«У медиків Калуського районного центру зарплати зросли у 1,5-2 рази» — Ірина Купрунець

Калуський районний центр первинної медико-санітарної допомоги з нового року втратив дві амбулаторії і п’ять ФАПів у селах району, які приєдналися до Калуської міської об’єднаної територіальної громади: вони перейшли у структуру міського центру. Якщо в грудні минулого року районний центр отримав від Національної служби здоров’я близько 1 млн 320 тис. гривень, то вже у січні — відчутно менше: 1 млн 82 тис. гривень.
Ірина Купрунець (справа) зазначає, що в перспективі засновником районного центру могли б стати й Новицька та Калуська ОТ

Цього року адміністративно-територіальна реформа має завершитися, відтак усі села району увійдуть до складу об’єднаних територіальних громад і це може негативно вплинути на роботу районного центру первинної медико-санітарної допомоги.

Цього тижня виконуючий обов’язки директора Калуського районного центру первинної медико-санітарної допомоги Ірина Купрунець розповіла «Вікнам» про результати роботи цього медичного закладу у минулому році та окреслила його перспективи на майбутнє.

— Відомо, що в перші місці минулого року районний центр первинної медико-санітарної допомоги мав проблеми з фінансування від НСЗУ. Тоді заклад отримував серйозну підтримку з районного бюджету — через програму розвитку первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини. Така ж програма затверджена і на поточний рік, проте жодних коштів на підтримку функціонування районного центру вона вже не передбачає. Чи зможете ви обійтися без допомоги районного бюджету?

— Наш центр було створено рішенням Калуської районної ради 25 жовтня 2018 року, а самостійно він почав функціонувати з 1 січня 2019 року. У січні-лютому минулого року справді були певні нюанси в роботі: ми отримували від НСЗУ дуже мало коштів за так званим «червоним списком». Тобто, по 10 гривень на місяць за кожного жителя району, що фактично вдвічі менше за медичну субвенцію. Це було пов’язано з тим, що лікарі центру раніше були в структурі Калуської районної лікарні і декларації з пацієнтами укладалися на районну лікарню. На початку 2019 року довелося ці декларації переносити і реєструвати на нове підприємство. Поки тривав цей процес, НСЗУ нам виплачувала кошти за мінімальним тарифом. Ми мали проблеми і з заробітною платою та функціонуванням центру в цілому.

Але, дякуючи районній раді та адміністрації, на початку 2019 року ми отримали підтримку. Зокрема, для виплати заробітної плати центру виділили 360 тис. гривень. Крім того, районна влада доклала зусиль і на рівні НСЗУ було вирішено питання фінансування центру відповідно до кількості декларацій на початок року. І вже в квітні нам компенсували недоотримані в січні і лютому кошти. Також із районного бюджету нам виділили кошти на підтримку функціонування ФАПів у малих селах на півроку. Далі ми їх уже утримували самостійно, за рахунок власних ресурсів.

У цілому торік районний центр отримав від НСЗУ 14,6 млн гривень. Це на 50% більше, ніж субвенція до того. З січня цього року фінансування зменшилося, але, водночас, і зменшилася наша структура. Тому, переконана, ми зможемо нормально функціонувати. А підтримка з боку районного бюджету полягатиме у виділенні коштів на капітальні ремонти. Зокрема, на останній сесії нам передбачили фінансування на зміну вікон і дверей у амбулаторії Голиня і ФАПі Тужилова та на систему водопостачання і водовідведення в амбулаторії села Сівка-Войнилівська. Інші проблеми ми зможемо вирішувати самостійно.

Щедрувальники привітали колектив КНП  "Калуський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Калуської районної ради"

— Яка динаміка укладання декларацій з жителями району? Також відомо, що з нового року виплати від НСЗУ проводяться за новими ставками. Як це вплинуло на їхній обсяг?

— З початку 2020 року в структуру центру входить сім амбулаторій і 17 ФАПів. До Калуської ОТГ відійшли дві амбулаторії і п’ять ФАПів. Центр на даний час обслуговує 22 088 жителів сіл Калуського району, включаючи й Новицьку ОТГ. А загалом у нас є близько 32 тис. мешканців. Проте з них приблизно 5 тис. осіб уже мають укладені договори з лікарями міського центру чи інших ОТГ. Тому наш незадіяний поки що ресурс — близько 5 тис. декларацій. Кількість декларацій поступово зростає. Не так швидко, як нам би хотілося. Але мусимо виходити зі специфіки сільської місцевості: багато людей виїжджають на заробітки, тому за медичною допомогою вони звертаються не за місцем реєстрації. Крім того, в нас велика частка людей похилого віку. Але позитивна динаміка є.

З січня звіти від НСЗУ приходять з урахуванням нових ставок. Різниця — несуттєва. Раніше базова ставка становила 370 гривень на рік за одного пацієнта, яка множилася на підвищуючі коефіцієнти. Тепер ставка — близько 600 гривень, але коефіцієнти понижуючі. Фактично, виходять ті ж суми, які були минулого року. Різниця — кілька сотень гривень. Але з нового року зросла мінімальна заробітна плата і, відповідно, базові витрати підприємства. Тобто такий тариф звужує можливості для розвитку, якщо порівнювати з попереднім роком.

— Яка у вас ситуація з кількістю укладених декларацій на одного лікаря? Чи впливає це на їхню заробітну плату?

— По штату у нас 20 посад лікарів, але фактично є 18. У нас двоє лікарів працюють на пів ставки, зокрема, в Сівці-Войнилівській і Копанках, де в амбулаторіях є по півтори посади лікаря. Така специфіка сільської місцевості і ми мусимо виходити з кількості населення. У середньому кожен сімейний лікар центру має 1400-1600 декларацій. Декілька лікарів мають і по 900 декларацій, є і 560. У нас є лише один терапевт, який приймає в Калуші й обслуговує приписні села — Пійло, Добровляни і Довге Калуське, які не закріплені за жодною амбулаторією. Терапевт у нас має понад 2200 декларацій, тобто, більше за встановлений ліміт — 2000 декларацій. Серед сімейних лікарів теж є такі, які мають декларацій понад ліміт, — більше за 1800.

Раніше на одного лікаря в селі припадало максимум 1500 мешканців. Тому, зважаючи на велику територію обслуговування, адже пацієнтів треба відвідувати і вдома, зараз ефективно працювати стало важче.

У цілому за останній рік зарплати зросли у 1,5-2 рази залежно від кількості декларацій. Це стосується і лікарів, і медичних сестер. При цьому поліпшилася й матеріально-технічна база. Починаючи від комп’ютерної техніки та нового обладнання і закінчуючи інвентарем для прибирання, миючими засобами.

— На якому рівні сьогодні оснащення сільських амбулаторій?

— Торік за рахунок доходів від НСЗУ нам вдалося вирішити чимало проблем. Окрім виплати зарплат, ми «погасили» 620 тис. гривень відпускних. Борги за ними, які нам передала районна лікарня, складали 923 тис. гривень. Також виплачуємо медпрацівникам і допомогу на оздоровлення. Більше мільйона гривень центр витратив на поліпшення матеріально-технічної бази: купили меблі, фотометри, мікроскопи, електрокардіографи, холодильники та інше медичне обладнання. В усіх амбулаторіях проведено Інтернет та закуплено комп’ютерну техніку для лікарів. Ми зараз можемо працювати в реформі повноцінно. Триває навчання лікарів щодо ведення електронних карток, а з 1 квітня буле обов’язковим електронне направлення.

Також із 1 лютого на базі нашого адміністративного корпусу почала працювати лабораторія для обов’язкових клінічних аналізів, які входять до пакету первинної медичної допомоги. У першу чергу, вона обслуговує мешканців приписних сіл, які досі змушені були робити клінічні аналізи в районній лікарні. Усі інші села мають свої амбулаторії і, відповідно, звертаються туди для огляду лікаря і здачі аналізів. Проте, якщо там немає лаборанта, наприклад, він на курсах чи у відпустці, то тепер є можливість здавати аналізи у нас. У цілому, ми надаємо тільки первину медичну допомогу, а вторинну допомогу на амбулаторному рівні може надати районна лікарня, міський центр чи лікарня в Підгірках — там є вузькі спеціалісти. Районна лікарня зараз укладатиме зараз договір з НСЗУ і по поліклінічних послугах, і по послугах стаціонару.

Лабораторія в адміністративному корпусі КНП працює для жителів приписних дільниць

— Минулого року районний центр отримав з держбюджету кошти на закупівлю обладнання для телемедицини. Воно вже функціонує?

— Наприкінці грудня центр провів тендер і отримав вісім телемедичних комплексів. З них два передали в Калуський міський центр — для амбулаторій Студінки і Кропивника. На початку лютого представники компанії, яка виграла тендер, провели навчання наших працівників. Поки що воно використовується в навчальному режимі, оскільки не вирішене питання передачі даних на вищий рівень — до фахівців на рівні області й Києва. Тож, зараз наші лікарі мають можливість навчатися, зокрема, оцифровувати дані обстежень.  

Крім того, в минулому році, теж за державні гроші, ми закупили автомобілі для амбулаторій  Сівки-Войнилівської, Підмихайля і Новиці. Один із них вже передали для амбулаторії в Сівці-Войнилівської і з лютого він обслуговує жителів цього куща. І ми вже бачимо, що наявність автотранспорту реально допомагає поліпшити якість медичного обслуговування, зокрема лікар оперативно може виїхати до пацієнта додому. У перспективі кожна амбулаторія матиме закріплений за нею автомобіль. Зокрема, цього року закупимо ще чотири: для Голиня, Мислова, Копанок і Завою.

— А яка ситуація з будівництвом нової амбулаторії в Підмихайлі?

— Будівництво ведеться за кошти державної програми. Центр не є замовником цих робіт, але також очікуємо завершення будівництва цього об’єкту. Наскільки мені відомо, у повному обсязі кошти на нього ще не виділені.

— Що плануєте робити з ФАПами в малих селах?  

— У лютому минулого року вийшов спільний наказ Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства регіонального розвитку, за яким чисельність населення, що обслуговується ФАПом, має становити не менше 750 осіб. Реалізація цієї норми призвела б до закриття ФАПів у восьми селах району, а саме: Довжці, Діброві, Луці, Цвітовій, Яворівці, Ріп’янці, Середному Бабині і Бабині Зарічному. Минулого року ми їх зберегли. Зараз два останні ФАПи відійшли до міського центру, в районі залишилося шість. Зважаючи, що фінансування від НСЗУ не зросло відповідно до збільшення мінімальної зарплати, утримувати їх буде важче. Тому ми працюємо над оптимізацією мережі. Так, у Ріп’янці є 600 мешканців, у Яворівці — 300. Тож, ФАПи в цих селах можна об’єднати: опорний ФАП відкрити у Ріп’янці, а в Яворівці можна двічі на тиждень проводити виїзний прийом.

Під час навчання з телемедицини

Складніша ситуація з Сівко-Войнилівським кущем. Він віддалений від Калуша, там багато малих сіл і переважають мешканці старшого віку. Так, у Луці є 450 мешканців, у Цвітові — 410. ФАПи у цих селах теж можна було б об’єднати. А в Довжці, наприклад, всього близько 200 мешканців, у Діброві — 160. Тому логічно було б ФАПи в цих селах закривати, а доступність медичної допомоги людям забезпечувати, організовуючи виїзні прийоми.

Є в нас й інші проблемні села. Наприклад, Перекоси територіально ближче до Довгого Войнилова. Відповідно, мешканці здебільшого уклали декларації з центром первинної допомоги Верхнянської ОТГ. А ФАП у Перекосах входить у структуру нашого центру, відповідно, ми платимо тут зарплату. На даний час тривають переговори з сільським головою про співфінансування ФАПу в Перекосах.

Цьогоріч адміністративно-територіальна реформа завершиться і всі села району «розберуть» об’єднані територіальні громади. Зокрема, Калуська міська і Войнилівська, які мають свої центри з надання первинної медичної допомоги. Як ви оцінюєте перспективи районного центру — він припинить існування чи буде надавати допомогу лише мешканцям Новицької ОТГ?
Як показує практика сусідніх районів і областей, там один центр обслуговує декілька ОТГ і це себе виправдовує. Нашим засновником є Калуська районна рада, а в перспективі могли б стати й Новицька та Калуська ОТГ. Це питання — ще на стадії обговорення. До речі, коли утворювалася Новицька ОТГ, тут була думка створити свій центр первинної допомоги. Але коли порахували всі витрати, то зрозуміли, що для функціонування закладу і для людей набагато простіше і раціональніше, коли всі разом — зайві витрати на адміністративний апарат не потрібні нікому. Крім того, є специфіка надання медичної допомоги в районі й у місті. Тому, вважаю, що Калуський районний центр має перспективу. А за попередній рік ми побачили, що він є успішним і дохідним.

Розмовляла Богдана ТИМЧИШИН, журналістка