Більшість дівчат бояться приходити на тренування через зайву вагу або відсутню розтяжку. Проте все це — просто від Про його користь, жіночність і відмінність від стриптизу «Вікнам» розповіла калушанка, тренер полденсу із 5-річним досвідом Галина Джуган.
За її словами, цей вид спорту поєднує в собі як елементи танцю, так і акробатичні трюки. Займатися ним можуть усі. Немає жодних обмежень ні у віці, ні у вазі, адже пілон витримує до 200 кг. Додаткова фізична підготовка також не є обов’язковою, адже навантаження йдуть на різні групи м’язів, зокрема, і на ті, які мало задіюються в інших видах спорту. Одяг для занять також повинен бути відповідний. Це топ та короткі шорти, оскільки відбувається зчеплення з пілоном.
Полденс дає ефект тренажерного залу без силових тренажерів, розповідає Галина Джуган:
"Тут ви не перекачаєтесь, адже завжди працюєте лише з вагою власного тіла. При цьому можна не просто схуднути, а зробити своє тіло рельєфним, гнучким та пластичним. Уже через місяць регулярних тренувань ви проведете свої м’язи в тонус. Окрім того, полденс дає можливість отримати хорошу розтяжку і поліпшити свою поставу".
На заняттях головне завдання — слухати тренера. Адже, окрім користі, під час полденсу можна зазнати травм, каже тренер:
"Так, полденс є одним із силових та досить екстремальних видів спорту. Тому травми є невід’ємною частиною тренувань. Найпоширеніші травми — це синяки, які з’являються практично в кожного учня. Інколи я жартую з дівчатами і говорю, що своїх учнів пізнаю по синяках (Сміється. — Авт.). Щоб запобігти травмуванню, потрібно чітко дотримуватись та виконувати вказівки тренера. У жодному разі не можна залазити на пілон без розминки. Тільки тоді, коли м’язи підготовлені, можна приступати до вивчення елементів та акробатичних трюків".
Галина Джуган зауважила, що за час її викладацького досвіду всі учні — як дорослі, так і діти, — завжди розуміли всю складність виконання спортивних елементів. Тому жодних травм ніколи не траплялося:
"Усі завжди чітко виконують мої вказівки і головне — вчасно приходять на тренування, щоб не пропустити розминки".
Вікова категорія учениць Галини Джуган — різна. Наймолодшій — 5 років, найстаршим — понад 40. Проте офіційно тренер набирає дітей з шести років. Виняток робить тоді, коли бачить щире дитяче бажання займатися.
Осіб чоловічої статі в групах з полденсу немає. Окрім того, інструктор вважає цей вид фітнесу виключно жіночим:
"Мені не дуже подобається чоловічий полденс, хоча в інших містах є чоловіки, які займаються цим видом спорту".
Звісно, не всі жінки з легкістю і впевненістю можуть прийти на заняття полденсом. Однією із причин є комплекси, з якими потрібно боротися, наголошує Галина Джуган:
"Більшість дівчат бояться приходити на тренування через зайву вагу або відсутню розтяжку. Проте все це — просто відмовки. Ми всього навчаємо, тому не потрібно боятися. Навпаки, коли ви приходите на заняття, я із задоволенням допомагаю кожній учениці. До того ж, при правильному тренуванні можна з легкістю втратити зайву вагу. Тому прихід до нас — це вже великий плюс. Гірше — коли ви сидите вдома на дивані, жалієтесь на своє тіло і нічого з цим не робите".
Окрім комплексів люди не наважуються прийти, бо плутають поняття «полденс» і «стриптиз», зауважує інструктор:
"Зазвичай часто путають полденс зі стриптизом. Тут немає нічого непристойного, а лише краса, сила, здоров’я та струнка фігура. При виконанні танцювальних рухів ніхто не роздягається (Сміється. — Авт.). Це виконання складних, силових акробатичних трюків в поєднанні з хореографією".
До всіх учнів інструктор з полденсу намагається знайти індивідуальний підхід, адже в кожної людини різні дані і можливості. Вправи на тренуваннях кожен виконує залежно від власного рівня підготовки. Тобто, якщо ви новачок, то будете вчитись базових елементів, а якщо у вас — середній рівень, то виконуватимете більш складні акробатичні елементи.
Галина Джуган розповідає, що отримує задоволення від роботи зі своїми ученицями:
"Коли дівчата, які зовсім нічого не вміли, приходять на тренування і вже за декілька занять бачать результати, вони отримують масу задоволення. У результаті я теж за них радію. До того ж, я одна з небагатьох можу впевнено сказати, що люблю свою роботу і йду до неї, як на свято. З радістю та нетерпінням чекаю кожного тренування. Адже там ми з учнями відпочиваємо від буденності та поринаємо у свій світ, де всі жіночні, граційні, пластичні і подобаються собі".
Ірина КМІТЬ, журналіст