Брошнів-Осада, Калуш чи Новиця? У Голині обговорили варіанти об’єднання

12 січня в Голині відбувся схід села, ініціатором проведення якого виступила сільська рада. Темою дискусії стала адміністративно-територіальна реформа та входження села до складу об’єднаної територіальної громади.
«Нелюбов» Голинської громади до міста має й інші причини: чимало людей переконані, що міська влада відіграла

Голинь є найбільшими селом Калуського району і має понад 5 тисяч населення. Не зважаючи на це, на відміну від Верхні, Новиці та Войнилова, Голинь не став центром об’єднаної територіальної громади, і за перспективним планом формування територіальних громад області має увійти до складу Калуської міської ОТГ. Проте, мешканці села (принаймні, ті, що взяли участь у зборах) категорично проти об’єднання з Калушем. Тому громада шукає інші варіанти об’єднання. І діяти потрібно швидко, оскільки очікується, що в цьому році етап добровільного об’єднання завершиться і всі населені пункти, які поки що не увійшли до складу об’єднаних територіальних громад, будуть об’єднані за перспективним планом.

Перший варіант, про який ішлося на зборах, — утворення Голинської ОТГ. Він є практично нереальним. Так, як нагадала секретар сільської ради Оксана Лилак, на початку реформи, коли формувався перспективний план області, у нього включали і Голинську ОТГ. До неї планували включити Кадобну, Кропивник, Пійло, Довге-Калуське, Тужилів і Сівку-Калуську. Усі села, за винятком Кропивника, тоді підтримали такий варіант об’єднання. Проте в документах, які були подані на розгляд обласної ради, Голинської ОТГ не було. У селі вважають, що це був свідомий саботаж, а можливість створення Голинської ОТГ була заблокована на рівні Калуської районної державної адміністрації, зокрема тодішнім її головою Наталією Бабій, яка працювала у команді Ігоря Насалика, який, у свою чергу, планував приєднати всі села району до міста.

Проте роботу над створенням Голинської ОТГ це не зупинило. І згодом Івано-Франківська обласна рада внесла зміни до перспективного плану формування територіальних громад області, включивши до нього ОТГ з центром у Голині і селами Тужилів, Сівка-Калуська, Пійло і Довге-Калуське. Кропивник на той час уже заявив, що хоче об’єднуватися з містом, а Кадобна, яка раніше хотіла увійти до складу Голинської ОТГ, вирішила приєднатися до Брошнів-Осадської громади.

Проте це рішення обласної ради так і не потрапило на затвердження Кабміну. Зокрема, активісти в Сівці Калуській та Пійлі почали роботу проти такого об’єднання. У Пійлі, нагадаємо, на знак протесту навіть перекривали дорогу з Калуша на Долину і вимагали скликати сесію Пійлівської сільської ради. Відтак сільські ради в Пійлі і Сівці-Калуській змінили свою позицію.

Зараз Сівка-Калуська вже перебуває в складі міської ОТГ, як і Кропивник. Тож, єдиний  варіант створення  Голинської ОТГ – об’єднатися з Тужилівською і Пійлівською сільськими радами (остання включає і Довге-Калуське). За словами Оксани Лилак, Голинська сільська рада неодноразово зверталася до цих сільських рад з приводу створення ОТГ, планували провести спільні збори, але відгуку не отримали. У Пійлі заявили, що хочуть до Калуша, Тужилів — теж на контакт не іде. Таким чином, шанси на створення Голинської ОТГ — наближені до нуля.  

Як повідомила на зборах Оксана Лилак, Голинська сільська рада вже отримала лист-запрошення від Новицької ОТГ. Але оскільки Голинь не межує з цією громадою, то таке об’єднання можливе лише за умови, що до Новицької ОТГ увійде Тужилівська сільська рада. Утім, судячи з перебігу обговорення, перспектива приєднатися до Новицької ОТГ для громади Голиня — абсурдна, і її оцінка навіть більш негативна, ніж приєднання до Калуша.

Виглядає, що найбільш реальний варіант (окрім, звичайно, Калуша) — приєднатися до Брошнів-Осадської ОТГ. Як виявилося, сільська рада Голиня вже зверталася з такою пропозицію, однак Брошнів-Осадська ОТГ відмовила. Припускають, що головною причиною є те, що Голинь — надто велике село. Відтак у селищній раді об’єднаної громади його представництво, а, значить, і вплив на розподіл коштів, буде надто великим.

На голосування під час зборів поставили два варіанти об’єднання: з Калушем і Брошнів-Осадою. Практично всі присутні проголосували за другий варіант. Громада не бачить жодних перспектив у об’єднанні з Калушем і не хоче такого об’єднання. Серед аргументів: у міській раді буде один — максимум два представники Голиня, а, значить, жодного впливу на рішення міської ради село не матиме. А аргумент щодо доступу безкоштовної медицини, яким упродовж років села спонукали приєднуватися саме до міста, у зв’язку з медичною реформою і перетворенням Калуської ЦРЛ на центр госпітального округу, втрачає свою актуальність.

Очевидно, «нелюбов» Голинської громади до міста має й інші причини: чимало людей тут переконані, що міська влада відіграла не останню роль у блокуванні створення Голинської ОТГ. Тож, такому сценарію об’єднання громада намагається активно протидіяти.

На зборах вирішили ще раз звернутися до Брошнів-Осадської ОТГ. На 15 січня анонсували проведення сесії Голинської сільської ради, яка прийме рішення про звернення до Брошнів-Осадської ОТГ. Планують спілкуватися з людьми, громадою поїхати на сесію в Брошнів-Осаду і переконувати депутатів ОТГ погодитися на об’єднання з Голинем. А до того — напрацювати переконливі аргументи на користь такого об’єднання. Наприклад, як прозвучало на зборах, у зв’язку з освітньою реформою,  передбачені школи, гімназії і ліцеї — старша школа. Причому, для того, щоб відкрити ліцей, потрібна певна кількість дітей на потоці, яких у Брошнів-Осадській ОТГ зараз немає, а з Голинем — буде, а, отже, громада зможе мати свою старшу школу. Сільська рада також планує напрацювати звернення до обласної ради: мовляв, громада не хоче до Калуша, а хоче до Брошнів-Осади.

Крім того, на зборах громади в Голині подискутували з приводу бюджету і доступу до інформації. Зокрема, про це говорив колишній сільський голова Віктор Ляхович. Він вимагав від сільської ради оприлюднювати на офіційному сайті проєкти рішень, рішення, інформацію про бюджет, а також усі повідомлення, що стосуються громади, та звернувся до секретаря сільської ради озвучити її зарплату. Оксана Лилак розмір своєї зарплати не назвала (згідно з декларацією, у 2019 році вона отримала близько 203 тис. гривень зарплати. — Авт.) і повідомила: бюджет Голиня становить близько 5 млн гривень. А для того, щоб займатися сайтом, у сільській раді немає працівників. Але в підсумку громада проголосувала за те, щоб доступ до необхідної інформації через офіційний сайт сільської ради було забезпечено. А Віктору Ляховичу, у свою чергу, дорікнули тим, що він свого часу підписав меморандум із міською владою (по суті, це була декларація про наміри об’єднатися з містом, а підписати меморандум пропонувала міська влада в обмін на доступ до безкоштовної медицини) і саме його недостатньо активна позиція призвела до того, що Голинська ОТГ не відбулася і зараз село перебуває в складному становищі.

Богдана ТИМЧИШИН, журналістка