Ілюстрація. Наразі чіткої позиції міста щодо перспектив «сміттєвого» питання немає. Калуш відверто побоюєтьс Концесія — це договір про передачу природних багатств, підприємств, інших господарських об'єктів, що належать державі чи територіальній громаді, в тимчасову експлуатацію іншим державам, іноземним фірмам, приватним особам.
Депутати Калуської міської ради прийняли рішення про передачу майна комунального підприємства “Екосервіс” у концесію у травні 2016 року. У такий спосіб у місті планували вирішити проблему вивезення на захоронення твердих побутових відходів. Мовляв, міський бюджет має недостатньо ресурсів для оновлення техніки підприємства, яке займається вивезенням сміття. Крім того, концесія дозволить забезпечити будівництво сміттєсортувальної лініїбез витрат бюджету.
Звичайно, концесіонер — не благодійник, тому всі свої інвестиції та витрати, пов’язані з наданням послуги зі збору і вивезення сміття,буде повертати за рахунок тарифів та доходів від реалізації отриманої внаслідок сортування сміття вторинної сировини. Плюс концесіонер має забезпечити собі прибуток.
Приймаючи рішення два роки тому, депутати оцінили можливі ризики та продумали нюанси майбутнього концесійного договору. Однак, як з’ясувалося тепер, оцінили не всі ризики. До того ж, в Україні немає не те що позитивного, а взагалі досвіду передачі в концесію майна комунальних підприємств, які займаються вивезенням сміття. Більше того — увесь процес супроводжують постійні зміни законодавства, які лише ускладнюють процес.
Два роки у місті готувалися до концесії, тож, зараз часу на зволікання більше немає. Так, з червня в Україні вступає у дію норма законодавства, за якою заборонено захоронювати несортоване сміття. Тому треба або оголошувати конкурс і віддавати підприємство приватному інвестору, який має оперативно взятися до сортування сміття, або за бюджетні кошти купувати сміттєсортувальну лінію для комунального підприємства.
«Кабальні» умови
Питання, передавати чи ні «Екосервіс» у концесію,в останній тиждень активно обговорювали депутати міської ради на своїх постійних комісіях. На деякі з них приходив і міський голова Ігор Матвійчук, який хотів почути думку всіх депутатів, а не лише з профільних комісій.
Насамперед, депутатів інформували про підсумки проведеної підготовчої роботи та умови, на які мав би погодитися концесіонер.
Перше. Майно «Екосервісу», яке можуть передати в концесію, оцінили в 11 млн гривень. Зокрема, до нього належать: 900 контейнерів для збору побутових відходів, які встановлені по місту і мають оціночну вартість 4 млн гривень; приміщення, гаражі і виробнича база на вул. Б. Хмельницького, теж оцінені у 4 млн гривень; наявний автопарк для вивезення сміття оцінили у суму близько 3 млн гривень.
Виходячи з вартості майна, повідомив заступник голови Фонду комунальної власності територіальної громади Калуша Іван Шуляр, міський бюджет буде отримувати концесійний платіж у мінімальному розмірі – 75 тис. гривень, максимальному – 200 тис. гривень на рік. Залежно від встановленого міською радою коефіцієнта.
Щоправда, це не такі великі гроші для міського бюджету і не є вагомим аргументом «за» концесію.
Друге. Згідно із запропонованими концесійним договором умовами, впродовж двох років концесіонер повинен зберегти колектив комунального підприємства. Тобто жоден працівник не може бути звільнений за скороченням штатів чи у зв’язку з реорганізацією.
Чи захистить ця вимога працівників? Не факт. Адже керівник підприємства має купу інших механізмів позбутися непотрібних йому людей, наприклад, звільнити їх за якісь порушення, які завжди можна організувати, було б бажання. Або погіршити умови праці і люди звільняться за власною ініціативою.
Третє. Умова концесії — забезпечення сортування зібраного сміття на території Калуша.
Четверте. Обтяжуючі умови — модернізація основних фондів комунального підприємства на суму щонайменше 6,7 млн гривень і погашення його боргових зобов’язань, які зараз становлять близько 8 млн гривень, у тому числі майже 2 млн гривень – по екологічному податку, і стільки ж – заборгованість перед постачальниками підприємства. При цьому, за умовами концесії, інвестувати кошти в модернізацію і погасити борги потрібно впродовж шести місяців.
