Новий Генплан Калуша буде затверджувати наступне скликання міської ради

Днями відбулося громадське обговорення проєкту Генерального плану Калуша. Це необхідна передумова для подальшого розгляду й затвердження головного стратегічного документу розвитку міста. Проєкт нового Генплану можна було обговорювати ще навесні, однак через карантинні обмеження слухання переносилися тричі.  Участь у громадських слуханнях взяли представники міської влади, проєктанти. Загалом зареєструвалися 44 учасники.
Переглядів: 1964
Генплан є стратегічним документом, вносити зміни до якого можна лише через п’ять років після затвердження

Щоправда, на початку громадського обговорення були пропозиції його не проводити, на «гарячу лінію» міської ради надходили звернення скасувати слухання у зв’язку з епідемією коронавірусу. За словами головного архітектора міста Романа Кузика, підстав для перенесення слухань немає. На час слухань Калуш перебував у зеленій зоні (з найменшими карантинними обмеженнями), а на слуханнях забезпечені всі вимоги: на вході учасникам слухань вимірювали температуру; присутні були в масках. Слухання забезпечили засобом для дезінфекції рук, а також були виділені місця (одне через два) для забезпечення соціальної дистанції (при цьому не всі вони були зайняті).

У цілому саме громада міста має бути в першу чергу зацікавлена в якомога швидшому затвердженні Генерального плану міста. Нагадаємо, про таку потребу говорили ще 15 років тому, але до реалізації проєкту не доходило, насамперед, тому, що бракувало політичної волі. Для влади Генплан — це обмеження, за рамки якого не можна виходити навіть, якщо дуже хочеться. Наприклад, виділити землю під магазин чи житловий будинок, там де у перспективі має бути сквер, громадський простір чи медичний центр.

Розробляти новий Генплан розпочали наприкінці 2017 року: в серпні відбувся тендер, переможцем якого стало Державне підприємство «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування», з яким і було укладено угоду на 610 тис. гривень. 

Розроблення нового Генплану міста мало завершитися до кінця 2018 року, однак затягнулося у зв’язку з тим, що наприкінці 2018 року вступив у дію новий Закон — «Про стратегічну екологічну оцінку». Відтак довелося замовляти Звіт про стратегічну екологічну оцінку та виділяти додаткове фінансування.

У Калуші зможе поселитися 130 тис. мешканців

На слуханнях 4 серпня проєкт Генерального плану Калуша представила головна архітекторка проєкту Віра Колодова. За її словами, Генплан є стратегічним документом, вносити зміни до якого міська рада може лише через п’ять років після затвердження (можна і раніше, але в такому разі потрібні погодження Міністерства. — Авт.). Генплан не є підставою для прийняття рішень про виділення чи вилучення землі, але саме на його основі мають розроблятися плани зонування території та проєкти детального планування. По суті, Генплан в загальному описує територію і визначає, де має бути багатоповерхова забудова, де приватна, рекреаційні зони тощо. А деталі забудови конкретної земельної ділянки (місце розташування, поверховість тощо) описує інша містобудівна документація, яка не може суперечити Генплану.

За словами Віри Колодовової, інститут дослідив характеристики міста: існуючі інженерно-будівельні умови, планувальну структуру, економічну та екологічну ситуацію. Також врахували, що Калуш входить до переліку історичних міст, тому було розроблено історико-архітектурний план. Генплан розробили на площу понад 7 тис гектарів, і це більше ніж сучасна територія в межах міста. Таким чином забезпечено перспективи розвитку. Також проєкт Генплану включає території садибної і багатоповерхової забудови. Якщо тут будуть будинки на дев’ять поверхів, то в Калуші зможе поселитися 130 тис. мешканців. Як наголосила Віра Колодова, в зонах просідання над шахтними виробітками будівництво не передбачене.    

Проєкт нового Генплану включає житлову забудову нових кварталів. Розбудова кварталів багатоповерхової забудови в бік сіл Вістова і Студінка планується від кільця й охоплює територію з обох боків дороги на Івано-Франківськ. Зараз тут — сільськогосподарські землі. Зона багатоповерхової зони в бік Мостища розташована між озером і дорогою на Копанки. Також нові території багатоквартирної забудови є в районі вулиці Малицької і до існуючої вулиці Окружна (ця територія вже освоюється. — Авт.), на вул. Винниченка (щоправда, на слуханнях власники приватних будинків на цій території були проти і проєктанти погодилися внести корективи. — Авт.). Також багатоповерхова забудова передбачена в Підгірках навпроти стадіону: тут є фундамент школи. Раніше цю земельну ділянку вже планували забудувати багатоповерхівками для відселення людей із зон просідання. Щодо мікрорайонів приватної забудови, то проєктом Генплану запланована одна така нова зона — там, де свого часу надавалися земельні ділянки під городництво в районі автопарку. Тут дачі вже оформляють як житлові будинки і присвоюють їм адресні номери.

Каркасом міста, за словами головного архітектора проєкту, є мережа доріг. Заплановано будівництво нової дорожньої розв’язки та об’їзної автомагістралі, яка проходитиме через Підгірки, Височанку і до дороги на Жидачів. Також Генплан пропонує масштабне будівництво автодоріг. Зокрема, в ескізному проєкті є нова дорога, яка починається біля «Кахелини» і виходить на діючу дорогу на Височанці. Ще одна нова дорога пролягає паралельно вулиці Європейська і забезпечує вихід із Височанки прямо на перехрестя вулиць Пушкіна і Євшана. Також за ескізним проєктом Генплану змінюється конфігурація магістралі з Івано-Франківська на Долину, яка проходить через місто, — вулицями Івано-Франківська, Бандери, Грушевського, Долинська. А саме: пропонується збудувати нову ділянку від розвилки біля парку до вул. Грушевського, оминаючи центральну частину міста.

