Калуська міська рада. Як спрацювала гендерна квота?

У 2015 році Україна вперше включила до виборчого законодавства норму про гендерну квоту на місцевих виборах. Зокрема представництво осіб однієї статі (жінок або чоловіків) як кандидатів у депутати місцевих рад у багатомандатних виборчих округах мало становити не менше 30% від загальної кількості кандидатів у виборчому списку партії.
Переглядів: 1936
Гендерні зміни привели до суттєвого збільшення частки депутаток у складі Калуської міської і районної ради

На місцевих виборах 2020 року внаслідок прийнятого Виборчого Кодексу України вимоги до гендерної квоти стали ще жорсткішими: 40% осіб однієї статі у виборчих списках партій.  Причому порядок висування кандидатів у депутати рад усіх рівнів передбачає, що під час формування єдиного та територіальних виборчих списків організація партії повинна забезпечити присутність у кожній п’ятірці кожного виборчого списку чоловіків і жінок  — не менше двох кандидатів кожної статі.

«Вікна» проаналізували, як гендерна квота вплинула на склад Калуської міської ради.

Щодо виборів Калуського міського голови у 2020 році, то на цю посаду балотувалося 11 осіб — 7 висунули політичні партії і 4 брали участь у виборах шляхом самовисування. Серед кандидатів на міського голову була всього одна жінка, решту – чоловіки. Причому жодна з політичних партій, які брали участь у виборах міського голови, не висунула як кандидатку жінку. Наприклад, на виборах Калуського міського голови в 2015 році було 6 кандидатів, серед яких — одна жінка. Тоді кандидатів на міського голову висунули 4 політичні партії, причому одна з них — ВО «Батьківщина» — висунула жінку.

Тож, у 2020 році проти 2015-го суттєвих зрушень немає. Більше того, якщо порівняти керівний склад органу місцевого самоврядування (міський голова, секретар ради,заступники міського голови і керуючий справами виконкому), то тут є регрес щодо представництва жінок. Так, у попередньому скликанні міської ради 5 з 7 посад у верхівці міської влади посідали жінки (усі чотири заступниці міського голови плюс керуюча справами виконкому), а зараз вони посідають 2 з 7таких посад (заступниці міського голови, причому обоє курують питання гуманітарної сфери).

На території Калуської громади є 11 старостинських округів, на посади старост затверджено 2 жінок, решту — чоловіки. У складі виконавчого комітету Калуської міської ради  — 27 осіб. Із них — всього 5 жінок. Причому, 4 — за посадою (2 старост і 2 заступниць міського голови). До речі, 9 партій, які пройшли до міської ради, та міський голова висували своїх кандидатів до складу виконавчого комітету міської ради. За їхньою квотою туди потрапила всього одна жінка. 

Щодо складу депутатського корпусу Калуської міської ради, то зараз тут є 14 депутаток із 38-ми осіб депутатського корпусу,  що становить 37%. До речі, спочатку до ради пройшли 15 депутаток (майже 40%), однак у складі депутатського корпусу відбулися зміни, пов’язані як із призначенням на виборні посади в органі місцевого самоврядування, так і з тим, що обраниці відмовлялися від мандату і на їхнє місце у раду заходили інші кандидати.  Для порівняння: у попередньому скликанні Калуської міської ради було всього 3 депутаток із 36-ти — це 8%.

Більшість депутатів Калуської міської ради на виборах 25 жовтня 2020 року були обрані за єдиними виборчими списками своїх політичних сил (лише 11 – стали переможцями у виборчих округах), тож запровадження 40-відсоткової гендерної квоти позитивно вплинуло на гендерний баланс ради.

Калуську міську раду сформували 9 політичних партій. За підсумками виборів (до змін у складі депутатського корпусу) найбільше представництво депутаток – 50% від загальної кількості – пройшли від ВО «Свобода» (3 з 6), «Європейська солідарність» (2 з 4) і «За майбутнє» (1 з 2).  У цілому жінки є у складі усіх фракцій Калуської міської ради, однак у жодній із них вони не становлять більшість. А найменшою є частка депутаток у складі фракції «Слуги народу» - 1 жінка з 4 депутатів – це 25%. Після змін у складі депутатського корпусу міської ради, така ж кількість депутаток (1 з 4) – у фракції «Європейської солідарності». А половину жінок у складі своїх фракцій зберегли ВО «Свобода»  і «За майбутнє».  Склад інших фракцій: 1 жінка з 3 депутатів, або 2 – з 5-6.

До речі, за підсумками виборів до Калуської міської ради в 2015 році в раду пройшли 8 політичних сил, причому в усіх першим номером у виборчому списку був чоловік. А вже за підсумками виборів 2020 року, першими номерами у виборчих списках 3 із 9 партій-переможців були жінки (ВО «Батьківщина», «Європейська солідарність» і Українська партія).  

Якщо жінки більш-менш рівномірно представлені у складі депутатських фракцій міської ради (дякуючи змінам до законодавства), то цього не можна сказати про їхнє представництво с складі постійних депутатських комісій. Щоправда, треба відзначити, що тут вибір відбувається за ініціативою депутата та значною мірою є відображенням його персональних уподобань. Так, у складі міської ради утворено 4 постійні депутатські комісії. Дві з них — з питань соціально-економічного розвитку, бюджету та інвестиційної політики та з питань гуманітарної роботи, законності та антикорупційної політики — очолюють жінки. І саме в складі цих двох комісій депутаток найбільше.

У складі комісії з питань гуманітарної роботи, законності та антикорупційної політики — всього 5 депутатів, у тому числі 4 жінки — це 80%.

У складі комісії з питань соціально-економічного розвитку, бюджету та інвестиційної політики — 14 депутатів міської ради — вона є найчисельнішою. У тому числі — 6 депутаток — це майже 43%.

У складі комісії з питань власності, житлово-комунального господарства та екології — 6  депутатів, з них 2 — жінки — це 33%.

А найменше представництво жінок у складі комісії питань будівництва та землеустрою — тут є 2 депутатки з 12-ти членів комісії — всього близько 17%.

(Не) випадкові депутатки

Необхідність дотримання гендерної квоти спонукала політичні партії буквально шукати кандидаток. Не всі вони, а особливо це стосується відносно нових політсил, мали достатню кількість жінок (або й чоловіків), тож у списки нерідко включали випадкових людей – родичів, кумів, друзів тощо – без досвіду і великого бажання працювати у політичному і громадському житті. Був ризик, що у разі свого обрання вони формуватимуть  відносно пасивну частину депутатського корпусу і голосуватимуть за вказівкою. Як прокоментував секретар Калуської міської ради Віктор Гільтайчук, партії і справді мали проблеми з формуванням виборчих списків, зокрема, їхньої жіночої частини. Проте випадкові кандидатки депутатами не стали, оскільки у прохідну частину списків, як правило, включали професійних і активних кандидаток. Частина депутатів були обрані на округах завдяки підтримці виборців – а отже це авторитетні у громаді люди.  За словами Віктора Гільтайчука, присутність великої кількості жінок у складі депутатського корпусу — це позитив. По-перше, міська рада як представницький орган тепер більшою мірою відображає гендерний склад громади. По-друге, депутатки приносять у роботу ради нові ідеї та задають нові напрямки розвитку громади. По-третє, жінки у складі міської ради позитивно впливають на її загальний емоційний фон, а отже і на продуктивність роботи – стало менше агресії, дискусій на підвищених тонах тощо.

Із 14-ти депутаток Калуської міської ради шестеро на час свого обрання працювали на посадах в органах державної влади і місцевого самоврядування, двоє депутаток — викладають, стільки ж — підприємиці. Двоє депутаток очолюють приватні структури, ще двоє є працівницями найбільшого у Калуші підприємства ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ». Тобто, це представниці різних сфер з необхідним досвідом, здатні не лише привнести у життєдіяльність громади нові ідеї, але й реалізовувати їх.

Ольга Сікора, голова фракції ВО «Батьківщина» (однієї з двох найбільших фракцій Калуської міської ради), з 2002 року  — депутатка у складі різних рад, у тому числі і Верховної Ради України:

— Я б не ділила депутатів на жінок і чоловіків. Зовсім інші критерії визначають якість їхньої роботи — фаховість, порядність, бажання працювати на громаду, небайдужість, принциповість у відстоюванні своєї позиції, патріотизм – до держави, громади, міста чи села, до своєї вулиці. Те, що законодавець вирішив збалансувати приступність жінок і чоловіків в органах місцевого самоврядування, як на мене, позитив. Насамперед, це краща можливість для активних жінок реалізувати себе і свої ідеї.  І якщо на цих виборах політичні сили відчували брак жіноцтва і часто включали у списки випадкових людей, то надалі ситуація буде змінюватися. Переконана, що громаді присутність жінок у міській раді принесе позитив:  як в особистому житті, так і в роботі вони схильні все пропускати через серце і душу. Щодо себе, то можу сказати, що не ставлю перед собою завдання на кшталт відремонтувати дорогу чи відкрити дитячий садок, просто буду п’ять років служити громаді – це і робота на її розвиток, і допомога кожній конкретній людині, яка потребує уваги і підтримки.

