Відмінність його від Origami в тому, що деталі з'єднуються за допомогою клею. 3-D моделі зараз користуються попитом серед молоді в якості подарунка. До того ж, якщо ви хочете бути « в тренді», не бійтеся використовувати їх в оформленні своїх офісів, домівок чи вітрин.
Вікторія Перейма з Калуша займається паперовим моделювання задля власного задоволення, а не заробітку. «Вікна» поспілкувалися з дівчиною і дізналися більше про хобі дівчини. За її словами, таке заняття — не з дешевих, вимагає багато терпіння та точності.
— Коли ти почала займатися паперовим моделюванням?
— Займаюся цим впродовж року. Все почалося з того, що народному аматорському театру "ЛюбАрт", який я відвідую, потрібно було знайти цікаве рішення для створення маски Безликого. Так і наткнулась на PaperCrafting — паперове моделювання. Мені сподобався процес виготовлення і, звичайно ж, результат. Люблю робити щось з нічого, щось нове та оригінальне.
— Як ти навчилася створювати такі фігурки?
— Мій вчитель — Інтернет. Насправді, в мережі можна знайти багато потрібної інформації та відеоуроків. Головне — мати бажання, і все вийде.
— Де ти черпаєш натхнення для створення своїх робіт?
— Натхнення знаходжу в музиці, природі, людях, що оточують, та й у простих повсякденних речах. Навколо нас так багато цікавого — варто лише пильно придивитися.
— Розкажи про процес створення своїх паперових фігурок? Скільки часу для цього потрібно?
— Процес виготовлення та моделювання займає немало часу — потрібне терпіння, уважність і точність. Результат не завжди відповідає задуму, бо в процесі додаються нові нотки, думки, і щось змінюється, додається, або навпаки. Деталі вирізаються та підрізаються в місцях згину канцелярським ножем. Далі — склеювання: маленька неточність, і модель скривлена, з діркою; хляпнув клей — пляма, і з нею нічого не зробиш, так і залишиться. Моделі створюються в програмі Pepakura Designer. Вона безкоштовна для завантаження, як і багато схем (розгорток) для виготовлення моделей. Хоча є і платні. Вигляд готового виробу можна побачити в 3D-вікні програми.
— Який з твоїх виробів найоригінальніший?
— Думаю, мій табурет. Його висота 30 сантиметрів. Я створювала цю фігуру на замовлення, а отже розроблялася спеціальна розгортка для моделі. Ціна – 250 гривень. Проте, ця фігура не є велика і зробити її було не надто складно. От зараз я працюю над створенням моделі, що висотою 1 метр. Це буде справжній велетень.
— Які матеріали використовуються для створення моделі?
— Двосторонній кольоровий картон густиною від 160 до 300 на 1 кв. метр, клей ПВА, двосторонній скотч — проте це дуже рідко. А щодо інструментів, то потрібні ножиці, канцелярський ніж та лінійка.
— Чи вдається тобі продавати те, що робиш?
— Продажів небагато, оскільки я не акцентую свою увагу на заробітку. Для мене — це хобі, заняття, під час якого я можу відпочити та отримати задоволення від самого процесу.
— Фігурки переважно замовляють чи вибирають з того, що є в наявності?
— Більшість виготовляється під замовлення. Є індивідуальні замовлення, тобто розгортка розробляється спеціально, і за бажанням замовника не буде використовуватися для створення таких же моделей в майбутньому
— Чи даєш імена своїм виробам?
— Ні, фігуркам власні імена даю рідко, хіба просто посміятись.
— Всі вироби твої чи, можливо, тобі хтось допомагає у їхньому виготовленні?
— Виготовляю моделі сама, без сторонньої допомоги, хіба принтер та комп’ютер, без цього не обійтися.
— Чи є у тебе в Калуші конкуренти?
— Думаю, немає. У Калуші знаю лише одну дівчину, яка займається подібним. Проте, можливо, є ті, про кого я не чула.
— Підіб’ємо підсумок: опиши поетапно процес створення паперової фігури.
— Для початку треба закупити всі необхідні матеріали. Далі — друкування та нумерування (якщо потрібно). Після того вирізаємо форму та підрізання в місцях згину. Наступний крок — згинання деталей, після чого склеюємо їх.
— Дякую за розмову. Твори й розвивайся!
Розмовляла Світлана НЕБИЛОВИЧ, студентка Української академії друкарства