Ілюстрація. Обов’язки головного енергоменджера міста у Калуші поклали на управління економічного розвитку. Відтак у кожній бюджетній установі є свій енергетичний менеджер. Це працівник, який має обов’язок щодня у визначений час вносити на сторінку свого закладу, яка створена в автоматизованій системі, показники всіх лічильників, зокрема, споживання електроенергії, води, газу та теплової енергії. Таким чином можна щодня отримати аналіз споживання, відслідковувати відхилення від базових показників, «бачити» споживання відносно затвердженого ліміту, а також в розрахунку на одну людину та одиницю площі в абсолютному вимірі та в перерахунку на гроші. Така щоденна інформація дозволяє оперативно виявляти «слабкі» місця (наприклад, пориви у мережах) і досягати економії.
Крім того, розуміння, що споживання енергоресурсів перебуває під щоденним контролем, спонукає працівників більш ощадливо ставитися до економії води, електроенергії тощо. А у випадку проведення робіт, спрямованих на зменшення енергоспоживання, також дозволяє оцінити їхню ефективність.
Крім енергоменджерів у окремих будівлях і установах, у містах, як правило, є і енергоменеджери за напрямками. Наприклад, по школах, по дошкільних навчальних закладах. А також — по галузях. Наприклад, освіти, культури. Менеджер напрямку чи галузі має доступ до даних по всіх «своїх» закладах і відповідну аналітику. Таким чином також можна оперативно виявляти «слабкі» місця. Наприклад, порівнювати споживання енергоресурсів у школах чи дошкільних закладах на одного учня чи одиницю площі. І якщо, наприклад, виявиться що схожі школи кардинально різняться у споживанні ресурсів, то це є підставною до розслідування причин.
Обов’язки головного енергоменджера міста в Калуші поклали на управління економічного розвитку. Тут отримують повні дані щодо споживання енергоресурсів в закладах міста. Відповідно, місцева влада має повну інформацію і щодо економії, і щодо перевитрат, і на основі аналізу споживання зможе вдаватися до конкретних кроків. Як мінімум — пошукати причину такого стану справ та усунути недоліки. Завдяки аналізу можна буде приймати як управлінські рішення, так і раціонально планувати заходи з поліпшення енергоефективності будівель. Між іншим, торік в управлінні економічного розвитку створили посаду заступника начальника і це пов’язували зі збільшенням обсягу роботи, в тому числі і у зв’язку з запровадженням енергоменеджменту.
Найбільше зекономила Калуська ЦРЛ
Цього тижня «Вікна» з’ясовували, як функціонує енергетичний менеджмент у бюджетних установах міста. Як повідомив начальник управління економічного розвитку Юрій Соколовський, загалом у Калуші енргоменеджмент започаткували в 56-ти будівлях бюджетної сфери. Зокрема, це адміністративні приміщення органу місцевого самоврядування, заклади освіти, охорони здоров’я, культури тощо. Причому, реальну роботу налагоджували впродовж вересня, а системно вносити показання лічильників в електронну систему фактично почали з жовтня минулого року. Тож, на даному етапі вже є порівняльний аналіз споживання ресурсів за жовтень цього року проти жовтня попереднього. Поки що аналіз провели лише щодо використання електричної енергії і води, оскільки споживання газу і теплової енергії пов’язане з опалювальним сезоном. Торік опалювати приміщення бюджетної сфери почали 22 жовтня, а цього року — лише з 30 жовтня, і то вже двічі централізоване опалення вимикали.
Згідно з проведеним аналізом, споживання електроенергії бюджетними установами в цілому в жовтні цього року проти жовтня минулого зменшилося на 8,4 тис. КВт/год або на 4%, а споживання води — на 3,9 тис. кубометрів або майже на 39%. Як пояснив Юрій Соколовський, така велика економія по водопостачанню — на 37% —пов’язана зі зменшенням споживання води Калуською ЦРЛ. Лікарня в Підгірках використовує найбільше води з-поміж інших бюджетних установ і в жовтні цього року тут використали на 3,7 тис. кубометрів води менше, ніж у жовтні минулого. Економія склала 53%. Це стало можливим завдяки проведенню ремонтних робіт на системі водопостачання та ліквідації слабких місць через які відбувалися втрати води. У лікарні поміняли старі труби та обладнання санвузлів.