Біля озера, яке розташоване з боку села Мостище, за планом буде облаштовано відпочинкову зона. Поруч планують збудувати дитяче містечко (спортивний і розважальний комплекс), окрему споруду для Університету третього віку. Біля виїзду з міста в бік Копанок — реабілітаційний центр і будинок для людей похилого віку.  На території, що на виїзді з Калуша в бік Івано-Франківська, проєкт Генплану пропонує будівництво спортивно-розважального комплексу, в районі вулиць Ринкова і Окружна — автостанцію і стадіон. Ще одну відпочинкову зону заплановано влаштувати в Підгірках — на березі Лімниці — з готельним комплексом і базами відпочинку. На рекреаційну зону з базами відпочинку, базою велотуризму, мотузковим парком тощо планують перетворити територію навколо Домбровського кар’єру.

Проєкт Генплану також передбачає місця для розташування кладовищ, ще трьох нових пожежних депо, підприємства з переробки розсолів, сміттєпереробного заводу (поблизу ТЕЦ), сонячної електростанції тощо.

Що робити з екологією?

Головний фахівець проєкту Генплану Павло Жирнов зупинився на екологічних проблемах та технічних рішеннях для їхнього подолання, що дозволить освоювати території.  Їх розробляли на основі даних та рекомендацій калуського інституту галургії. 

Щодо зон просідання над шахтними виробітками, то пропонується відкачувати з них розсоли і заміщати пульпою з силікатним розчином: рідке скло затвердіє і таким чином буде вирішено проблему просідань. Для створення навколо Домбровського кар’єру рекреаційної зони необхідно переробити розсоли та солевмісні породи у відвалах. Також проєктанти пропонують завершити вивезення гексахлорбензолу з полігону токсичних відходів, вивезти і переробити (можливо, відкрити власне підприємство з переробки) відходи золи Калуської ТЕЦ. Для попередження паводків проєктанти пропонують зробити дамбу на Лімниці, мережу дренажних канав та переробити мережу ливневої каналізації, зокрема, розділити її від побутової, з будівництвом локальних очисних споруд.

За словами Романа Кузика, до слухань калушани подали до проєкту Генплану 12 зауважень і пропозицій. З них шість є однотипними — від мешканців вулиць Українська і Винниченка: люди просили залишити тут садибну забудову, не продовжувати дорогу з вул. Української до вул. Винниченка тощо. До речі, вони прийшли і на слухання з аналогічними пропозиціями. Відповідь проєктантів — зауваження непринципові і проєкт можна виправити.

Ще одне зауваження — забудова поблизу села Мостище є неможливою, адже ця територія є найбільш небезпечною з точки зору забруднення атмосферного повітря від промзони. На це проєктанти відповіли так: ця територія розташована за межами санітарно-захисної зони. Крім того, в найближчому майбутньому тут нічого не будуватимуть, а в перспективі можуть з’явитися нові технології очищення викидів, які дозволять освоювати перспективну для розвитку міста територію.

За Генпланом дев’ятиповерхівка на площі неможлива

Також обговорювали болісне для громади питання будівництва на місці колишнього кінотеатру «Відродження» багатоквартирного житлового будинку. Нагадаємо, міська рада ще не затвердила проєкт детального планування території та зміни цільового призначення земельної ділянки. У ескізному проєкті Генплану частина земельної ділянки (там, де розташована будівля кінотеатру. — Авт.) позначена як територія багатоквартирної забудови. І це обурило учасників слухань, адже це поки що земля для розміщення соціально-культурного об’єкта. Проєктанти пообіцяли виправити схему.

Як зазначила Віра Колодова, центр міста перебуває в межах історичного ареалу. Їх є два: другий — у районі старого калійного комбінату. А тому тут неможлива висотна забудова — максимум 3-4 поверхи. До речі, ТОВ «Відродження-2011» подало пропозицію до Генплану, щоб на його земельній ділянці, включаючи і площу перед кінотеатром, був передбачений багатоквартирний будинок. На слуханнях озвучили відповідь проєктантів: не Генплан має прив’язуватися до незатвердженого проєкту детального планування, а ПДП має відповідати Генплану, в тому числі історико-архітектурному опорному плану. Тож, висновок — дев’ятиповерхівка на місці колишнього кінотеатру неможлива. Принаймні, за новим Генпланом.

Тепер питання у тому, коли затвердять документ. За словами Романа Кузика, скоріш за все, документ винесуть на розгляд міської ради вже наступного скликання — не раніше листопада. Так, після громадських слухань проєкт Генплану ще має отримати погодження міністерств та пройти державну експертизу. А на це потрібен час.

Тим часом, у виступі голова Калуської районної ради Віктор Гільтайчук наголосив, що рішення про затвердження Генплану має приймати діючий депутатський корпус міської ради:

"Один доповідач нам говорить про досить хороші перспективи рекреаційних зон, туристичні зони, зони спортивного дозвілля, і ніхто не говорить, яка повинна колосальна кількість інвесторів зайти. І це мільярди твердої валюти. І малюється в перспективі територія маленького Монте-Карло… Можливо, хай ця рада прийме рішення про Генплап і несе відповідальність, а то приймати будуть одні, а прийдуть — частково інші".

Богдана ТИМЧИШИН, журналістка