Леся Кирилович, голова постійної депутатської комісії з питань гуманітарної роботи, законності та антикорупційної політики, депутатка фракції Народного Руху України, була депутаткою Калуської районної ради 3 скликання і Калуської міської ради 5 і 6 скликань:

— Впродовж тридцяти років працюю у громадському секторі і не припиняла активності у періоди, коли не була депутатом. Щоправда статус депутата — це все-таки більша відповідальність перед громадою, насамперед — за прийняті рішення. Я викладаю у музичній школі, тому зажди для роботи у міській раді обирала саме комісію з гуманітарних питань. У міській раді планую працювати над програмами в освіті, культурі, молодіжній  політиці, розвитку місцевого самоврядування. Зараз робота депутата відрізняється від роботи у попередніх скликаннях — тоді було менше публічності, прозорості і депутат часто виконував функції інформаційного містка між владою, комунальними підприємства і громадою. Зараз більше уваги планую приділяти розвитку громадського суспільства та співпраці з громадським сектором. У нас є Бюджет участі, підтримка проєктів громадських організацій і таку роботу варто посилювати.  Треба працювати над тим, щоб налагодити комунікацію  міських установ з молодіжним середовищем, підтримувати ініціативи молоді, забезпечувати її культурні потреби, створювати умови для дозвілля тощо.

Ольга Білецька, фракція ВО «Свобода»:

— Вперше стала депутатом, хоча балотувалася в Калуську міську раду в 2015 році. Працюю у соціальній сфері і у роботі щодня стикаються з людьми, які опинилися у важких життєвих обставинах. Депутатство дає змогу випливати на ситуацію в громаді, дає кращі можливості допомагати людям, причому робити це системно. Планую також працювати над посиленням нашої освіти, охорони здоров’я, культури тощо, зокрема у селах, які лише увійшли до складу Калуської громади.

Калуська районна рада

У попередньому скликанні Калуської районної ради було 34 депутати від 8 політичних сил. У тому числі в раду пройшли 7 депутаток — це 21% від загального складу ради – ще не паритет, проте значно кращий показник, аніж у багатьох інших радах у 2015-2020 роках, зокрема і Калуській міській. У діючому скликанні районної ради вже є 14 депутаток з 42 депутатів — загального складу ради — це становить 33%.

Калуську районну раду за підсумками виборів 2020 року сформували 7 політичних партій.  Причому жінки у складі депутатського корпусу представлені у складі 6 політичних команд – жодної депутатки не провів у раду Народний рух України. Найбільше представництво жінок у фракції ВО «Батьківщина» — 4 з 8 депутатів — це 50%. У складі фракцій інших політичних сил домінують депутати-чоловіки – тут є по 2 жінки на 5-6-7 депутатів. До речі, на виборах до Калуської районної ради 2020 року усі 7 партій-переможниць  висунули  першими номерами у своїх єдиних виборчих списках чоловіків. 

Керівний склад Калуської районної ради — це голова і двоє його заступників. Їх обирали зі складу ради. Причому усі 3 посади посіли чоловіки, а кандидатури жінок навіть не висували і не обговорювали.

У складі Калуської районної ради утворено 7 постійних депутатських комісій. Дві з них очолюють жінки, решту – чоловіки. Причому депутатки очолюють саме комісії, пов’язані з гуманітарною сферою.

Так, у складі комісії з питань освіти, культури , молодіжної політики та спорту — 5 депутатів, з них більшість — 3 — жінки (у тому числі і голова комісії) — це 60%.

У складі комісії з питань охорони здоров’я, соціальної політики та захисту прав учасників АТО/ООС — 7 депутатів, 4 з яких жінки (також голова комісії) — це понад 57%.

У складі постійної депутатської комісії Калуської районної ради з питань бюджету та фінансів 4 з 8 депутатів – жінки – це 50%.

Ще три постійні комісії районної ради (з питань діяльності ради, розвитку місцевого самоврядування, забезпечення законності, правопорядку, антикорупційної політики – 4 депутати, з питань промисловості, інвестицій, міжнародного співробітництва, розвитку туризму – 3 депутати, з питань екології, використання природних ресурсів, розвитку лісового господарства – 6 депутатів) мають у своєму складі мінімальне представництво жінок – по одній депутатці. А комісію з питань розвитку дорожньої інфраструктури, управління майном, АПК та земельних відносин, до якої увійшли 6 депутатів, сформували виключно чоловіки, у її складі немає жодної депутатки.

Таким чином, можна констатувати, що гендерні зміни до виборчого законодавства привели до суттєвого збільшення частки депутаток у складі Калуської міської і районної ради. Проте баланс 40 на 60 все ще працює на користь чоловіків, а політичні партії здебільшого першими номерами в своїх виборчих списках висувають саме чоловіків. 

Богдана ТИМЧИШИН, журналістка

Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми,  що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews