Ілюстрація. Пропозиція ради голів ОСББ — суттєво збільшити видатки міського бюджету на капремонти Проєкт програми на три наступні роки суттєво відрізняється від аналогічної прогарами на 2018-2019 роки. Зокрема тут враховані фактично усі ключові пропозиції Ради голів ОСББ міста.
Нагадаємо, ще влітку рада голів ОСББ подала пропозиції змін до міської програми стимулювання створення та підтримки об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. У червні відбулася перша зустріч голів ОСББ міста з міським головою Ігорем Матвійчуком, головною темою розмови стала міська програма. А 25 липня рада голів подала міському голові колективне звернення і просила владу міста включити до неї свої пропозиції.
Найперше, у проекті нової програми враховані пропозиції щодо обсягу фінансування, які подала Рада голів ОСББ. Так, програми стимулювання створення та підтримки об’єднань співвласників багатоквартирних будинків Калуша на 2018-2019 роки передбачала фінансування в розмірі 1,9 млн гривень. А саме: по 150 тис. гривень щороку — на виготовлення документації на будинки, 600 тис. гривень у 2018 році і 1 млн гривень в поточному році — на проведення капітальних ремонтів у будинках, де створені ОСББ. Проте реально в бюджеті міста на цей рік на капремонти для ОСББ заклали всього 600 тис. гривень.
Пропозиція ради голів ОСББ — суттєво збільшити видатки міського бюджету на капремонти: в 2020 році закласти до 3,5 млн гривень, а на 2021 рік — 5,5 млн гривень.
У проєкті програми на 2020-2022 рік передбачено саме таке фінансування: на 2020 рік – 3,5 млн гривень, на 2021 рік – 5,5 млн гривень, на 2022 рік – 6,5 млн гривень. Загалом – 15,5 млн гривень не три роки.
За проєктом рішення на участь у програмі можуть претендувати і нові будинки, у тому числі і ті, які не були на балансі ЖЕО. У першому розділі чинного порядку реалізації програми зазначено, що «даний порядок поширюється на житлові будинки, в яких створено та зареєстровано об'єднання співвласників багатоквартирних будинків в законному порядку та які перебувають (перебували) на балансі комунальних підприємств «ЖЕО № 1» та «ЖЕО №4» і не поширюється на житлові будинки в новобудовах (введених в експлуатацію після 1992 року (крім будинків, які перебували на балансі ЖЕО і списані з балансу починаючи з 2017 року)». Голови ОСББ пропонували вилучити з порядку другу частину цього абзацу «і не поширюється на житлові будинки в новобудовах ...». Якби така пропозиція була врахована, то претендувати на кошти програми могли б лише ті відносно нові будинки, які раніше були на балансі ЖЕО.
Втім, міська влада прибрала і це обмеження, у проекті Програми зазначено, що «Даний порядок поширюється на житлові будинки, в яких створено та зареєстровано об'єднання співвласників багатоквартирних будинків в законному порядку».
Ще одна пропозиція від голів ОСББ стосувалася пункт 2.2 розділу 2 Порядок виділення коштів. У пункті зазначено, що капітальний ремонт не проводиться та не фінансується за кошти Програми тих елементів будинку, термін експлуатації яких не минув, а також конструктивних елементів, капітальні ремонти яких проводились за кошти міського бюджету до моменту створення ОСББ. Голови ОСББ пропонують доповнити, що це положення не застосовується у разі виявлення істотних дефектів мереж та конструктивних елементів будинку.
У проєкті програми на три наступні роки таке доповнення вже є. А саме зазначено, що «У разі аварійного станумереж та конструктивних елементів будинку, не застосовуються положення даного пункту щодо не проведення капітальних ремонтів, якщо останні було проведено до моменту створення ОСББ за кошти міського бюджету або не закінчився термін експлуатації елементів будинку».
У пункті 2.3 цього ж розділу чинного порядку зазначено, що «на підставі даних акту комісія готує перелік ремонтних робіт (дефектний акт) та передає головному розпоряднику бюджетних коштів, для виготовлення проектно-кошторисної документації, яка погоджується та затверджується в установленому порядку». Голови ОСББ пропонували змінити редакцію цього пункту: перелік необхідних ремонтних робіт передавати не в УЖКГ, а на розгляд комісії з виділення коштів. Тобто, виготовленню проектно-кошторисної документації має передувати відбір саме цього проекту комісією. Ця пропозиція теж врахована у проєкті нової програми.
