Ілюстроване фото. Кількість звернень щодо психологічного насильства значно збільшилася через ізоляцію За словами директорки Калуського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Галини Дидич, здебільшого від насилля потерпають жінки та діти. Зокрема, впродовж 2020 року до центру надійшло 97 повідомлень. Із них лише 16 сімей погодилися працювати під соціальним супроводом — на результат. З початку цього року надійшло 21 повідомлення, з яких під соціальним супроводом погодилося працювати три сім'ї.
Спочатку людина, яка постраждала від домашнього насильства, повинна звернутися в поліцію, яка має зафіксувати цей факт. Далі правоохоронці повідомляють управління у справах сім’ї, молоді, фізкультури та спорту, які звертаються в соціальну службу, де створено мобільну бригаду, яка надає соціально-психологічну допомогу жертві насильства. Це можуть бути як одноразові консультації, так і довготривала співпраця.
Зазвичай постраждалими стають жінки та діти, адже діти переважно є свідками цього негативного явища, акцентує Галина Дидич. Агресори зазвичай відмовляються від допомоги:
— Здебільшого постраждалий потребує допомоги. А от агресори відмовляються від неї. Мовляв, що вони не винні, що жінка спровокувала і всі звинувачення відкидають.
Працівники Калуського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді спілкуються з обома сторонами конфлікту. Звісно, стараються «достукатися» до насильника, каже директорка Калуського міського центру для сім'ї, дітей та молоді:
— Ми обережно розмовляємо як з однією стороною, так і з іншою. Звичайно, якщо в агресора є припис з поліції, то вже не треба мотивувати визнати проблему. Тоді лише рішення суду може змусити винуватця домашнього насильства працювати над проблемою. Добровільно визнають проблему одиниці.
Постраждалими від насильства стають здебільшого жінки. Зазвичай все починається із психологічного тиску і завершується фізичним насильством.
Жити з агресором
Систематичне психологічне насильство позначається на нашому здоров'ї. Надмірна кількість негативних емоцій може привести до хвороб. У критичних випадках психологічне насильство може завершитися суїцидом, адже людина може не витримати певного систематичного натиску і таким чином вирішити ситуацію.
Найчастіше суїцидальна поведінка спостерігається серед підлітків, адже в цьому віці діти дуже вразливі й самостійно не можуть впоратися зі своїми емоціями. Небезпека суїциду ще й у тому, що в час соцмереж він часто стає трендом серед підлітків. Такий спосіб часто стає втечею від реальності або може свідчити про порушення психіки.
За словами Галини Дидич, серед найпоширеніших причин насильства — пияцтво і безгрошів'я. Проте бувають і випадки, коли домашнє насильство проявляється і в благополучних сім'ях. Часто члени сім'ї часто моделюють поведінку своїх батьків, які застосовували один до одного силові методи й психологічний тиск.
Фахівчиня із соціальної роботи Калуського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Уляна Бялик пригадала випадок, коли обоє батьків зловживали спиртними напоями, а страждала неповнолітня дитина:
— У цьому випадку через агресивну поведінку батьків страждає дитина, яка через їхню безвідповідальність неохайна і занедбана. Через постійні бійки жінка викликає поліцію, чоловік — сплачує адмінштрафи. У сім'ї систематично п'ють і б'ються. Жінці запропонували звернутися до нарколога і пройти реабілітацію. Однак калушанка стверджувала, що на це не має коштів. Ми намагалися залучити людей і допомогти їй фінансово. Проте, коли справа доходить до дій, жінка відмовлялася від допомоги та ігнорувала спроби їй допомогти. Вдалось домогтися, щоб батьки знайшли роботу. Але, на жаль, гроші вони витрачали здебільшого на спиртне. Через неналежне виконання батьківських обов'язків дитину вдалося вилучили із сім'ї.
Часто зазнають насильства в сім'ї від осіб, які раніше були засудженими. Один із випадків розповідає юрисконсульт міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Віталій Ящишин. Жінка потерпала одразу від декількох видів насилля:
— Чоловік кілька разів побував за гратами. Повертаючись додому, здійснював над жінкою моральне, фізичне і сексуальне насильство. У прямому сенсі жінку ми забирали з його рук. Зараз жінка перебуває в безпечному місці і її життю нічого не загрожує.
У іншому випадку в сім'ї — двоє синів і мама-пенсіонерка. Один із них — інвалід, інший — рецидивіст. Останній неодноразово сидів у місцях позбавлення волі, зловживає спиртними напоями, не хоче працювати. Коли вип'є, поводить себе агресивно, здійснює психологічне і фізичне насильство щодо матері і брата. За останні два місяці було два звернення від рідних. Наразі чоловіка взято під варту на два місяці. Тож, на певний період сім'я не страждатиме від насильства.
У поодиноких випадках агресором може виступати і жінка, розповідає Галина Дидич. Проте зазвичай такі звернення неофіційні. До того ж, чоловікам не вистачає сміливості визнавати такі факти.
— Чоловіки говорять про те, що дружина провокує чи здійснює помсту за певний момент життя. Так, є сила закону, люди розуміють, що можна накласти обмежувальний припис і таким чином відстояти власне право. Звісно, були консультації з дружинами, де ми делікатно старалися розповісти про помилки в їхній поведінці.
Психологічне насильство
Якщо фізичне насильство не побачити неможливо, то із психологічним насиллям — важче.
Калуська психологиня Іванна Гусениця зауважує: психологічне насильство — це приниження гідності, ігнорування її потреб і почуттів. До прикладу, чоловік забороняє з якихось причин іти дружині на роботу, а вона з цим вперто не погоджується.
— Можливо, справа не в грошах. Зазвичай для жінок робота — це спілкування, зміна обстановки, — пояснює психологиня.
Часто психологічне насильство здійснюється несвідомо. Однак людині стає образливо і неприємно чути схожі речі. До прикладу, жінка довго перебувала у декреті, не реалізувалася як особистість, а чоловіки дорікають цим фактом. Зазвичай використовують схожі фрази: «А тобі вже 40», «А що ти робила до цього часу?» і т. д.
За словами психологині Іванни Гусениці, жінки люблять порівнювати свого чоловіка з іншими. До прикладу: подивися на кума, брата, свата, чого вони досягнули. А ти? Жінці не потрібно сперечатися з чоловіком на рівних, адже він може побачити у власній дружині суперника. А це — прямий шлях до насильства.
Часто жінки, усвідомлюючи проблему в сім'ї, все ж продовжують терпіти насильство. Найчастіше — це фінансова залежність, квартирне питання, страх, що не впораються із вихованням дітей, емоційна залежність. Іноді потерпілі жінки відмовляються від допомоги. Мовляв, виникло непорозуміння на побутовому рівні, але зараз ситуація врегульована, зазначає Галина Дидич. Однією з причин, чому потерпілі не завжди звертаються за допомогою, — це страх осуду, стереотипи суспільства, що жертва сама винна в тому, що сталося, або страх повернутися до кривдника.
Куди звертатися?
Квартирне питання часто постає гостро перед потерпілими від домашнього насильства. Тому місто потребує створення так званого притулку для осіб постраждалих від домашнього насильства. Раніше в Калуші це питання вирішував соціальний гуртожиток, а зараз люди опинилися сам-на-сам з цією проблемою. Зараз соцслужби спільно із управлінням економічного розвитку міста готують грантовий проект, щоб відкрити в місті кризову кімнату чи квартиру.
Кількість звернень щодо психологічного насильства значно збільшилася через ізоляцію і перебування потерпілих і агресорів тривалий час під одним дахом. В управлінні справах сім’ї, молоді, фізкультури і спорту Калуської міської ради як відповідальному підрозділі з питань сім'ї за протидію домашньому та гендерно зумовленому насильству на обліку перебуває 82 сім'ї.
Не завжди потерпілі знають про свої права. Тим часом, жертви насилля мають право на безоплатну юридичну і психологічну консультацію, на безоплатні соціальні та правові послуги.
У випадках застосування домашнього насильства жителі Калуської громади можуть звертатися за допомогою до:
управління в справах сім’ї, молоді, фізкультури та спорту Калуської міської ради, вул. С.Бандери, 18 (3 поверх, 4 кабінет) – (03472) 6-01-07, 6-52-51;
управління освіти Калуської міської ради, вул. Підвальна, 16 – (03472) 6-63-40;
служби у справах дітей Калуської міської ради, вул. С.Бандери, 18 – (03472) 6-62-53;
Калуського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, вул. Пушкіна, 9а (2 поверх) – (03472) 7-00-75;
Калуського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, вул. С.Бандери, 18 (2 поверх) – (03472) 6-66-93;
Калуського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області – 102.
Ірина КМІТЬ, журналістка
Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews
