Олеся Долинка — відомий у Калуші інструктор йоги, стоматолог та волонтер «Дому Сірка». Вона поділилася з «Вікнами» частиною свого життя — практикою йоги, та тим, як ознайомилася з цим унікальним заняттям, поділилася ідеями про самовдосконалення та розповіла про безкоштовні літні заняття йоги у міському парку.
— Олесю, коли саме Ви почали займатися йогою? Чому обрали саме цю практику?
— Моя основна робота не дозволяє бути надто активною, тому для звільнення напруги часто пробувала себе в різних видах спорту: фітнес, біг, плавання, інтервальні тренування, тренажерний зал, танці тощо. Якось мама запропонувала мені спробувати йогу. Я довго пручалася, адже, на мою думку тоді, сидіти на одному місці — це нудно й одноманітно. Проте вже після першого заняття зрозуміла, що це дуже захоплююче. Тому поставила перед собою певні цілі і вирішила досягти їх за будь-яких обставин. Цілі досить швидко змінилися, а практика йоги — залишилась.
— Знаю, окрім того, що працюєте тренером, маєте й іншу роботу. Як вдається поєднувати?
— Так, працюю стоматологом. Упродовж останніх двох років також викладаю йогу та досліджую себе у цьому напрямку. Роботу із заняттями поєдную легко, адже обидві справи приносять мені задоволення. До речі, у йозі ми намагаємося уникати слова «тренер». Переважно вживається слово «інструктор», а якщо це дуже поважна людина, то наставник або вчитель.
— Пам’ятаєте своїх перших вчителів?
— Звичайно, адже це люди, які показали мені напрямок розвитку — Оксана Пелехач та Володимир Дацко. Це відомі в Калуші інструктори, що вже роками працюють інструкторами.
— Як вдосконалюєте себе в ролі інструктора йоги?
— Упродовж двох років відвідала досить багато семінарів, лекцій та ретритів. Серед найбільш улюблених і шанованих мною викладачів є Олена Амбі-Шакті з Ужгорода, Валентина Малиновська з Харкова, Оксана Таран зі Львова, Анатолій Зенченко з Києва. І це — не повний список. Якось я намагалася порахувати кількість відвіданих мною йога-семінарів — не змогла. Як мінімум щомісяця кудись їду на заняття чи навчання. Я постійно вчуся, адже навчання, пізнання світу і себе в ньому, на мою думку, і є одним із означення самого життя.
— Як йога вплинула на Вас і Ваше життя?
— Сказати, що йога вплинула на мене — нічого не сказати. Проте, я впевнена, що це — лиш початок змін, і вони будуть невпинними. Перш за все, я почала більше любити і поважати себе, розуміти певні життєві закономірності, чому я саме така яка є і для чого взагалі живу.
— Минулого літа Ви проводили заняття йоги у міському парку. Як виникла така ідея і чи стала вона популярною?
— Займатися на природі — завжди приємніше, ніж в залі. Тож, я подумала, а чому б не зібрати компанію для спільних занять? Так і виникла ідея занять в парку. На мою думку, це популярно, адже вже від початку сонячних днів мене питають про ці заняття. На літніх ранкових заняттях у нас бували різні інструктори, в основному з Калуша та Івано-Франківська.
Загалом йога в Калуші набирає популярності, що, звісно, дуже тішить. Люди все менше починають мислити стереотипно і починають практикувати. І взагалі, хочу закликати калушан, насамперед, любити себе, своїх близьких і те місто, в якому вони живуть. Не шукати кращого і красивішого в сусідніх містах, а творити в своєму та робити його яскравим і цікавим для себе самих!
— Чи плануєте і надалі продовжувати такі акції? Можливо, у планах вже інші ідеї?
— Так, літні заняття будуть і цьогоріч. Тому приєднуйтесь, пробуйте, пізнавайте і відкривайтесь! Планую відкриття повноцінної студії йоги найближчим часом. Буде багато занять для дорослих і дітей, будуть найкращі інструктори міста, семінари та лекції на тему йоги і самопізнання від різних інструкторів України. Ідей та задумок багато, і я дуже вдячна всім, хто мене підтримує, стимулює і вірить в успішність цього проекту в нашому місті.
— Як йога впливає на стан здоров'я?
— Йога дозволяє пропрацювати і задіяти такі м'язи, які на жодному тренуванні ти не "прокачаєш", за винятком тайського масажу. Під впливом практики йоги змінився мій раціон, погляди на життя, на себе та відносини з рідними. Навіть банальною застудою тепер хворію значно рідше. І пов'язую це, насамперед, із практикою йоги.
— Інколи люди починають займатися йогою і залишають цю справу.
— Йога — це практика не для всіх. Комусь в ній комфортно і цікаво, іншим — важко, ще декому — нудно. Всі ми різні і кожен в праві обирати те, що йому підходить. Не розумію лише тих, хто, не спробувавши, каже, що це не його. Як, до прикладу, можна сказати, чи смачне шоколадне морозиво, якщо ти його не куштував? Оце в людях інколи дивує.
Не можу сказати, для мене йога — це все моє життя, бо це насправді не так. Часом ця практика займає в мене більше часу, інколи взагалі не практикую по декілька днів. Зараз для мене йога — це певний інструмент, що дозволяє розслабити тіло і звільнити розум.
— Знаю, що ви допомагаєте «Дому Сірка». Чому вирішили займатися цим?
— «Дім Сірка» — це унікальна організація, що в основному складається з дівчат- волонтерів, які працюють над тим, щоб зменшити популяцію безпритульних тварин в місті. Раніше я більше часу присвячувала допомозі притулку. Наразі моя допомога звелась до фінансової підтримки та агітації серед друзів і знайомих. Безпритульні тварини — це ті ж вухасті друзі, ба навіть кращі, ніж породисті. Ці тварини стали безпритульними саме через людей, тому ми відповідальні за їхні життя.
— Дякую за приємну розмову, Олесю. Сьогодні відкривається Ваша новина студія. Успіху вам!
Розмовляла Світлана НЕБИЛОВИЧ, студентка Української академії друкарства