Іван Дзуль: «Є кохання з першого погляду, а в мене виникло кохання до важкої атлетики з першого дотику»

2018-ий рік для ветерана калуського спорту, чемпіона України з важкої атлетики у категорії 55+ Івана Дзуля — особливий. Адже рівно 40 років тому він вперше став на поміст і відтоді зі штангою не розлучається ні на тиждень.
Переглядів: 306
"Мені завжди приємно бачити на міжнародних змаганнях 80-річних чоловіків, які сміливо виходять на поміст нарівні зі

У селі Тростянець Долинського району в далекому 1978-ому році була єдина спортивна секція з важкої атлетики, розповів «Вікнам» Іван Дзуль:

"До Долини доїжджати, щоб займатися в інших видах, було далеко. Я тоді був у дев’ятому класі. Наш сільський тренер Іван Дмитрович Стефанишин, людина з великої літери, якому я завжди буду вдячний, запропонував мені спробувати себе в цьому виді спорту. І коли вперше відчув приємний холодок залізного грифа, як мені піддається вага штанги, ще тоді зрозумів, що це мій спорт. Є кохання з першого погляду, а в мене виникло кохання до важкої атлетики з першого дотику".

Після школи Іван Дзуль вступив у Калуське ТУ-6, де продовжив займатися важкою атлетикою. Його спортивним наставником став відомий тренер Віктор Гекало. Тренер посприяв, щоб перспективний спортсмен, коли настав час іти до війська, служив у спортивній роті Прикарпатського військового округу. Першим важливим досягненням у важкій атлетиці Івана Дзуля був успішний виступ на першості республіканської ради СТ «Авангард», який відбувся у 1984-ому році в Хмельницькому. Тоді 21-річному калуському штангістові, який виступав у ваговій категорії 75 кг, підкорилася сумарна вага 295 кілограмів: 132,5 кг у ривку та 167,5 кг у поштовху. Цей результат на 5 кілограмів перевищував норматив майстра спорту СРСР, а відтак йому, окрім медалі та грамоти, вручили і значок майстра спорту за №277722, каже Іван Дзуль:

"Так склалося, що вже наступного року я востаннє брав участь у змаганнях високого рівня. Так у спорті буває. Ти доходиш до певної межі, а далі знаходиться повно причин, які не дозволяють тобі рухатися вперед. Але це не означає, що я полишив своє улюблене заняття. Постійно підтримував і підтримую свою фізичну форму. Звичайно ж, були за ці роки різні змагання, на яких мені доводилося виступати. Приміром, постійні відомчі спартакіади, у яких я виступав у військовому триборстві за команду Калуського відділу міліції, де я працював. Але про світові чи хоча б республіканські атлетичні арени довелося забути на тривалий час".

 

«За сорок років я постарів лише на 13 секунд»

До речі, Іван Дзуль є одним із небагатьох спортсменів, який поєднує і важку, і легку атлетику. Окрім штанги, він показує непогані результати в бігу на 400 і 1000 метрів. Цьогоріч у калуського атлета ще одна «кругла» дата: 40 років тому Іван Дзуль, беручи участь в республіканських змаганнях «Старти надій», пробіг кілометрову дистанцію за 3 хвилини і 13 секунд, виконавши норматив І юнацького розряду.

"До цієї дати я також зробив собі подарунок. На стадіоні «Хімік» відбувся «ретроспективний забіг» і я подолав кілометр за 3 хвилини і 26 секунд. Так що за сорок років я постарів лише на 13 секунд! Добре, що зараз дуже розвинений ветеранський спорт і я можу себе показати і в легкій, і у важкій атлетиці. Для цього, по-перше, потрібне бажання досягти в житті ще більше висот, а по-друге — витримати чотири найважливіших для будь-якого спортсмена складові успіху. Це — фізична, технічна та психологічна підготовка і фінансова підтримка. Технічну і фізичну мені вдається підтримувати стабільно завдяки тренеру ДЮСШ «Сокіл» Ігореві Стечаку, в якого я займаюся. Саме він мене і підштовхнув до ветеранських змагань у 2007-ому році, вмовивши взяти участь на першості області. Там я познайомився з багатьма людьми, які не перестають бути вірними спорту, не зважаючи на вік чи зайнятість".

Відтоді через Інтернет калушанин почав постійно слідкувати за новинами ветеранського спорту. Так і дізнався про чемпіонат Європи з важкої атлетики у Баку у 2012-ому році і вирішив спробувати поборотися за медалі. Фізично і технічно його підготував Ігор Стечак, а от морально, як виявилося, він не був готовий, тож, не міг впоратися із навалою емоцій:

"Уявіть: великий зал, сотні людей довкола, відеокамери, спалахи фотоапаратів. Ти відчуваєш, як до тебе прикута увага всіх присутніх у залі. І через те зайве хвилювання я став другим після російського атлета Андрія Ємєльянова. Але вже наступного року на ветеранських іграх у Туріно я його таки «взув», отримавши «срібло». Хоча й показав перший результат, але стараннями суддів «золото» віддали іншому спортсменові. А от Ємєльянов був лише четвертим".