Звідки в «Екосервісі» взялися такі борги, під час засідання бюджетної комісії пояснив очільник підприємства Ігор Свистун:
"Раніше всі говорили лише про те, що борг «Екосервісу» по ПДВ становить 4 млн гривень, а ЖЕО боргують 4,5 млн гривень. Оце тільки і рахували, і виходило, що борг підприємства — 500 тисяч. Ніхто не дивився, що ще існують екологічні податки, де було більше мільйона гривень заборгованості, ще більше двох мільйонів боргу «впало» після суду в 2015 році… На всі ці борги нараховуються штрафи і пені. От, наприклад, сплачуємо ми 6000 боргових гривень. На цю суму ще приблизно 3000 гривень штрафу нараховують і плюс пеня. І тому той борг, який ми маємо зараз, насправді буде значно більшим".
Реально на потенційного інвестора «впаде» приблизно 12 млн гривень боргів комунального підприємства. Фактично він повинен буде вкласти у підприємство понад 20 млн гривень у найближчих шість місяців (сміттєсортувальна лінія плюс модернізація і борги. – Авт.). Так що ще потрібно пошукати бажаючого, який погодився б на такі умови. Тож, не факт, що конкурс, у випадку його проведення, стане результативним.
Це — прекрасно розуміють у міській раді, а тому морально готуються до того, що охочих взятися за концесію не буде. Вірогідність такого розвитку подій оцінюють не менше як у 90%. Депутати такі концесійні умови взагалі назвали «кабальними» для інвестора.
Міський голова Ігор Матвійчук погоджується, що умови — дуже жорсткі, особливо — у частині погашення боргу підприємства вже за шість місяців. Ймовірно, доцільно би було з тих коштів, яке отримуватиме місто як концесійний платіж, погашати борг підприємства. Але ще треба з’ясувати, чи це дозволяє законодавство. Під час засідання комісії з питань власностіміський голова резюмував:
"Я думаю, що на тих умовах, які ми зараз пропонуємо, інвестор не прийде".
Термін концесії — 49 років. Ще один ризик для концесіонера — кожних три роки у місті буде проводитися конкурс на вивезення сміття і концесійне підприємство може як перемогти у ньому, так і зазнати поразки.
Сміття — це політика
Головна перевага для міської влади від концесії — вивезення сміття перестає бути її клопотом. У цьому ж і головний ризик.На думку членів гуманітарної комісії, вивезення сміття — це не просто послуга, а чистота міста і його екологічна безпека. А, як показали нещодавні події в Львові,сміття може бути використано як інструмент у політичній боротьбі. Депутати озвучили ймовірний сценарій у випадку, якщо концесіонер не буде виконувати обов’язки зі своєчасного вивезення відходів:
"Народ може привезти нам переповнені ящики зісміттям до міської ради перед виборами".
Більше того, він з допомогою сміття навіть зможе шантажувати міську владу у власних інтересах.
Щодо тарифів на послуги з вивезення сміття для калушан, то навіть у випадку передачі підприємства у концесію, їх буде затверджувати міськвиконком. Але це не означає, що міська влада навіть за великого бажання зможе стримати різкий ріст тарифу для населення. Згідно із законодавством, підприємство подає на затвердження свій розрахунок тарифу і, за умови, що він є економічно обгрунтований, виконавчий комітет повинен його затвердити. Якщо такого рішення не приймають, то різницю підприємству має компенсувати міський бюджет.
Ризикувати чистотою міста і своїми виборчими перспективами депутати не хочуть. Тож, жоден з присутніх на засіданні гуманітарної комісії депутатів не підтримав передачу в концесію КП «Екосервіс». Всі — утрималися.
Натомість, комісія з питань власності, навпаки, визначила курс все ж на концесію. Хоча — з суттєвими зауваженнями. Запропонували зокрема доопрацювати умови, за можливості — трохи їх пом’якшити, і лише після цього виносити на сесійне засідання. Депутати пропонують не поспішати, а за потреби — скликати позачергову сесію для прийняття узгодженого рішення.
