Ілюстрація. Міста оприлюднюють не лише суми бюджетних коштів, які кладуть на депозит, але й «секретні» відсо Сам конкурс відбувся 18 травня. Причому — у режимі надзвичайної секретності. Про конкурс можна лише сказати, що свої послуги міській раді запропонували три банківські установи: «Приватбанк», «Ощадбанк» і «Укргазбанк». Усі троє були допущені до конкурсу. Далі засідання комісії відбувалося в закритому режимі. Представників банків викликали по одному, щоб ті прояснили ті чи інші моменти.
За годину всіх, в тому числі, і представників засобів масової інформації, голова комісії, заступник міського голови Руслана Вайда запросила на засідання і оголосила, що переможцем є «Укргазбанк». Згодом вона додала, що саме цей банк запропонував найбільшу відсоткову ставку за депозитом. Але яку, назвати категорично відмовилася, пославшись на те, що це є конфіденційна інформація. Відмовилася Руслана Вайда назвати і суму бюджетних коштів, яку покладуть на депозит. За її словами це буде вирішувати міський голова, який є розпорядником коштів – чи ставити всі вільні кошти, чи лише частину.
Те, що конкурс виявився абсолютно непрозорим і навіть його учасники не мали можливості порівняти свою пропозицію з пропозиціями конкурентів, а всі присутні загалом і громада міста в тому числі – впевнитися, що визначення переможця відбулося об’єктивно і справедливо, Руслана Вайда пояснила вимогами чинного «Порядку розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на вкладних (депозитних) рахунках у банках», який було затверджено постановою уряду 12 січня 2011 року. А саме — пунктом, де сказано, що «інформація, що стосується розгляду, пояснення, оцінки та порівняння пропозицій, є конфіденційною».
Однак у шостому пункті цього ж порядку записано, що «для розміщення тимчасово вільних коштів на вкладних (депозитних) рахунках у банках фінансовий орган формує заявку-пропозицію, в якій визначає обсяг коштів для розміщення, умови за вкладом (депозитом), адресу та дату прийняття пропозиції банку (не більш як п'ять робочих днів з дня відправлення), а також дату розгляду, і надсилає її до банків». Причому, ще до конкурсу. Тобто на час його проведення вже мало бути чітко відомо, яку суму місто розмістить на депозиті. Але громаді — а у банк покладуть саме гроші громади, як виявилося, цього знати не потрібно. До речі, органи місцевого самоврядування, причому масово, ще до проведення конкурсів на своїх сайтах розміщують заявку-пропозицію з чітко вказаною сумою, яку будуть розміщувати на депозиті. Чимало місцевих рад, наприклад, Львівська, Одеська міські ради, розмір суми коштів, які хочуть покласти на депозит, затверджували рішенням міської ради.
Під час дискусії депозитного питання у міській раді Руслана Вайда пояснювала, що банки іншим містам пропонують 10-11% річного прибутку за депозитами. Але вже після засідання комісії, зазначила, що цю інформацію міста не афішують, що договори, укладені іншими містами, калуська влада на етапі вивчення питання бачила лише з «замальованими» відсотками, а про самі відсотки взнали неофіційно, з телефонних розмов.
Не зрозуміло, навіщо було настільки заглиблюватися у конспірологію, адже в Інтернет-мережі — маса інформації, причому, цілком офіційної з цього приводу. Міста оприлюднюють не лише суми бюджетних коштів, які кладуть на депозит, але й «секретні» відсоткові ставки, і навіть отримані прибутки.
Наприклад, на сайті видання «Твоє місто. Чернівці» можна прочитати, що цього року «тимчасово вільні кошти міського бюджету Чернівців розміром 250,0 мільйонів гривень розмістили на вкладних (депозитних) рахунках, відкритих у обласній дирекції АБ «УКРГАЗБАНК» з річною процентною ставкою 13,1%». І про це повідомив не якийсь таємний агент, а заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів Володимир Середюк. Відсотки, виплачені банком за користування вкладами (депозитами), за січень-лютий 2018 року склали 3,7 мільйона гривень.
Більше того, міста полюбляють розміщувати «секретну» інформацію про банківські відсотки навіть на своїх офіційних інтернет-сторінках. Наприклад, на сайті Черкаської міської ради у рубриці за посиланням «Публічні гроші – Бюджет міста» щомісяця для громади оприлюднюють звіт про те, скільки коштів було на депозиті, в якому банку, яка відсоткова ставка, який прибуток, тощо.
Крім урядової постанови, на яку посилається калуська влада, є ще Закон про доступ до публічної інформації, який, до речі, вступив у дію пізніше і за яким «не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами». Але, виявляється, це не про Калуш.
Богдана ТИМЧИШИН, журналіст
