Наразі хлопцеві потрібна операція по закриттю розщелини, допомога на лікування, реабілітацію Більшість часу Андрій Панченко проводить вдома під наглядом родичів. Надмірна крихкість кісток і множинні спонтанні переломи змусили його сісти в інвалідний візок.За рік в хлопця може бути від одного до трьох переломів, які можуть виникати навіть під вагою його власного тіла. Hозповідає Леся Панченко, мати Андрія^
"Нас усі вже добре знають у відділі травматологіїКалуської ЦРЛ. Якщо травма нескладна, то лікують. Якщо важкий перелом, відправляють до Івано-Франківської лікарні".
Останній раз хлопець перебував в лікарні з переломом у 2017 році. Тоді, після зняття апарату Костюка лікар, порекомендував йому не обертатися на травмовану ногу. Проте навіть тоді, постійно дотримуючись постільного режиму, Андрій зламав іншу ногу, згадує Леся Панченко:
"Ми постійно лежали, були постійно на телефонному режимі з лікарем. Проте все-таки зламали другу ногу. Я спочатку думала, що це артрит. Проте, коли приїхав медик, то констатував перелом".
Юний калушанин безліч разів перебував під наркозом. Інколи лікарі в черговий раз побоюються ставити його під загальну анестезію, тому вколюють спинальну. Також сім’я остерігається надто часто перебувати на стаціонарі в лікарні, оскільки через простудні інфекції в Андрія виникає ангіна, а в результаті загострюється інший діагноз — розщілина твердого і м’якого піднебіння.
Не зважаючи на надмірну хворобливість і постійне перебування вдома, Андрій Панченко все ж не падає духом. Він любить навчатися, спілкуватися з ровесниками, захоплюється комп’ютерними іграми. Своїми улюбленими предметами в школі — а навчається індивідуально у ЗОШ І-ІІІ ступенів №5 — вважає історію, біологію та географію. Важче дається математика. Коли є можливість, відвідує з мамою шкільні заходи і любить гуляти на свіжому повітрі. Проте все це — до чергової травми.
Днями однокласники привітали Андрія з 15-річчям
Знайомі та друзі знають хлопця як людину, яка не вміє хитрувати і для якої поняття злості, ненависті і конкуренції невідомі, оскільки Андрій ніколи не відвідував дитячий садок, школу, тісно не спілкувався ровесниками. А нещодавно однокласники підготували для хлопця сюрприз. Вони особисто прийшли привітати його із 15-річчям.
За словами Лесі Панченко, лікування сина їй дорого обходиться. Допомагають чоловік і 70-річна бабуся. Звичайно, державної допомоги (1800 грн) і одноразової матеріальної виплати (800 грн) не вистачає. Проте мати каже, що і те добре, адже за ці кошти може купити трохи вітамінів і деякі ліки.
Наразі хлопцеві потрібна операція по закриттю розщелини, допомога на лікування, реабілітацію. Також необхідні речі для його побуту та канцелярські приладдя для навчання.
Фінансово допомогти «кришталевому» Андрієві можна за такими реквізитами:
Картка Приватбанку: 5168757392710853 — Панченко Леся Михайлівна.
Ірина КМІТЬ, журналіст