Аналіз споживання води в жовтні цього року, за даними системи енергетичного моніторингу, засвідчив суттєве збільшення споживання цього ресурсу проти жовтня минулого року такими установами: музей «Калуська в’язниця» (+200%), виставкова зала (+124%). Щоправда, тут споживають дуже мало води і ріст в абсолютному вимірі становить всього 2 і 1,24 кубометри відповідно. Майже вдвічі більше води в жовтні також використали управління освіти (+92%) і стоматологічна поліклініка (+94%). Щодо закладів освіти, то в більшості споживання води у жовтні зменшилося. Найсуттєвішої економії досягнула тертя (53%) і перша (39%) школи, а п’ята школа,навпаки, використала на 61% води більше.
Одні — зменшили, інші — збільшили
Упродовж жовтня опалення в Калуші фактично не було, тож, у багатьох бюджетних установах для обігріву використовували електроприлади. Проте це не пояснює того, що одні заклади різко збільшили споживання електроенергії, а, інші, — навпаки, зменшили. Якщо взяти заклади загальної середньої освіти міста, то, наприклад, у жовтні Калуський ліцей №10 зменшив споживання електроенергії майже на 83%, третя школа — майже на 29%, Калуська гімназія — на 16%, шоста і дев’ята школи — на 11%. Натомість, у четвертій школі споживання електричної енергії за даними енергомоніторингу зросло аж на 277%. Ріст споживання також відбувся і в сьомій (на 15%) та восьмій (на 13%) школах.
Щодо дошкільних закладів міста, то тут у жовтні цього року переважна більшість використала більше електроенергії, ніж у жовтні минулого року. У ДНЗ «Калинка» ріст склав 170%, у ДНЗ «Росинка» — 47%. Споживання електроенергії зменшили в ДНЗ «Барвінок» і «Червона шапочка». З позашкільних навчальних закладів споживання електроенергії в жовтні найбільше зросло у першому корпусі Центру науково-технічної творчості (на 408%), а у дитячо-юнацькій спортивній школі, навпаки, — зменшилося на 19-22%.
Споживання електроенергії в жовтні також суттєво зросло на КП «Калушавтодор» (+204%), у виконавчому комітеті міської ради (+168%), центральній бібліотеці ім. Тараса Шевченка (+50%) та міському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (+30%). Натомість, великої економії досягли у будинку культури імені Антіна Могильницького в Підгірках (майже 99%), музеї-оселі родини Івана Франка (75%), КП «Екосервіс» (67%), народному домі «Просвіта» (63%) та жіночій консультації Калуської ЦРЛ (58%).
Уникнути людського фактору
Такі підсумки енергетично моніторингу мали б стати підґрунтям для серйозного розслідування причин суттєвого збільшення чи зменшення споживання ресурсів бюджетними установами. За словами Юрія Соколовського, до 20 листопада управління економіки збиратиме дані про споживання ресурсів за жовтень у паперовій формі. Інформацію з рахунків про оплату порівняють із інформацією, яку вносили в електронну систему. І, за підсумками звірки, вже можна буде зробити висновок як про реальне споживання, так і про те, наскільки коректно в тій чи іншій установі працюють з системою енергетичного менеджменту.
Загалом, щоб система працювала якісно і громада отримала від цього результат у вигляді зекономлених бюджетних коштів, потрібно не так багато: раз на день зняти показники лічильників і занести їх у комп’ютер. Але з цим якраз і виникало чимало проблем. Так, уповноважений працівник може бути на лікарняному, піти у відпустку, зробити помилку чи просто переплутати показники різних лічильників. Виявилося, що частина працівників, яким доручили цю роботу, взагалі не працюють із комп’ютером, а дані вносилися чер,ез інших осіб, що підвищує вірогідність помилки.
На даному етапі міська влада планує виключити людський фактор з системи енергетичного менеджменту. Як повідомив Юрій Соколовський, уже відбулися перемовини з представником київської компанії. Йшлося про надання послуг зі встановлення спеціальних датчиків на лічильники, які дозволять автоматично зчитувати показники і завантажувати їх у систему енергетичного менеджменту. Компанія має підготувати та надати міській раді пропозиції щодо можливих варіантів такого обладнання та його вартості.
Богдана ТИМЧИШИН журналістка