Михайло Гаврилишин, – 85% усіх жителів міста. Ставити вищу планку – просто нереально: частина калушан на заробітках за кордоном, ще частина людей через байдужість до свого здоров’я чи важких матеріальних умов просто не звертаються у медзаклади і роками ігнорують своє здоров‘я.
У Калуші приписувати пацієнтів до лікарів почали ще минулого року. Поліклініка мала намір взяти участь у пілотному проекті і стати майданчиком для тестування медреформи. За словами Михайла Гаврилишина, у Центрі щотижнево проводять моніторинг кількості підписаних декларацій. На 27 березня, із загальних13 100 дітей, які зареєстровані у Калуші, 8 211 вже визначилися з лікарем, з близько 54-х тисяч дорослих – визначилися 38 652. Такий значний обсяг попередньо зробленої роботи полегшує досягнення запланованої планки. До того ж, до лікарів міського Центру приписуються і мешканці сіл району. Станом на 27 березня близько 4,5 тисяч жителів сіл, зокрема Мостище, Верхньої, Копанок, Боднарова та інших обрали собі лікаря у Калуші. Михайло Гаврилишин пояснює:
«Перевага міського Центру – діагностична база, а доїхати в межах 30 хвилин не є проблемою».
Зараз у Центрі працює 14 педіатрів і 36 терапевтів. Деякі вже набрали максимальну кількість пацієнтів. За нормативами, один педіатр може обслуговувати максимум 900 пацієнтів, терапевт – 2 000, сімейний лікар – 1 800.
Цього року базове фінансування на одного приписаного пацієнта становить 370 гривень. Для різних вікових груп мають бути встановлені і збільшуючі коефіцієнти. За словами Михайла Гаврилишина, вони вже проговорюються. Для дітей до 5-ти років – пропонується коефіцієнт 4 (1480 гривень), 6-17 років – коефіцієнт 2,2 (814 гривень), 18-39 років – 1,2 (444 гривні), 40-64 роки – 1 (370 гривень), 65 років і старші – 2 (740 гривень). На наступний рік базова ставка має зрости до 450 гривень.
Таким чином,за умови проведення успішної приписної кампанії, міський Центр може отримати цього року близько 30 млн гривень. Цього, каже керівник закладу, вистачить для нормальноїроботи закладу. Зокрема, і на підвищення зарплат медиків. Але гроші «проїдати» не планують:частину хочуть спрямувати на технічне переоснащення закладу, зауважує Михайло Гаврилишин:
«Первинна допомога – це, в першу чергу, діагностична база. Обладнання фізично і морально зношується, кожних 5-7 років його треба оновлювати. В першу чергу, плануємо замінити обладнання і доукомплектувати лабораторію. Для цього потрібно орієнтовно 3 млн гривень».
Загалом програма переоснащення буде тривалою. Центру потрібен сучасний УЗД-апарат, який коштує близько 4 млн гривень.Приблизно у таку суму обійдеться і цифровий мамограф. Планують закупити і сучасний безплівковий рентген-апарат, який коштує від 6,5 млн гривень.
Тобто, якщо калушани не залишаться байдужими до приписної кампанії, тодіЦентр зможе за гроші від держави розвиватися. Інакше обладнання треба буде оновлювати за рахунок міського бюджету. Михайло Гаврилишин пояснює, що все йде до співоплати за медичні послуги і це буде біда для малозабезпечинх людей:
«Якщо центр буде успішним, а це залежить від активності мешканців міста, то у такому разі багато питань вирішимо самостійно, а міський бюджет, в свою чергу, зможе краще фінансувати місцеві програми і, таким чином, полегшити людям тягар офіційних оплат. Тому я прошу калушан прийти, обрати лікаря і підписати з ним декларацію. Інформація про всіх лікарів є на сайті Центру, ми її ще розширимо даними про стаж, досвід і так далі».
Нові умови для всіх
З 1 березня, повідомив керівник Центру, усі медичні працівники написали заяви і прийняті на роботу на умовах строкових трудових договорів. Термін дії угод – півроку. За невиконання приписного максимуму звільненням карати не планують. Але кількість пацієнтів позначиться на зарплаті лікаря. Крім того, у зв’язку з відпусткою, курсами, лікарняними кожен лікар в середньому два місяці не працює, тож, його пацієнтів веде інший спеціаліст. Тому проблеми у тому, що терапевта обере не 2 000 людей, а, скажімо, 1 600, – немає. Приводом до звільнення, зазначає Михайло Гаврилишин, скоріше буде неетичне ставлення до пацієнтів і непрофесійність.
Зміни в організації надання первинної медичної допомоги профільне міністерство продукує чи анонсує щотижня. Так, нещодавно було скасовано диспансеризацію і обов’язкові медогляди, зокрема для школярів. Озвучено, що лікарі не будуть ходити на виклики пацієнтів. Остання ініціатива – флюорографія для раннього виявлення туберкульозу не потрібна, мовляв, це пережиток радянської системи охорони здоров’я. Її хочуть замінити опитуванням лікаря, і, за потреби, робитимуть аналіз мокротиння.
Михайло Гаврилишин вважає, що всі ці ініціативи, в першу чергу, спрямовані на те, щоб максимально здешевити охорону здоров’я для держави. У лікаря має бути восьмигодинний робочий день, для забезпечення робочим місцем усіх спеціалістів у Центрі просто не вистачає кабінетів. Тому у Калуші лікарі як ходили, так і будуть ходити на виклики. Це в інтересах і лікаря, і пацієнта. Не планують у Калуші відмовлятися і від флюорографії, хоча йде до того, що послуга не буде у гарантованому державою пакеті, а, значить, – платною для пацієнта, або ж забезпечувати її будуть за рахунок місцевого бюджету. Бо те, що пропонує МОЗ, дає можливість виявити туберкульоз на пізній стадії, коли хворий вже поширює збудника.
Головна інтрига медрефоми – за які послуги треба буде платити і скільки. Відповідь на ці питання МОЗ має дати до 1 липня, коли перші медзаклади первинної допомоги почнуть працювати у нових умовах. Якщо, звичайно, почнуть. Завадити можуть, наприклад, перебої роботи системи «Електронне здоров’я». Адже може так бути, що внести туди декларацію буде складно, як це було з деклараціями чиновників на початку роботи сайту НАЗК, який постійно «виснув», і люди відкладатимуть цю справу «на потім». Зі свого боку, калуський Центр технічно підготувався: усі робочі місця комп’ютеризовані, з 1 квітня будуть створені робочі групи, завдання яких – вносити інформацію у загальнодержавну систему. А для швидкої обробки інформації Центр закупив п’ять багатофункціональних пристроїв (на фото. – Авт.).
Богдана ТИМЧИШИН, журналіст