На думку депутатів цієї комісії, безумовно, мала вплив позиція міського голови, який не надто оптимістично ставиться до ідеї придбання сміттєсортувальної лінії коштом міста.
Суть була в тому, щоб передати це майно і зменшити навантаження на бюджет міста, — наголошував Ігор Матвійчук. Апелюючи депутатові Ользі Єланіній, яка висловилася за придбання бюджетним коштом сміттєсортувальної лінії, він додав, що, окрім вартості самої лінії, треба буде витратити ще чимало коштів на облаштування відповідної площадки, підведення до неї необхідних комунікацій тощо. Мінімальна вартість складе не менше 10-ти мільйонів гривень.А, найімовірніше, — більше.
Своя лінія і «втеча» від боргів
В тому, що концесія в Калуші зайде в глухий кут, — ризик чималий. Тому міська влада все ж паралельно працює над варіантом встановлення сміттєсортувальної лінії. Так, за словами заступника міського голови Руслани Вайди, вже знайшли варіант придбання такої лінії за 6,1 млн гривень. Причому лінію можна купити в лізинг: 30% становить перший платіж, решта суми виплачується впродовж п’яти років. Загалом, сума для міста цілком посильна.До того ж, місто ще й зможе заробляти на продажу вторинної сировини. Вільні земельні ділянки для розташування сміттєсортувальної лінії також є.
На виготовлення лінії спеціалізованому підприємствові знадобиться близько двох місяців. Ще місяць — на монтаж обладнання та запуск його у роботу. За цей час в Калуші можна облаштувати відповідну площадку. Тобто теоретично сміттєсортувальна лінія в Калуші могла б бути встановлена швидше, аніж доведено справу по концесії до конкурсу. Це — важливо, адже вже з літа місту загрожують чималі штрафи за невиконання закону про сортування сміття. Ігор Свистун під час засідання бюджетної комісії акцентував:
"Щоб повернути вкладені в лінію гроші, нам знадобиться близько п’яти років. В об’ємі сміття зменшиться на 50-60%, що зменшить і навантаження на полігон. Якщо ми зволікатимемо, то пройде ще кілька місяців і нам «влуплять» штрафи за несортоване сміття. Раз кілька мільйонів, другий раз кілька мільйонів — і «буде» і сортувальна лінія, і все інше. Це ми зараз шкодуємо тут, а потім втратимо значно більше".
Місяць тому Калуська міська рада створила нове комунальне підприємство – КП «Екоресурс», функції якого фактично дублюють функції КП «Екосервісу». Очевидно, що нове комунальне підприємство буде розвиватися і капіталізуватися (інакше, не було сенсу його створювати. — Авт.), а старе — помалу занепадати разом з накопиченими боргами. Банкрутувати «Екосервіс» у цій ситуації доцільно хоча б тому, що перестануть нараховувати штрафи і пені на існуючі борги, тобто вони, принаймні, перестануть зростати.Фактично, цим рішенням міська влада вже зробила крок до відмови від передачі «Екосервісу» в концесію. Про це свідчить і той факт, що на сесію готують проект рішення, за яким 2,5 млн гривень, які цього року були передбачені для КП «Екосервіс» на оновлення парку техніки, «перекинуть» на ці ж цілі, але вже для КП «Екоресурс».
Наразі чіткої позиції міста щодо перспектив «сміттєвого» питання немає. Калуш відверто побоюється братися за встановлення сміттєсортувальної лінії. Адже наразі в області лінію монтує лише Івано-Франківськ. Сусідня Львівщина, до прикладу, цього року планує встановлення п’яти сміттєсортувальних ліній у районних центрах. Рішучості їм, очевидно, додав сміттєвий колапс, який розпочався після трагедії на Грибовецькому сміттєзвалищі. В інтер’ю виданню «Укрінформ» голова Львівської ОДА Олег Синютка буквально кілька днів тому заявив, що сміттєсортувальнілінії вже встановлюють на сміттєзвалищах у Дрогобичі, Самборі та Новояворівську, а за три роки планують встановити їх на всіх полігонах твердих побутових відходів Львівщини. Синютка додав, що також цього року в області стартує будівництво сміттєспалювального заводу.
Богдана ТИМЧИШИН, журналіст