Як запевняє Іван Дзуль, спорт, а особливо — ветеранський, для того й існує, щоб стимулювати людей до розвитку. Особливо це важливо для молоді, яка мала б брати приклад із ветеранів. Для Івана це й справді стиль життя, до речі — модний. Принаймні, в Європі:

"Дехто може сказати, що старість — це пора, коли треба побільше відпочивати і зустрічатися, щоб обговорювати свої болячки. Я не заперечую, що з віком людина потрохи втрачає свої кондиції. І сам відчуваю, що мої суглоби вже не такі гнучкі, але стараюся слідкувати за станом свого здоров’я і підтримувати фізичну форму. Для мене — це стиль життя, це свого роду «кайф». Мені завжди приємно бачити на міжнародних змаганнях 80-річних чоловіків, які сміливо виходять на поміст нарівні зі значно молодшими спортсменами".

Кажуть, «не сотвори собі кумира», а от для Івана сьогодні є людина, якою варто захоплюватися і брати з нього приклад. Це відомий калуський гирьовик, 72-річний Василь Юрчишин, який є рекордсменом області в штовханні ядра і метанні молота.

 

У планах — чемпіонати Європи і світу та "Калуська піраміда"

У січні Іван Дзуль святкував своє 55-річчя. Тоді він собі поставив за мету взяти участь у чемпіонаті України і перемогти. Проте, анонсоване проведення змагань у березні спочатку перенесли на квітень, згодом — відклали на червень. Іколи вже ніхто й не надіявся, що чемпіонат узагалі відбудеться, Федерація важкої атлетики оголосила точну дату і місце проведення чемпіонату, який пройшов 12-14 жовтня в Миколаєві. Іванова мрія таки збулася і він отримав звання чемпіона, встановивши нові рекорди України у ваговій категорії до 73 кг. Його цьогорічний результат — 188 кг (83 кг у ривку і 105 кг у поштовху).

"Часу для підготовки було обмаль, бо ті перенесення вибили із усталеного режиму не тільки мене. Але Ігор Стечак зробив свою справу і я в тактичному та фізичному плані був стабільним. З емоціями перед стартом також було все гаразд. Залишалося за малим — за фінансами".

Каже, що дуже вдячний долі, що вона звела його із головою Калуської міськрайонної організації політичної партії «Національний корпус» Михайлом Греськом:

"Він запропонував мені виступити під егідою «Національного корпусу», який багато робить у плані саме фізичного виховання молоді і допомагає спортсменам взяти участь у змаганнях різних рівнів та досягти відповідних результатів".

Якщо буде усе гаразд із здоров’ям, каже Іван Дзуль, він обов’язково поїде в червні наступного року у Фінляндію на чемпіонат Європи та у вересні — в Канаду на чемпіонат світу. У коментарі «Вікнам» Михайло Гресько зазначив:

"Для «Національного корпусу» буде великою честю відправити своїх посланців на спортивні форуми світового рівня. Нещодавно стартував всеукраїнський проект «Спортивний корпус», який направлений на розвиток фізичних можливостей людини. До того ж — вік, стать та вид спорту значення не мають. Згідно з цим проектом ми готові допомогти всім, у кого є бажання досягти високих результатів і вдосконалювати свої фізичні можливості. Іван Дзуль, Володя Щавінський — це яскраві приклади того, наскільки цілеспрямованими може бути кожен із нас у прагненні досягти нових висот. До речі, минулого року Володя став чемпіоном України серед учасників віком до 17-ти років, а в змаганнях серед дорослих показав четвертий результат. До того ж, калушанин неофіційно виконав норматив майстра спорту України".

Про Івана Дзуля взагалі варто сказати більше, адже він не лише тренується сам, але й передає свої навики і багатий досвід молодим спортсменам, які тільки-но роблять перші кроки в досягненні своєї мети. Він просто заряджає усіх своїм палким ентузіазмом та енергією, каже Михайло Гресько:

"І коли «Спортивний корпус» розпочав свою діяльність у Калуші, Іван Васильович відразу ж запропонував свою допомогу, поділився з нами своїми ідеями щодо реального втілення програми в життя. Так що у «Національного корпусу» з ним тісна дружня співпраця. Мені буде за честь, якщо завдяки Івану і підтримці партії ми погонимо хвилю розвитку спорту по Україні, долучимо ветеранів спорту до цього руху. Це буде нашим величезним внеском в оздоровленні нації. Іванможе поділитися з морлоддю не тільки фізичними досягненнями, а й багатьма моральними якостями. Він — справжній українець і справжній патріот, який вартий бути педагогом моралі! Я маю за честь потискати йому руку".

Іван Дзуль, розповідаючи про свою участь у проекті «Спортивний корпус», поділився однією зі своїх ідей, яку реалізує на практиці:

"У Калуші є хороший масовий легкоатлетичний проект «Калуська десятка». Я люблю біг, сам бігаю, але важку атлетику я люблю більше. Тому в мене зародилася ідея зробити щось подібне для наших силачів. Умовно я навіть уже назвав цей проект «Калуська піраміда». Це буде таке своєрідне багатоборство. Учасники мають впоратися із різними спортивними снарядами, поступово збільшуючи їх вагу. Спочатку йде вижимання 16-кілограмової гирі, потім — 24 кг, 32 кг, далі учасникам пропонується перенести 50-кілограмовий мішок на певну віддаль і фінішувати підніманням штанги вагою 100 кг".

Поки що Іван Дзуль працює над положенням про "Калуську піраміду" і планує об’їздити всі громади району, щоб ознайомити людей із пропозицією організувати такі спортивні свята в кожному селі. А самі змагання планують провести вже навесні, коли потепліє

Ігор МУДРИК, журналіст