Найбільше змін рада голів ОСББ пропонувала до розділу 4 — Порядку фінансування робіт. До розділу вони хотіли включити новий пункт: у разі перевищення вартості капітальних ремонтів над бюджетними призначеннями, голова комісії звертається до міського голови із заявою про збільшення фінансування програми та внесення змін до бюджету міста. Ця пропозиція теж повністю врахована: «У разі перевищення розміру вартості капітальних ремонтів, які затверджені комісією з виділення коштів ОСББ, від розміру бюджетних призначень для реалізації заходів Програми, голова комісії звертається до міського голови із заявою про збільшення розміру фінансування заходів Програми та внесення відповідних змін до міського бюджету».
Зараз співвласники квартир та нежитлових приміщень беруть участь у здійсненні фінансування капітального ремонту будинку у розмірі до 10% сукупної вартості робіт, голови ОСББ пропонували диференціювати частку мешканців залежно від віку будинку. А саме: для будинків, які були здані в експлуатацію до 1950 року, встановити частку співфінансування на рівні 2%, до 1970 року — 3%, до 1990 року — 5%, до 2010 року — 10% і від 2011 року — в максимальному розмірі 15%.
У проєкті рішення градація схожа, проте частка співфінасуванння мешканців трохи вища: для будинків які почали експлуатувати до 1950 року – 5 %; до 1990 року – 10%, а для новіших – 20%.
Під час засідання комісії навколо цього пункту дискутували найбільше. Можливі варіанти: на будинки, яким менше 10 років виділяти кошти лише у випадку аварійних ситуацій або ж підвищити частку співфінансування для них.
Також голови ОСББ пропонували включити до програми новий пункт, яким визначити перелік ремонтних робіт, які проводяться без співфінансування, виключно коштом міського бюджету. А саме: капремонт фасадів і покрівель будинків, які є пам’ятками архітектури, капремонт несучих конструкцій будинку, якщо вони визнані аварійними і загрожують надзвичайною ситуацією, а також роботи з влаштування пандусів там, де проживають мешканці з обмеженими фізичними можливостями. Усі вони у повному обсязі враховані у пунктів 4.5: у сі ці пункти увійшли до переліку ремонтних робіт, які можуть виконуватись у багатоквартирних будинках за кошти місцевого бюджету без залучення коштів співвласників.
Також рада голів ОСББ у своєму звернені до міського голови пропонувала встановити чіткі часові рамки реалізації заходів програми: ОСББ подають заявки на участь у програмі наступного року до 15 листопада поточного, комісія має розподілити кошти між ОСББ до 31 травня, а фінансування робіт має розпочатися не пізніше, ніж через 15 календарних днів після того, як ОСББ подасть в УЖКГ визначений пакет документів. Саме такі терміни відображено у пункті 4.6. проєкту програми на три наступні роки.
На зустрічі з міським головою голови ОСББ також висловлювали невдоволення роботою комісії, яка розподіляє кошти програми. Головою комісії, яка розподіляє кошти за програмою підтримки ОСББ, є начальник управління житлово-комунального господарства Юрій Рекунов. Голови ОСББ пропонували, щоб голову комісії обирали таємним голосуванням голови ОСББ, причому — з представників від УЖКГ і терміном на один рік. До складу комісії вони хотіли включити десять осіб: двох представників від УЖКГ, одного — від управління економіки і двох депутатів міської ради. Другу половину членів комісії — п’ятеро осіб — мали б скласти представники ОСББ. Усі ці пропозиції до складу комісії і порядку обрання голови відображені у пункті 7.1. проєкту програми на наступні роки. Щоправда до складу комісії також включені представники управлінських компаній (але без права голосу) та додано, що у разі незгоди обраного головами ОСББ голови комісії виконувати такі функції, його призначає своїм розпорядженням міський голова.
На засіданні комісії також обговорювали перспективи створення револьверного фонду, кошти якого можна використовувати на заходи з енергоефективності. Голови ОСББ пропонували, щоб з міського бюджету на револьверний фонд заклали 10 млн гривень. Такий фонд можна утворити на базі комунального підприємства (такий варіант міська влада відмовилася розглядати), на базі громадської організації чи асоціації ОСББ. Наповнювати його може як міська влада, так і спонсори, мешканці тощо. А ОСББ фактично могли б позичати гроші у цього фонду під відсоток на рівні інфляції і таким чином вирішувати свої проблеми. Проте наразі рішень щодо створення у Калуші такого фонду немає.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка